Чим цього тижня (5 – 8 грудня) займатиметься Верховна Рада: Аналіз законопроектів

imgsmallІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ

Вівторок, 5 грудня за процедурою першого читання в сесійний зал вносяться основний і альтернативний законопроекти «Про внесення зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо покращення інвестиційних можливостей у сфері виробництва електричної енергії з альтернативних джерел», р. № 6081 та р. № 6081-1. Основний законопроект ініційовано групою народних депутатів на чолі з паном Олександром Домбровським, а альтернативний – Олексієм Рябчиним.

Законопроекти підготовлено з метою усунення перешкод для реалізації нових проектів у сфері відновлюваної енергетики, зокрема щодо «резервування» потужностей на невизначений період у зв’язку з вдачею безстрокових технічних умов для об’єктів електроенергетики, а також можливості зловживань з виданими технічними умовами.

Документами вносяться поправки до чинної редакції зазначеного Закону, який доповнюється нормою про те, що для об’єктів «зеленої» електроенергетики технічні умови є чинними протягом  трьох років з дати їх видачі.

На погляд авторів документу, визначення конкретного терміну дії технічних умов дозволить потенційному інвестору поліпшити якість прогнозування майбутніх витрат на реалізацію проекту, оцінити строк його окупності, бізнесові та виробничі ризики згідно з наявними резервами потужностей відповідних інженерних мереж.

В з даного блоку в сесійний зал вноситься урядовий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні», р. № 6540, який розглядатиметься в четвер за процедурою першого читання. Кабінет Міністрів України пропонує провести технічні правки в окремі законодавчі акти, для їх осучаснення (наприклад щодо скасування згадування про печатки комісій по трудовим спорам) так і доповнити законодавство окремими новелами суттєвого змісту (наприклад щодо інституту довірчої власності в ЦК України). Пропонуються зміни до процесуальних кодексів, однак такі пропозиції не є актуальними (не враховано, що 15 грудня вступає в силу нова редакція окремих процесуальних Законів). Також пропонується вдосконалення законодавчого регулювання питань у сфері захисту прав акціонерів (про портфельні інвестиції та корпоративне управління), у сфері забезпечення виконання договірних зобов’язань (зі створення умов доступності кредитних коштів), а також у таких сферах, як правочини з нерухомістю, відновлення платоспроможності та банкрутства, взаємовідносини держави та суб’єктів господарювання, інше.

БЮДЖЕТНЕ ТА ПОДАТКОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО

В четвер, 7 грудня за процедурою другого читання розглядатиметься Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», р. № 6776-Д, внесений групою народних депутатів на чолі з Ніною Южаніною. Доопрацьована редакція законопроекту спрямована на забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році, а також поступове до 2025 року підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби. В якості мотивів розроблення даних змін наводиться Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, щодо  наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального рівня, діючого в ЄС.

Наступним документом за порядком денним йде урядовий законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» р. № 7116. Першочергово слід зазначити на недосконалості юридичної техніки визначення назви документу, оскільки вона не розкриває причин внесення змін та їх суть. Зокрема, пропонується внести технічні правки до бюджетних процедур, визначених Кодексом. Однак, не зважаючи на тезу про вдосконалення, під нею також приховуються досить критичні зміни щодо окремих процедур. В загальному сенсі законопроект передбачає зміну підходу до міжбюджетних трансфертів, передбачає можливість надання місцевим бюджетам додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я, зміну відсотка вилучення коштів з місцевих бюджетів, які передаються до державного бюджету у вигляді реверсної дотації (з 50 до 80 відсотків), впорядковує окремі норми Кодексу та уніфіковую окремі бюджетні процедури.

КРИМІНАЛЬНИЙ БЛОК

Розпочнемо цей блок з законопроекту про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників, реєстр. №6149, який буде розглянутий у другому читанні

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до глави 44 «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)» КПК. Зміни спрямовані на удосконалення існуючої процедури екстрадиції з України правопорушників, які розшукуються компетентними органами іноземної держави для проведення розслідування у кримінальній справі або виконання вироку суду.

Так, у разі прийняття Закону особа отримає право просити про застосування щодо неї спрощеного порядку видачі одразу ж після затримання у зв’язку з перебуванням у міжнародному розшуку, не очікуючи надходження формального запиту про екстрадицію. Це дасть можливість скоротити строки перебування такої особи під вартою на території України з метою її екстрадиції іншій державі.

При цьому у статті 588 буде встановлено, що спрощений порядок видачі не застосовується у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності чи відбування покарання на території України, якщо є підстави вважати, що видача може суперечити інтересам захисту національної безпеки України або що розшукувана особа є громадянином України.

Проект є реакційним на ратифікацію Україною міжнародного протоколу і з метою комплексного регулювання питання повинен бути прийнятий.

ПРАВА ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК

Верховна Рада України цього тижня розглядатиме проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях р.№ 6109.

Депутати пропонують жінкам проходити військову службу на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законом), що має включати прийняття на військову службу за контрактом, призначення на посади, отримання військових звань, виконання завдань військової служби, направлення у відрядження, притягнення до відповідальності за порушення військової дисципліни, проходження військової служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі тощо.

Фактично це означає, що умови контрактів, які підписують військові-чоловіки не можуть відрізнятись від умов, які підписують військові-жінки. Доктринально це, звичайно, правильно, але хотілося б почути думку не лише тих, хто прекрасно себе відчуває у класичних патріархальних українських сім’ях і згадує про «гендер» лише на камеру, а й самих жінок-військових.

Також народні депутати України розглядатимуть і Проект Закону про запобігання та протидію домашньому насильству р. № 5294. Метою проекту акта є узгодження положень чинного законодавства України у сфері протидії домашньому насильству та насильству стосовно жінок та адаптування його до європейських стандартів. Попри те, що законопроект, безумовно є необхідним, він не позбавлений недоліків. Так, автори законопроекту пропонують статтю 1 Закону України «Про забезпечення прав та можливостей жінок і чоловіків» доповнити абзацом 7 наступного змісту: «програма для осіб, які вчинили ґендерно зумовлене насильство, – комплекс заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки особи, яка вчинила ґендерно зумовлене насильство, та формування в неї нових, неагресивних психологічних моделей поведінки, відповідального ставлення до своїх вчинків та їхніх наслідків, у тому числі до викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки». Водночас, в пункті 7 частини 1 статті 1 проекту Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в якому надається визначення терміну «програма для осіб, які вчинила домашнє насильство» прописано, що «програма для особи, яка вчинила домашнє  насильство, — комплекс заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки особи, яка вчинила домашнє насильство (далі — кривдник), та формування в неї нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних відносинах, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, викорінення дискримінаційного уявлення про соціальну роль та обов’язки». Це викликає певну неузгодженість та невідповідність, що в разі прийняття проекту закону може призвести до плутанини.

ТАЛАНОВИТА МОЛОДЬ

Проект Постанови про присудження у 2017 році Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування (р.№ 7218) став символом всієї молодіжної політики в державі, коли поряд із відзнакою дійсно достойних народні депутати не утримуються від спокуси відзначити своїх помічників:

Лисянський Павло – помічник-консультант народного депутата України  Палатного А.; Кузик Євген –  помічник-консультант народного депутата України  Білоцерківця Д.; Воронов Сергій  – помічник-консультант народного депутата України Крулька І.І.

Чи несе в собі таке відзначання своїх помічників ознаки корупційного діяння, думаю буде визначати суд.

 МОВЛЕННЯ В ЗОНІ АТО

Парламентарі мають розглянути і Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України р. № 6565, ініційований групою народних депутатів на чолі з Вікторією Сюмар. Законопроектом пропонується внести змін до законів України “Про телебачення і радіомовлення”, “Про радіочастотний ресурс України” в частині закріплення механізму видачі тимчасових дозволів на мовлення. Окрім цього пропонується доповнити регуляторні повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення можливістю надавати дозволи на тимчасове мовлення. Мета законопроекту – забезпечення безперервності мовлення телерадіоорганізацій і приймання їх програм населенням на територіях, найбільш вразливих до зовнішнього негативного інформаційного впливу, – безумовно, є похвальною. Проте, сам законопроект далеко не є взірцем. По-перше, те, що прописано в тексі законопроекту, і те, що подано в порівняльній таблиці, суттєво відрізняється. Так, у законопроекті положення ч. 7 ст. 22 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» пропонується після слів «відповідно до Плану розвитку» доповнити словами «крім територій з особливим режимом мовлення», а в Порівняльній таблиці пропонується доповнити словами «з урахуванням необхідності забезпечення інформаційної безпеки держави». Зважаючи на це, законопроект варто направити на доопрацювання, а не виносити на голосування.

ТРАНСОПРТ

Окрім цього, парламентарі повинні розглянути і Проекти Закону про внутрішній водний транспорт р. № 2475а та р. № 2475а-3. Законопроектами пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади діяльності внутрішнього водного транспорту. Загалом зазначені проекти є потрібними, але не досконалими. Так, у п. 2 ст. 1 проекту р. № 2475а поняття «багаж» визначається як «будь-який предмет чи автомашина, що перевозяться перевізником за договором перевезення…». Складається враження, що крім автомашин будь-який інший транспортний засіб (човни, мотоцикли, велосипеди з допоміжним двигуном) взагалі не можуть перевозитись.

Що стосується проекту р. № 2475а-3, то сумніви викликає ч. 2 ст. 10, у якій зазначається, що: «будівництво, реконструкція, модернізація і ремонт об’єктів інфраструктури внутрішніх водних шляхів (крім судноплавних шлюзів) здійснюється в об’ємах, необхідних для підтримання паспортних характеристик судноплавних внутрішніх водних шляхів міжнародного та загальнодержавного значення, за рахунок канального збору в обсязі не менш за 10 відсотків від них та інших джерел фінансування відповідно до законодавства». Питання викликає формулювання «інші джерела фінансування». Автори  законопроекту не пояснюють що це за джерела, і який обсяг цих фінансувань. Зважаючи на це, варто зауважити, що обидва законопроекти потребують доопрацювання та вдосконалення.

ОБЛІК ГАЗУ

Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу” (щодо створення єдиної бази абонентів – споживачів природного газу) (р.№6391) пропонує створити Єдину базу абонентів – споживачів природного газу, вести яку мають облгази. Законопроектом встановлюється зобов’язання для операторів газотранспортних систем та операторів газорозподільних систем щодо подання та оновлення інформації про всіх споживачів, приєднаних до газотранспортних та газорозподільних систем таких операторів, адміністратору Єдиної бази абонентів відповідно до цього Закону та порядку ведення та використання Єдиної бази абонентів. Ідея доволі слушна, адже буде сприяти чіткому обліку газу, та, на жаль, через те ще авторами законопроекту є депутати, які не входять до коаліції, шансу у цього законопроекту бути прийнятим немає.

 ВЕТО ПРЕЗИДЕНТА

Президент повернув із пропозиціями Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” у зв’язку з тимчасовою окупацією території України” (р.№5370).

Нагадаю, що депутати запропонували схему за якої “Чорноморнафтогаз” продовжує здійснювати свою діяльність, ліцензії на видобуток пролонговуються, а всі виконавчі провадження зупиняються, при тому що компанія має забов’язання перед державним бюджетом України і не стачу по сплаті податків ще за довоєнний період. Адміністрація Президента не змогла погодитись із такою пропозицією. Відтепер для подолання вето Верховна Рада України має назбирати 300 голосів, який звичайно ж немає.

МІЖНАРОДНІ УГОДИ

Президент України Петро Порошенко ініціював Проект Закону про приєднання України до Статуту Міжнародного агентства з відновлювальних джерел енергії (IRENA) р. № 0164. Законопроект є важливим і потрібним для подальшого європейського поступу України і для розвитку держави загалом.

Кабінет Міністрів України на чолі з Володимиром Гройсманом зареєстрував у Верховній Раді України Проект Закону про ратифікацію Меморандуму між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Австрія про взаємний доступ на ринки праці членів сімей працівників дипломатичних представництв та консульських установ р.№ 0165. Метою проекту є сприяння виконанню з української сторони всіх необхідних внутрішньодержавних процедур щодо набрання чинності зазначеним Меморандумом. Проект закону є суто технічним.

Проект Закону про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (р.№0163) регламентує безвідсоткове запозичення Україною 150 млн.дол. Держава сплачує лише комісію за позику (0,25%) та гарантію (0,25%). Можна лише привітати Мінфін із залученням кредитних коштів на таких вигідних умовах.

Проект Закону України «Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2018 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року» (далі – проект Закону України) розроблено Міністерством закордонних справ України відповідно до положень частини шостої статті 9 Закону України «Про міжнародні договори України».

Схвалення проекту Закону України дозволить ратифікувати Угоду (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до      1 серпня 2018 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року, що сприятиме подальшому практичному залученню нідерландської сторони до розслідування причин авіаційної катастрофи рейсу МН17 авіакомпанії «Малазійські авіалінії», яка сталася на території України 17 липня 2014 року.

Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між міністрами закордонних справ України та Королівства Нідерландів від 24 липня 2014 року українська сторона передала Нідерландам повноваження на проведення розслідування причин та наслідків авіаційної катастрофи, яка сталася на території України 17 липня 2014 року.

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *