Як Індія перетворює йогу в інструмент міжнародного впливу

Індія, яка хоче увійти в число світових наддержав, серйозно стурбована ідеєю зміцнення м’якої сили. Влада не приховує, що в поширенні «позитивного індійського образу» розраховує на популярність індійського кіно, на поп-музику, класичну культуру (наприклад, індійський танець) і навіть кухню. Особливу роль в цій стратегії відіграє йога.

 

Поза лотоса відома всій планеті. У Європі та США, Бразилії і, звичайно, в Росії люди влаштовуються на килимках і масово освоюють йогу. У Москві ледь не біля кожного метро можна побачити запрошення на заняття цією давньою індійською практикою – йога-центрів вже не менше, ніж нещодавно було секцій пілатесу або аеробіки. Проходять цілі фестивалі, присвячені гімнастиці асан, а нещодавно світова громадськість вже вдруге відзначила Міжнародний день йоги, причому з розмахом, якому позаздрить будь-яка інша щорічна дата, оголошена ООН. Святкували в 130 країнах, а в Росії – в 50 регіонах. У штаб-квартирі ООН комплекс вправ виконав генсек Пан Гі Мун.

 

«Я закликаю людей усього світу зробити йогу частиною свого життя, – сказав прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. – Абсолютно безкоштовно йога надає гарантії здоров’я, не роблячи відмінностей між багатими і бідними». Численні неофіти, старанно приймають різні пози, і не припускають, що мимоволі беруть участь в розгорненій у світі «битві за йогу» – і в цій битві Нью-Делі переходить в рішучий наступ.

 

Від гімнастики до піци

Це старовинне індійське заняття на Заході за останні півстоліття встигло стати модою, потім бізнесом і тепер стає політикою. Взагалі, популярність йоги може здивувати: історично – це дуже мудра і досить елітарна духовна і фізична практика, доля пустельників-садху, що пішли від світу. І головною метою справжнього йогіна була «мокша» – звільнення від нескінченного ланцюга перероджень: індуси вірять в реінкарнацію, і ця практика спочатку була спрямована перш за все на знищення «посіяних в кожному зерен карми».

 

Слово «йога» походить від індоєвропейського «юдж» – приборкання, виховання; звідси англійське «yoke» (ярмо) або російське «ярмо». За багато століть йогіни, що приборкали себе заради вищої мети, виробили комплекс поз, асан, які повинні допомагати течією енергетичних потоків, сприяти правильному диханню, а також, як з’ясувалося, чинити певний терапевтичний вплив. Власне, ці самі пози в уявленні більшості за межами Індії і є йога.

 

Перша хвиля моди на гімнастику асан прокотилася світом ще в 1960-і і 1970-і, в роки хіпі-буму. Тоді молодь Європи і Америки зацікавилася Сходом. Дорогу до Індії протоптали європейські містики і езотерики ще в XIX столітті, а тепер сюди натовпами потягнулися довговолосі бунтарі з рок-покоління. Вони бігли з матеріального Заходу в «індійський рай» в пошуках особливої духовності, містики, східних таємниць, як, втім, і дешевої індійської коноплі. Зі стежки хіпі бунтарі привозили додому моду на медитацію, строкату суміш екзотичних доктрин, що має мало спільного зі справжньою індійською філософією, всілякі східні фєнєчки, а також йогу.

 

У Європі та США стародавні індійські асани були переосмислені європейським прагматичним розумом і швидко перетворилися в оздоровчу гімнастику, якою почали займатися масово – в парках, спортзалах, на стадіонах. Причому головним для більшості стало здоров’я, а зовсім не боротьба з зернами карми.

 

Відомий соціальний антрополог Агехананда Бхараті ще в 1970-і навіть придумав для таких випадків особливий термін: «ефект піци». Мова про те, що проста піца з сиром і помідорами з’явилася в США в XIX столітті разом з італійськими емігрантами, але на новій батьківщині придбала інші риси і стала популярним фастфудом. Американці поставили виробництво піци на потік, перетворивши нескладне блюдо в індустрію, що завоювала світ. Зараз вже і не пам’ятають, що історично піца в Італії була (хоча і не в такій кількості сортів), але мережевих піцерій не було. Щось подібне сталося і в Індії: у відповідь на запит західної молоді тут з’явилося чимало духовних вчителів, які охоче навчали духовним істинам за готівку. Метафізика перетворилася в підприємництво.

 

Не стала винятком і йога: історично в Індії вона ніколи не була масовим заняттям, залишаючись практикою пустельників. У ній є багато напрямків, адепти яких вважали свої знання сакральними. Відносини гуру і учнів (які ніколи не були численними) були по-східному суворі, а навчання – складним процесом особистої передачі знань. Але тепер все змінилося. Західний варіант йоги незабаром прийшов і в саму Індію, де ще недавно прості індійці знати не знали, що це за поза лотоса, але тут і місцева молодь зайнялася «суто індійською практикою».

 

Поступово йога стала великим бізнесом. Тільки в США в останні роки, за даними Sports & Fitness Industry Association, нею займалися 24 млн чоловік. Тобто гімнастика асан майже так само популярна, як гольф. За оцінками експертів, тільки в Сполучених Штатах йога – це індустрія з оборотом у $ 27 млрд. Сюди входить плата за навчання, вартість оренди залів, доходи від виробництва атрибутів, килимків, одягу для занять, а також продажу підручників, відеокурсів з вправами і так далі.

 

До недавнього часу популярність цієї індійської практики в світі росла без особливої участі влади Індії. Але тепер індійці захотіли «повернути йогу додому» і голосно нагадати всім, де знаходиться її батьківщина.

 

Асани з політичними вершками

Про війну за йогу в Індії заговорили ще кілька років тому, коли на Заході неогуру різних мастей вирішили запатентувати свої методики. Американське патентне бюро не стало реєструвати права на заняття самою гімнастикою асан, але погодилося патентувати пов’язану з нею продукцію.

 

Індійці були незадоволені: ми створили це мистецтво, п’ять тисяч років у нас займаються цією практикою, і ми проти того, щоб видавати якісь патенти. Особливе роздратування викликали вчителя, які перебралися за кордон, наприклад осідлий в США Бікрам Чоудхурі, який створив «Бікрам йогу» – заняття з декількома спеціально відібраними асанами в дуже розігрітій кімнаті (кажуть, сприяє схудненню). Чоудхурі зареєстрував бренд і навіть спробував отримати патент на придуману ним послідовність поз, а індійці у відповідь звинуватили його в «присвоєння стародавнього знання».

 

Індія виявилась всерйоз стурбованою цією конкуренцією: на Заході з 1960-х з’явилася неймовірна кількість різних йог, яких на її батьківщині ніколи не бувало: всякі рок-н-рол-йога, хіп-хоп-йога, йога в гамаках, шоколадна йога, якась індіанська йога майя і так далі. І всі їх адепти посилаються на якісь древні знання.

 

«Ніякі древні йогіни не займалися натовпом роздягнувшись догола, перемазані шоколадом під хіп-хоп. Це все не має до цієї традиції ніякого відношення!» – говорив мені якось індійський колега-журналіст. Особливо його зачіпала шоколадна йога: какао прийшло в Азію з Америки недавно, масово розводити цей плід в Індостані стали тільки в XX столітті – при чому тут йогіни?

 

Такі скандали призвели до того, що індійці всерйоз задумалися офіційно зафіксувати стародавні пози, щоб ніхто більше не міг на них претендувати. У 2010 році експерти спеціально створеної Traditional Knowledge Digital Library (TKDL) повідомили, що ведуть зйомку асан і мають намір детально описати не менше півтори тисячі поз. Індійці не приховували: головна мета акції – запобігти патентуванню їх за кордоном, мовляв, йога повинна бути захищена, як в Європі захищені сир пармезан або шампанське.

 

Але особливо рішуче до боротьби за гімнастику асан підійшов нинішній прем’єр-націоналіст Нарендра Моді: незабаром після перемоги на виборах у 2014 році він запропонував Генасамблеї ООН оголосити 21 червня Міжнародним днем йоги. Пропозиція була підтримана. І 21 червня 2015 року прем’єр особисто очолив колективні заняття в Нью-Делі, а 21 червня цього року провів подібні заняття в Чандигархі.

 

Прем’єр повідомив, що його мета – нагадати всім про досягнення індійської цивілізації, а також подарувати світу «простий і дешевий оздоровчий комплекс, перевірений століттями». Він з гордістю розповідає, що сам встає щодня о п’ятій ранку, щоб зайнятися асанами: «Я зберігаю працездатність з ранку до ночі. Я впевнений, що секрет цього в йозі і дихальних вправах».

 

Але справа, звичайно, не тільки в бажанні оздоровити світ або довести, що саме індійці винайшли такі пози (з цим фактом ніхто і не сперечається). Індія, яка хоче увійти в число світових наддержав, серйозно стурбована ідеєю зміцнення м’якої сили. Влада не приховує, що в поширенні «позитивного індійського образу» розраховує на популярність індійського кіно, на поп-музику, класичну культуру (наприклад, на популярний в Європі і Америці класичний індійський танець) і навіть кухню. У цій стратегії гімнастика асан відіграє особливу роль. Моді навіть заснував в уряді новий пост міністра йоги і аюрведи.

 

Індія має намір показати всім, як треба займатися, – правильні асани демонструють тепер і чиновники. Безкоштовні заняття для трьох мільйонів індійських бюрократів ввів прем’єр Моді – для підтримки патріотизму і гордості за національну культуру. Йогу тепер практикують місцеві поліцейські і військові, моряки на бойових кораблях і навіть пілоти і стюардеси національної авіакомпанії AirIndia. Ясна річ, на заняття збирають студентів і школярів. Влада налаштована оптимістично і стверджує, що йога дозволить зробити держслужбовців більш спортивними, працездатними і навіть менш корумпованими.

 

А міністр йоги Шріпад Наік планує ввести заняття йогою в шестистах тисячах місцевих шкіл, а також у лікарнях, поліцейських діляницх, вузах. Міністр обіцяє «остаточно відкликати йогу з Заходу» і зробити її невід’ємною частиною індійського життя.

 

Однак «відкликати з Заходу» зовсім не означає відмовитися від західних учнів. Навпаки, в Індії розраховують, що тепер адепти масово поїдуть до них вчитися «справжньої» йоги. Міністерство внутрішніх справ навіть повідомило, що готове дозволити іноземцям, які мають намір зайнятися коротким курсом йоги або пройти недовгий курс лікування методами традиційної індійської медицини аюрведи, відвідувати Індію за простою туристичною візою (а не з медичною).

 

Великою перемогою в Індії вважають повідомлення про зростання числа секцій йоги в Китаї, який довгі роки був цитаделлю власних вельми модних у світі практик – цигун, тайцзицюань та інших. За даними індійської преси, тільки компанія Sacred Yoga and Dance Company з Ченду вже відкрила в Південно-Західному Китаї більше семисот відділень, в кожному з яких по 40-50 учнів. Компанія має намір запрошувати вчителів з Індії. Індійці вважають це реальним підтвердженням своєї м’якої сили, якщо навіть Китай здається.

 

Євгеній Пахомов

Джерело

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *