Аморальні політики проти легалізації грального бізнесу

На цьому тижні наші народні обранці повинні були реалізувати те, що мали зробити ще наприкінці минулого року – проголосувати законопроект, який легалізує гральний бізнес. Звичайно, ще не має остаточної перемоги, адже законопроект лише скоро проголосують, й треба пам’ятати, що без змін до податкового кодексу, легалізація мертва.

На тижні я приділив трохи часу перегляду засідання Верховної Ради, і серце моє наповнилось вірою в українців. Адже стільки моралістів, я не бачив навіть в церкві на Великдень. Депутати просто наввипередки розповідали, про те що треба боротись за мораль, а казино то погано. Народний депутат С. Власенко та «Батьківщина» вже просто не соромились і казали прямо, нам потрібні лише лотереї, хоч квазі, хоч не квазі, але лише лотереї. Таких же думок дотримувались і їх колеги з «Європейської Солідарності». Що на справді дивно, адже два з трьох операторів лотерей мають російське походження. Тобто ЄС відкрито лобіює інтереси компаній країни-агресора. Це так, щоб стало всім зрозуміло щодо «боротьби з реваншем» і іншим пафосним чьосом з боку опонентів проведення легалізації.

Слід зазначити, що легалізація має дві важливі складові: наповнення бюджету і захист людей від гральної залежності (лудоманії). До кінця року, якщо внесуть зміни в податковий кодекс, то державний бюджет отримає до 4,2 млрд.грн. та тисячі офіційних робочих міст. Що ж до лудоманії, то тільки цей законопроект створює механізми захисту з гральною залежністю, якої до цього НЕ ІСНУВАЛО!!! Не було раніше, ані заборони грати особам, що не досягли 21-річного віку. Зараз в «лотерейних залах» можна грати з 18-ти. Цим законом створюється реєстр лудоманів, та вводиться пряма заборона і штрафи за допуск до гри. Саме цим законом вводить процедура, за якою родичі можуть звернутись в суд і гравцеві заборонять участь у будь-яких азартних іграх в тому числі онлайн. Наполягаю, що до цього  років влада взагалі НЕ звертала увагу на гральну залежність, та «лотерейні зали» на кожному кроці. Влада без успіху боролась із російськими лотерейними компаніями. І влада так і не змогла змусити бізнес платити податки, але змогла створити потік «чорного налу», який пішов в кармани контролюючих органів. Проблема грального бізнесу полягає навіть не в грошах, і в соціальних ризиках, а у відсутності фахової дискусії навколо цього питання. Адже опоненти легалізації використовують методички 2009 року, які застаріли ще в 2010-му і базуються лише на міфах, про програну бабцею хату. Тобто бабці реально іноді програють гроші, але із зафіксованих фактів лише випадки у штаті Невада (США). Коли політики виходять на трибуну і кажуть, що не легалізовуйте гральний бізнес, бо в країні з’являться лудомани, то це всеодно, що слухати моралістів, які виступають за збереження «сухого закону», тоді як половина Чикаго не просихає. Не визнання проблеми не сприяє її вирішенню. Тільки визнавши її, і нарешті переставши собі брехати, можна почати її вирішувати. Але заяви на кшталт, не легалізовуйте гральний бізнес, але «залиште лотерейні зали» – це відверте лобіювання тіньового сектору економіки, якому сьогодні нанесли рішучого удару.

Микола Мельник

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *