Аналіз законопроектів 14.02: Лобізм

закониНа день всіх закоханих народні обранці вирішили залюбити свій електорат.

Опозиціонери зареєстрували Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” (щодо фінансового забезпечення бюджетної програми на 2018 рік Міністерства охорони здоров’я України за КПКВК 2301360 “Лікування громадян України за кордоном”) (р№ 8035)

Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” (щодо забезпечення реалізації державних житлових програм для молодих сімей та внутрішньо переміщених осіб: державної підтримки за програмою доступного житла, а також пільгового довгострокового державного кредиту на будівництво (реконструкцію) та придбання житла) (р.№ 8041)

Проект Закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” (щодо підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук) (р.№ 8040)

Всі законопроекти присвячені додатковим видатками з державного бюджету на науку, охорону здоров’я та житло для молоді. У всіх цих законопроектів є одна спільна мета, немає жодного фінансового обґрунтування цих ініціатив. В принципі це доволі логічно, адже опозиціонери завжди лобіюють збільшення видатків на соціальні програми. І хай ці ініціативи не приймаються навіть до розгляду, але це дає можливість ініціаторам законопроектів ще раз відзвітувати населенню України про боротьбу за їх права.

Лобізм

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відновлення привабливості території Луганської та Донецької областей для здійснення підприємницької діяльності шляхом тимчасового запровадження податкових стимулів) (р.№8036) авторства народного депутата України Сергія Шахова, як і належить обранцю-мажоритарнику пропонує зменшити податковий тягар для бізнесу в Донецькій і Луганській області.

Конкретно пропонується Тимчасово, з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з: -постачання (реалізації, продажу) продукції власного виробництва, що виготовлена на території Луганської області або/та Донецької області; -постачання (реалізації, продажу) послуг, що надаються на території Луганської області або/та Донецької області; -постачання (реалізації, продажу) робіт, що виконуються на території Луганської області або/та Донецької області.

Норми цього пункту поширюються виключно на операції з постачання (реалізації, продажу) продукції, або/та послуг, або/та робіт платником податку на додану вартість, що відповідає одночасно наступним критеріям:

має податкову адресу та фактично здійснює господарську діяльність на території Луганської області або/та Донецької області;

є роботодавцем, який нараховує кожному з працівників, що перебуває з ним у трудових відносинах, заробітну плату за виконання ними роботи протягом податкового (звітного) періоду, у якому складено податкову накладну на звільнену від оподаткування податком на додану вартість відповідно до норм цього пункту операцію, у розмірі, що перевищує двократний розмір встановленої законом мінімальної заробітної плати.

Відразу зверну увагу, що податкові пільги пропонується поширити і на непідконтрольні Україні території. Фактично, виходячи із тексту проекту Закону, нам пропонується звільнити від сплати ПДВ підприємства, які або розташовані у Донецьку, або мають там юридичну адресу.

Звичайно можна говорити, що ОРДЛО – це Україна, але фактично підприємства, що здійснюють там територію забезпечують робочими місцями окуповане населення та вирішують для окупантів ряд соціальних задач, а також сплачують податки, хто б що не казав.

І знову ж таки не дотримані правила нормотворчості, адже пропонуючи фактично зменшити надходження до державного бюджету, всупереч нормам Регламенту автор законопроекту не надає розрахунки компенсації цієї суми.

Микола Мельник, експерт Аналітичної групи “Левіафан”

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *