Зменшити податкове навантаження на гральний бізнес

Великою проблемою представницької демократії у ХХІ століття, на жаль, стала повна некомпетентність парламентарів. Це проблема не тільки України, і вона виникла не  сьогодні, але як людина, яка ще пам’ятає шосте скликання Верховної Ради України, то з усією впевненістю можу сказати, що загальний рівень депутатів був все ж вищий.

Звичайно, на кожного Царьова та Аркаллаєва є свій Парасюк та козак Гаврилюк, а на них в свою чергу фотографи і актори, які наповнили парламент вже у дев’ятому скликанні і які на стільки беззмістовні, що я навіть не можу згадати їх.

Маємо констатувати, що кожного разу, коли від обранців вимагається дійсна системна парламентська робота, яка передбачає розробку і доопрацювання, підготовка до другого читання, то в них починаються проблеми.

Інколи рятує секретаріат, який зберіг свій «костяк» з часів Зайчука і «злочинної влади». Але він рятує тоді, коли народні обранці принаймні не заважають працювати фахівцям.

Але як кажуть в кулуарах: «Не такий страшний депутат, як його ініціатива». Тож коли народні обранці починають втручатись в нормальну роботу секретаріату, тоді ми отримуємо і Земельний кодекс, який розглядають три місяці, і «антиколомойський» законопроект, для розгляду якого необхідно приймати спеціальний закон.

Зараз настав час законопроекту про легалізацію грального бізнесу. Голова комітету Данило Гетьманцев, заявив, що наразі до законопроекту є 3500 правок, і відповідно потрібно ще два тижні на те щоб Комітет їх систематизував.

Нагадаю, що всі правки до другого читання відповідно до чинного Регламенту мали бути подані протягом двох тижнів після прийняття законопроекту у першому читанні (16 січня 2020 року), тобто 2 лютого. Відповідно Керівнику профільного Комітету не вистачило і трьох місяців, щоб пропрацювати правки, але от за два тижні він точно впорається. Про що це говорить… або Комітет очолює не компетентна особа, або законопроект переглядається повторно, і змінюється сама парадигма легалізації.

В принципі, ці речі не виключають одна одну. Адже відповідно до інсайдерської інформації, баталії в комітеті точились доволі серйозні, і в найбільш критичний момент навіть хотіли вивести з під дії законопроекту лотереї, але тут вже довелось втрутитись Офісу Президента і вчергове нагадати, що легалізація може відбутись лише на однакових умовах для всіх. Жодних винятків, навіть для любих серцю Данила Гетманцева лотерей.

У той же час, як я вже не раз наголошував, прийняття законопроекту № 2285-д без змін до податкового кодексу України не призведе до виходу ринку із тіні, адже попри шалену вартість ліцензій, яка майже немає аналогів у світі та податку на прибуток, підприємцям потрібно буде заплатити податок на валовий дохід (GGR), а також утримати на користь держави податок на виграш (18%).

Без внесення змін в податковий кодекс, ми поставимо легальні гральні заклади у менш вигідне становище, аніж нелегальні, адже нелегальні гральні заклади не будуть обмежені рамками захисту прав гравців, обмеженнями по рекламі, обмеженнями щодо місця проведення гри, «фіскальне навантаження» буде однозначно менше, з усіма хабарями, ну і головне – з виграшу гравці не будуть віддавати державі 18%. Тобто виносячи в сесійний зал законопроект № 2285-д, депутати мають вносити в зал і правки до Податкового кодексу України, в противному випадку це все буде фікцією, і чотири мільярди від грального бізнесу навряд чи підуть до бюджету.

Відразу зазначу, що я не проти податку GGR, я проти корупційної складової, яку він в собі несе, без системи онлайн моніторингу, яка відповідно до тексту законопроекту може бути запущена лише за 2,5 роки після прийняття закону.

Без системи онлайн моніторингу GGR буде сплачуватись шляхом позазаконних домовленостей, де податківець буде рахувати шалені суми, а бізнес намагатись «домовитись». При такій системі, жодний адекватний підприємець не вийде з тіні і тим більш жодний притомний іноземний інвестор тут не з’явиться.

Що ж до самої системи онлайн-моніторингу, то нас ще чекають корупційні скандали щодо тендерів на розробку, як це практикується у нашій країні, але важливо інше. Важливо, щоб сама система моніторингу не ставила собі за задачу ідентифікувати гравця. Лише передача даних щодо ставок та виграшів. Тож надмірний збір даних лише буде стимулювати гравців іти до нелегальних гральних закладів, і тоді який сенс в заявах Президента і піврічній роботі профільного Комітету Парламенту?

Я дуже сподіваюсь, що це скликання зробить щось дійсно корисне для держави, і виведе з тіні багатомільярдну індустрію. Бо жити в лицемірстві, яке ми пропарадуємо з 2009 року нелогічно як з морально етичного боку так і з фінансового.

Микола Мельник

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *