Чим цього тижня (7 – 10 листопада) займатиметься Верховна Рада: аналіз законопроектів

c86ae9bf9d69e790910600aa8bced4fe_XLВерховна рада, оточена мітингом та пригнічена пам’яттю про 100-у річницю Жовтневої революції, на цьому пленарному тижні розгляне цілий комплекс важливих питань, це зміна виборчого законодавства, бюджетна політика, приватизація державних підприємств, питання культури і навіть відставка Міністра МВС А.Авакова.

 

ЗВІЛЬНЕННЯ МІНІСТРА МВС

Пізно ввечері 06 листопада порядок денний пленарного засідання 07 листопада був доповнений проектом постанови рєстр. №5041 «Про звільнення Авакова А.Б. з посади Міністра МВС України». Проект був внесений паном Капліним С.М. та паном Немировським А.В. ще влітку 2016 року і передбачає звільнення Авакова з займаної посади. Цікавим є те, чому проект з’явився у порядку денному сьогодні.

Але Арсену Борисовичу можна не турбуватися, навряд парламент без участі Народного Фронту, який певна річ не буде голосувати за відставку свого ключового міністра, здатний зібрати 226 голосів. А от результат у проваленні голосування за відставку буде, адже з гідно до норм Регламенту ВРУ, якщо проект постанови не був підтриманий то він є таким, що відхилений та знятий з розгляду, і внесення подібного неможливо до відкриття наступної сесії ВРУ. Тома А.Аваков скоріше за все отримає індульгенцію від Парламенту аж до початку лютого 2018 р.

 

ВИБОРЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Вівторок, 7 листопада народні депутати України розпочнуть свій черговий важкий робочий тиждень пленарних засідань VII-ї сесії VIII-го скликання. Одразу після вирішення ранкових організаційно-технічних формальностей парламентарі повернуться до слухання законопроектів по суті. Відповідно до анонсованого проекту порядку денного першими будуть розглянуті основний та альтернативний Проекти Виборчих кодексів реєстр. № 3112 та реєстр. № 3112-1 відповідно. Ініціатором основного є Член депутатської групи “Партія “Відродження” Валерій Писаренко. Альтернативний представлено групою нардепів на чолі з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм.

Попередній правовий аналіз, не зважаючи на допущені в законопроектах помилки юридичної техніки, свідчить про певну прогресивність даної нормотворчої ідеї і способу її вираження, а також наявності залишків політичної волі народних обранців. Як основний, так і альтернативний Проекти представлені цілісними самостійними документами, структурованими в три окремі книги.

Перша книга – загальна частина. В ній мова йде про типи і види виборів, основні принципи виборчого права, виборчі комісії, їх види та порядок формування, списки виборців, фінансування виборчого процесу, бюлетені, агітацію, спостерігачів, підготовку та проведення голосування. Застосовується обов’язкова необхідність попереднього навчання та підготовки членів виборчих комісій, проходження яких посвідчуватиметься Державним сертифікатом. Визначається, що в незалежності від змісту виборів голосування буде проводитись з 8.00 до 20.00 год. Створюються єдині правила оскарження дій і бездіяльності суб’єктів виборчого процесу.

Друга – загальнодержавні вибори. До них законодавець в обох Кодексах відносить вибори Президента України та народних депутатів. Вибори Президента здійснюватимуться на основі прямого, загального, рівного, таємного голосування. Основний проект передбачає, що вибори народних обранців здійснюватимуться за пропорційною системою за відкритими виборчими списками кандидатів загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, що буде поділений на 450 територіальних виборчих округів. Тобто, фактично за тією системою, що була апробована на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року, яка залишає прив’язку обраного депутата до територіального виборчого округу. В альтернативному Проекті пропонується проводити такі вибори на засадах пропорційної системи за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій із бар’єром в 4%. В даному випадку з метою висування списків кандидатів у депутати загальнодержавний виборчий округ поділятиметься на 27 регіональних виборчих округів, межі яких схожі із адміністративними межами областей. Запропонована альтернативним документом концепція є більш демократичною та, на наш погляд, проєвропейською.

Третя – місцеві вибори. В даному випадку мова йде про вибори депутатів ВР АР Крим, місцевих рад та голів. При цьому альтернативний Проект вибори депутатів ВР АР Крим виносить в окремий розділ, в той час як основний регулює дане питання у складі виборів обласних, Київської та Севастопольської міської ради. Відповідно до основного Проекту вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та обласної, Київської та Севастопольської міської ради проводяться на засадах пропорційної системи за відкритими виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій. Самовисування не допускається.  Вибори депутатів сільських, селищних, міських (крім, міст Києва та Севастополя) районних у містах рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села, селища, району у місті, міста. Вибори депутатів районних рад проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами територіальних громад, що входять до складу району. В даних випадках дозволяється самовисування.

Альтернативний Проект пропонує вибори депутатів сільської, селищної ради, міської ради (міста з кількістю виборців до 90.000 осіб), районної в місті ради проводити за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах. Із обранням в кожному окрузі не ніж менше двох і не більше чотирьох депутатів. Вибори депутатів районної ради проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами сіл, селищ (громад), міст, що входять до складу відповідного району. Вибори депутатів міської (міста з кількість виборців понад 90.000 осіб), обласної ради проводяться на засадах пропорційного представництва з відкритими списками у багатомандатних виборчих округах.

З цікавого: суттєво збільшується розмір грошової застави. Відтак за реєстрацію кандидата в Президенти України доведеться викласти 2,5 млн. грн. (основний законопроект) або 1млн. грн. (альтернативний); за реєстрацію списку народних депутатів – 3,2 млн. грн. (за основним) і 2,0 млн. грн. (за альтернативним). Грошова застава для місцевих виборів буде залежати від кількості виборців. Зокрема, реєстрація в кандидати міського голови міста обласного центру коштуватиме 3200 грн. за кожні 100 тисяч виборців такого міста (за основним) або фіксовано 320 тис грн.. (за альтернативним). За порушення законодавство про вибори до кандидатів може бути застосований лише захід у вигляді попередження, який, по правді, нікого ні до чого не зобов’язує. Можливість скасування реєстрації, як міра відповідальності та єдиний стримуючий від посягань на порушення важіль впливу, не згадується. Зменшується кількісний склад місцевих рад тощо

 

Наступним в порядку денному йду законопроект реєстр. № 4843 “Про внесення змін до Закону України “Про місцеві вибори” щодо врегулювання процедури ухвалення рішення партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах”. Документ примітний тим, що спрямований на спрощення бюрократичних складових у питаннях формального характеру. Ініціатори Проекту пропонують переглянути перелік документів, що подається для участі місцевих організацій політичних партій у відповідних виборчих кампаніях на місцях. Приводом для його написання стала проблема, яка полягає в тому, що суб’єкти виборчого процесу знаходяться у ситуації, коли вони не завжди мають можливості брати участь у позачергових та перших місцевих виборах Так як діюча редакція Закону передбачає, що для реєстрації кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови або старости необхідно вносити до виборчої комісії рішення вищого керівного органу партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах. А оскільки позачергові та/або перші місцеві вибори відбуваються із завзятою стабільністю і періодичністю, то прийняття такого рішення вищим керівним органом партії для кожних таких місцевих виборів є ускладненим. В зв’язку із чим запропоновано внести відповідні зміни до діючого Закону в частині переліку документів, що буде подаватись для реєстрації кандидатів при проведенні позачергових та/або перших місцевих виборів. Так, в таких виборчих кампаніях замість рішення про участь місцевих організацій політичної партії (що ухвалюється вищим керівним органом партії) буде подаватись рішення політичної партії, ухвалене керівним органом партії (згідно із статутом).

Разом із тим, враховуючи пропозиції окремих груп парламентарів кодифікувати систему виборчого права, юридична доля даного законопроекту носить доволі спірне значення.

 БЮДЖЕТ 2018

Бюджетний процес триває, і хоча депутати мали розглянути проект бюджету Україна на 2018 рік ще до 20 жовтня, але зрозуміло, що без прийняття пенсійної та медичної реформ проект Закону України про Державний бюджет на 2018 рік (р.№ 7000) розглядати було не логічно.

Відтак, що ж пропонує нам Кабмін.

Бюджет 2018 року розраховувався виходячи з курсу 30 грн/дол. Таким чином, девальвація гривні вже закладена на рівні 12,5%.

Доходи Державного бюджету України у сумі 877.042.755,7 тис. гривень (770.966.617,6 тис. гривень у 2017 році), у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у сумі 811.665.118,3 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 65.377.637,4 тис. гривень

Видатки Державного бюджету України у сумі 948.128.807,7 тис. гривень (841.102.834,3 тис. гривень у 2017 році), у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України — у сумі 878.478.015,3 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 69.650.792,4 тис. гривень.

Граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2018 року визначається в сумі 1.999.347.176,8 тис. гривень, що на 10 % або на 175 616 961,7 тис. гривень більше в порівнянні з Держбюджетом 2017 року (1 823 730 215, 1 станом на 31 грудня 2017 року).

Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31 грудня 2018 року пропонується визначити в сумі 747.551.011,7 тис. гривень, що на 29% або на 168 182 311,3 тис. гривень більше в порівнянні з Держбюджетом 2017 року (579 368 700,4 станом на 31 грудня 2017 року).

Фактично державний борг збільшився до 89% від ВВП країни. Також в 1,7 разів збільшується розмір обслуговування державного боргу, збільшуючи навантаження на державний бюджет

Прожитковий мінімум  – становитиме на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року — 1700 гривень, з 1 липня — 1777 гривень, з 1 грудня — 1853 гривні.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (мінімальний розмір пенсії) пропонується встановити: з 1 січня 2018 року — 1373 гривні, з 1 липня — 1435 гривень, з 1 грудня — 1497 гривень.

Мінімальна заробітна плата – становитиме з 1 січня – 3723 гривні (відповідно до бюджету 2017 року – 3200 гривень), тобто підвищується на 523 грн. або на 16%.

Хочемо зауважити, що фактично йде коригування мінімальної заробітної плати відповідно до інфляції, яка має місце в Україні у 2017 році.

Наслідки реформ

В сфері освіти запроваджується передача вищих навчальних закладів І—ІІ рівня акредитації з державної у комунальну власність на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів. Видатки на фінансове забезпечення таких державних вищих навчальних закладів плануються у відповідних місцевих бюджетах.

Також, до 1 червня 2018 року Міністерство освіти і науки України разом з вищими навчальними закладами ІІІ—ІV рівня акредитації повинні визначитися щодо доцільності фінансування підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І—ІІ рівня акредитації без статусу окремих юридичних осіб за рахунок коштів державного бюджету.

Змінами до Бюджетного кодексу України передбачається позбавлення державного  фінансування значної кількості ВНЗ та переведення студентів на контрактну форму навчання, а саме, визначається, що обсяг видатків, що здійснюються з Державного бюджету України на вищу освіту розподіляється між вищими навчальними закладами на основі формули, яка розробляється Міністерством освіти і науки України та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ліквідовується державне фінансування на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах державного замовлення у вищих навчальних закладах державної та/або комунальної власності.

В сфері охорони здоров’я зменшуються на 7% загальнодержавні витрати Державного бюджету на фінансування Міністерства охорони здоровʼя – 54 482 204,7 тис. грн. (58 427 073,3 у 2017 р.), зокрема,  майже на 4 млрд. грн зменшується субвенція місцевим бюджетам.

Пенсійне забезпечення: фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду) становитиме – як і в 2017 році – 141 315 405,1 тис. грн.

Але, якщо врахувати, що інфляція до кінця року складе 12-14%, то можна сміло казати, що держава завдяки фактичному підвищенню пенсійного віку, зберегла для бюджету близько 17 млрд.грн., що в умовах величезного держборгу і дефіциту бюджету дуже позитивно.

 

До бюджетної політики також слід віднести проект реєстр. №7116 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», авторства Кабінету Міністрів України.

Законопроектом передбачається унормування зміни до Кодексу щодо:

1) формування та виконання місцевих бюджетів, міжбюджетних взаємовідносин між державним бюджетом та місцевими бюджетами, зокрема, в частині:

  • надання місцевим бюджетам додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я;
  • вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів та усунення диспропорцій, що виникають у процесі об’єднання територіальних громад

Для чого законопроектом передбачено:

– зміну відсотка вилучення коштів з місцевих бюджетів, які передаються до державного бюджету у вигляді реверсної дотації, з 50 до 80 відсотків, що забезпечить додатковий ресурс для державного бюджету з подальшим його спрямуванням до відповідних місцевих бюджетів у вигляді базової дотації;

– продовження практики надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам (до завершення процесу об’єднання територіальних громад).

 

2) фінансового забезпечення освіти в частині:

  • запровадження розподілу загального обсягу видатків на вищу освіту на основі Формули яка враховуватиме, зокрема, наступні критерії: кількість здобувачів вищої освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями та спеціальностями, коригуючі коефіцієнти, що застосовуються до кількості здобувачів вищої освіти для груп спеціальностей;
  • обтяження обласних бюджетів та бюджетів міст обласного значення – обласних центрів по здійсненню видатків на підготовку молодших спеціалістів у професійно-технічних навчальних закладах;

 

3) здійснення видатків бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення в частині:

  • передачі, починаючи з 2018 року, місцевим бюджетам видатків на надання пільг окремим категоріям громадян на оплату житлово-комунальних послуг
  • доповнення переліку пільгових категорій громадян новою категорією пільговиків, а саме: «депортовані особи, які повернулися в Україну на постійне проживання»
  • встановлення механізму погашення у 2018 році заборгованості з пільг окремим категоріям громадян на оплату житлово-комунальних послуг, що виникла у попередніх бюджетних періодах

4) перерозподілу повноважень щодо здійснення видатків на первинну медичну допомогу в рамках реалізації реформи фінансування системи охорони здоров’я щодо переходу на оплату медичних послуг, а саме віднесення до видатків які здійснюються з:

– Державного бюджету України – видатків на надання первинної медичної  допомоги;

– бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, та місцеві програми надання  населенню медичних послуг з первинної медичної допомоги населенню.

 

5) зарахування до державного та місцевих бюджетів плати за видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей (зміни до статей 29, 64, 69);

 

6) розширення можливостей зарахування  до спеціального фонду місцевих бюджетів надходжень в рамках програм допомоги від урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та більш ефективного використання таких коштів, тощо.

Зазначений законопроект необхідний задля прийняття бюджету України на 2018 рік і тому КМУ на чолі з В.Гройсманом проявить всі свої таланти по переконанню народних обранців у голосуванні за нього.

 

Проект закону «Про внесення зміни до статті 23 Бюджетного кодексу України щодо бюджетних призначень на забезпечення діяльності Конституційного Суду України»,
реєстр. №5425, передбачає процедуру, при якій пропозиції про зменшення бюджетних призначень на забезпечення діяльності Конституційного Суду України мають бути погоджені Кабінетом Міністрів України з Конституційним Судом України.

Зазначений законопроект входить у низку законопроектів, які умовно називаються малою судовою реформою, основні з них вже були прийняті Парламентом, залишились лише технічні, на кшталт зазначеного. Тому безперечно законопроект буде підтриманий парламентом. Однак в той же час законопроект може породити небезпечну практику по розповсюдженню захищених статей бюджету на інші державні установи.

 

ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ

Допрацьований проект закону «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель», реєстр. №4738-Д, авторства А.Іванчука, регулює процес моніторингу закупівлю. Доопрацьованим законопроектом пропонується зміна визначення моніторингу закупівель, як “спостережної функція” на визначення моніторингу закупівлі у вигляді “попереднього контролю”, під час якого орган державного фінансового контролю повідомлятиме замовника про порушення, що ним допускаються під час проведення закупівлі.

У доопрацьованому законопроекті передбачено запровадження:

автоматичних індикаторів ризиків, що забезпечить можливість автоматично здійснювати вибір процедури закупівля, що містить ознаки порушень законодавства у сфері закупівель;

вичерпного переліку підстав для проведення моніторингу закупівель, що дозволить врегулювати питання повноважень органу державного фінансового контролю щодо прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі за наявності однієї або декількох таких підстав;

обов’язкової публікації інформації в електронній системі закупівель про початок і закінчення моніторингу, про результати його проведення, про обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником на всіх етапах проведення моніторингу;

принципу не втручання контролюючого органу у процес проведення закупівель, що сприятиме не затягуванню процесу закупівлі;

чіткого розподілу функцій органів влади уповноважених на здійснення контролю у сфері публічних закупівель.

Ознаки порушень згідно законопроекту пропонується виявляти на підставі:

а) даних автоматичних індикаторів ризиків,

б) інформації отриманої від органів влади;

в) повідомлень у засобах масової інформації;

г) виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушень законодавства в електронній системі закупівель.

Виявлені порушення пропонується оформити у висновку, який має бути  оприлюднений  в  електронній системі закупівель разом із описом порушень та із зобов’язанням щодо їх усунення. При цьому, замовник у разі незгоди з  висновком має правом звернутися за роз’ясненням до органу державного фінансового контролю або оскаржити висновок до суду.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Проект Закону про внесення змін до законодавчих актів України з питань забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців та членів сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов’язків військової служби (реєстр. № 4995) регламентує захист прав військовослужбовців, які були мобілізовані у зв’язку з проведенням антитерористичної операції. Зокрема зазначається право мобілізованих на збережені житлових приміщень, а також право сімей військовослужбовців, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на матеріальну допомогу на поліпшення житлових умов. Ініціатива прекрасна, але виходячи із постійного дефіциту бюджету навряд чи положення, які законопроекту будуть реалізовані.

 

МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

Проект Закону про ратифікацію Угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК (реєстр. №0161) пропонує надати країнам-членам ОПЕК статусу найбільшого сприяння в Україні. Це означає, відносно цих країн не можуть бути застосовані норми, які ставлять їх в стан гірший ніж національного інвестора. Це доволі правильний крок, в ракурсі залучення інвестицій в Україну, з іншого боку Україна власними руками знищила газовидобувну галузь піднявши ренту на видобуток до 70%. Також звертає на себе той факт, що Україна бере на себе зобов’язання щодо компенсації інвесторам вартості інвестицій, які будуть втрачені в результаті війни, збройного конфлікту, бунту чи революції на рівні з національним інвестором. Це було б ризиковано, якщо б Україна повертала національним інвесторам вартість інвестиції, які були втрачені під час війни, але так як в Україні цей механізм не працює, то й переживати треба лише країнам-членам ОПЕК.

 

ПРИВАТИЗАЦІЯ

Як і обіцяв Володимир Гройсман Кабміном був розроблений новий проект закону «Про приватизацію державного майна» (реєстр. №7066).

Принциповою його відмінністю є те, що скасовується градація об’єктів приватизації на окремі групи, і всі об’єкти приватизації поділяються на об’єкти малої приватизації (єдині майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних підприємств, що належать до об’єктів великої приватизації; окреме майно; об’єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об’єкти; об’єкти соціально-культурного призначення; пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації та корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об’єктів великої приватизації; інші об’єкти, які не належать до об’єктів великої приватизації, та об’єкти великої приватизації (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі), вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 млн. гривень).

Також нововведенням є те що порівняно з нині діючим законом до приватизації не допускаються резиденти країни-агресора, а також те, що тепер об’єкти можна приватизовувати без викупу земельної ділянки на якій стоїть об’єкт, фактично це в рази прискорить процес приватизації. Як і в нині діючому Законі перелік об’єктів, які не підлягають приватизації визначається окремим Законом.

Проектом Закону встановлюються вимоги до проведення аукціонів об’єктів малої та великої приватизації.

Для продажу об’єкта приватизації на аукціоні державними органами приватизації створюватиметься аукціонна комісія, яка розроблятиме умови продажу.

Об’єкти соціально-культурного призначення приватизуються із умовою щодо збереження профілю діяльності; об’єкти соціально-культурного призначення, які не функціонують більше трьох років або перебувають в аварійному стані, можуть бути перепрофільовані.

Продаж об’єктів на аукціоні здійснюється за наявності не менше двох учасників аукціону та вважається таким, що відбувся, у разі здійснення на аукціоні не менше одного кроку аукціону.

У разі якщо для участі в аукціоні з продажу об’єкта приватизації подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, аукціон визнається таким, що не відбувся, а державний орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об’єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни, визначеної відповідно до статті 22 цього Закону.

У разі якщо об’єкт, який пропонувався для продажу на аукціоні, не продано, державний орган приватизації приймає рішення про приватизацію такого об’єкта на повторному аукціоні без умов або приймає рішення про проведення повторного аукціону із зниженням стартової ціни на 25 відсотків.

У разі якщо об’єкт приватизації виставляється вперше на аукціон зі зниженням стартової ціни, то стартова ціна знижується аукціонною комісією на 25 %. Якщо об’єкт приватизації виставляється на продаж на аукціон зі зниженням стартової ціни вдруге, то стартова ціна продажу знижується аукціонною комісією ще на 50 %.

У разі якщо об’єкт приватизації не продано вищезазначеними способами, державний орган приватизації приймає рішення про приватизацію об’єкта приватизації на аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій (для об’єктів великої приватизації), на аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій (для об’єктів малої приватизації).

За результатами вивчення пропозиції щодо ціни купівлі об’єкта приватизації від потенційних учасників аукціону, визначається найвища ціна, запропонована учасниками аукціону, яка визначається стартовою ціною.

Проектом Закону встановлюються особливості викупу окремих об’єктів приватизації, зокрема акцій (часток), що належать державі в статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності.

Проектом Закону встановлюються вимоги до перетворення державного підприємства в акціонерне товариство в процесі приватизації. Рішення про перетворення державних підприємств в акціонерні товариства приймають державні органи приватизації за поданням уповноважених органів управління.

Приватизація об’єктів державної власності, здійснюється шляхом продажу на аукціоні. Договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна.

Якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів та згідно з умовами договору оренди здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від об’єкта, що підлягає приватизації, без завдання йому шкоди, то такий орендар отримує право на викуп об’єкта, за умови, що вартість таких поліпшень підтверджені аудиторським висновком.

Встановлюються  особливості приватизації об’єктів великої приватизації. Об’єкти великої приватизації підлягають продажу на аукціоні з умовами. Умови продажу об’єктів великої приватизації, затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому ним порядку з урахуванням вимог цього Закону.

Законопроект є доцільним, якщо його мету сприймати, як необхідність перезапуску процесу приватизації, та отримання хоч якихось коштів від неї до Державного бюджету України.

 

КІНЕМАТОГРАФ ТА ТЕЛЕБАЧЕННЯ.

Народні обранці розглядатимуть вже у другому читанні проекти Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні р. № 3238-д та Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» р. № 3239-д. Ці законопроекти покликані створити сприятливі умови для виробництва кінопродукції та розвитку галузі кінематографії в Україні. Так, проектами законів передбачається «звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій суб’єктів кінематографії, яким надається державна підтримка, з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності».

Ініціатива хороша і справді може сприяти розвитку кінематографії. Проте, водночас, може нести і певну загрозу. Адже, в разом з цим, у законопроектах нічого не вказано про незастосування такого ж звільнення від оподаткування імпорту продукції, яка має походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ж ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України. Тобто, очевидним постає той факт, що товари, призначені для використання у кінематографічній діяльності, з Росії можуть бути звільнені від оподаткування податком на додану вартість також, що може посприяти масовому імпорту з РФ. Але зважаючи на те, що зазначені законопроекти все ж таки є кроком вперед на шляху до розвитку українського кінематографу, вони можуть бути прийняті.

У другому читанні  розглядатиметься і проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» р. №3240, ініційований групою народних депутатів на чолі з Оленою Кондратюк, який передбачає доповнення до Бюджетного кодексу, які забезпечать стабільне фінансування кінематографії шляхом закріплення захищених статей Державного бюджету та забезпечать повноцінне функціонування Державного фонду підтримки кінематографії України. Водночас, парламентарі, вказуючи на те, що реалізація законопроекту не потребує  додаткових витрат з Державного бюджету України, не зазначають конкретні джерела фінансування кінематографії, що є суттєвим недоліком. Окрім цього варто зауважити, що законопроект підготовлено у зв’язку з прийняттям 22 вересня 2016 року Верховною Радою України як Закону, проекту № 3081-д «Про державну підтримку кінематографії в Україні». При цьому даний Закон 13 жовтня 2016 року було направлено на підпис Президентові України і він ще не підписаний, отже не став законом.

Цього тижня парламентарі мають розглянути і Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України р. № 6565, ініційований групою народних депутатів на чолі з Вікторією Сюмар. Законопроектом пропонується внести змін до законів України “Про телебачення і радіомовлення”, “Про радіочастотний ресурс України” в частині закріплення механізму видачі тимчасових дозволів на мовлення. Окрім цього пропонується доповнити регуляторні повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення можливістю надавати дозволи на тимчасове мовлення. Мета законопроекту – забезпечення безперервності мовлення телерадіоорганізацій і приймання їх програм населенням на територіях, найбільш вразливих до зовнішнього негативного інформаційного впливу, – безумовно, є похвальною. Проте, сам законопроект далеко не є взірцем. По-перше, те, що прописано в тексі законопроекту, і те, що подано в порівняльній таблиці, суттєво відрізняється. Так, у законопроекті положення ч. 7 ст. 22 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» пропонується після слів «відповідно до Плану розвитку» доповнити словами «крім територій з особливим режимом мовлення», а в Порівняльній таблиці пропонується доповнити словами «з урахуванням необхідності забезпечення інформаційної безпеки держави». Зважаючи на це, законопроект варто направити на доопрацювання, а не виносити на голосування.

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *