Як “слуги” із самогоном боролись. Законопроект №5452

Український лобізм, як російський бунт безжальний і беззмістовний. Саме така фраза крутилась в моїй голові, коли я прочитав Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо створення правового підґрунтя для розвитку галузі виробництва крафтових алкогольних напоїв в Україні (р.№ 5452) та Проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо створення правового підґрунтя для розвитку галузі виробництва крафтових алкогольних напоїв в Україні (р.№5453)

В пояснювальній записці автори законопроекту зазначають, що їх ініціатива необхідна для «створення сприятливих умов для функціонування невеликих підприємств – виробників дистилятів сільськогосподарського походження, які використовуються для виробництва спиртних напоїв, шляхом встановлення спрощених процедур отримання дозвільних документів для їх виробництва та реалізації».

Здавалося б мета доволі благородна. Допомогти малим фермерським господарствам, або просто громадянам України, які вирішили виробляти власний алкоголь.

Але якщо відкрити текст законопроекту, то там немає нічого спільного із задекларованою метою:

  • ініціатори законопроекти пропонують внести зміни в Податковий кодекс і зобов’язати всіх хто жене самогон міцністю більше 15 градусів сплатити податок з акцизу, а також придбати акцизну марку.
  • Вводиться розмежування між спиртним напоєм та алкогольним напоєм::

«спиртний напій – це алкогольний напій міцністю від 15 до 60 відсотків об’ємних одиниць, виготовлений шляхом змішування спирту етилового ректифікованого або дистиляту сільськогосподарського походження з напівфабрикатами й інгредієнтами або без них, який зазначений у товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, який зазначений у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;»

Також уточнюється лікеро-горілчана продукція: «лікеро-горілчана продукція – це спиртні напої міцністю від 1,2 до 60 відсотків об’ємних одиниць, виготовлені змішуванням спирту етилового ректифікованого або дистиляту сільськогосподарського походження, отриманого із зернової сировини чи пива, з напівфабрикатами й інгредієнтами або без них;»

У той же час змінами в статтю 226 Податкового кодексу України законодавці фактично звільнять алкогольні напої за винятком спиртних від сплати за акцизне маркування маркування, залишаючи цей обов’язок лише для алкогольних напоїв імпортного походження.  Тільки ця норма завдасть шкоди державі на мільярди гривень. У 2020 році акциз лікеро-горілчану продукцію склав 6 329 000 000.00 грн. Вважаю, що недоотримання цих коштів стане потужним ударом для державного бюджету і бюджету громад.

  • торгівля спиртними напоями виробленими із сільськогосподарського дистиляту може відбуватись лише після проходження процедури ліцензування
  • виробникам дистиляту сільськогосподарського походження дозволяються експортно-імпортні операції без отримання окремої ліцензії.
  • Скасовується відповідальність за виготовлення або зберігання самогону без мети збуту
  • підвищується відповідальність за придбання самогону з 85грн. до 8500грн.
  • збільшується відповідальність за виготовлення фальсифікату з 850грн. до 8500грн.
  • збільшує відповідальність за реалізацію фальсифікату із 1700грн. до 34 000грн.

Як узагальнений висновок, законопроект декларує гарну мету – створення передумов для експорту крафтових алкогольних напоїв. Але фактично, вводяться норми, які ускладнюють виробництво крафтових алкогольних виробів малими господарствами.

Також через безграмотність тексту, у разі прийняття законопроекту у пропонованій редакції держава зазнає збитків у розмірі 6 мільярдів гривень.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *