Чим цього тижня (4 -7 грудня) займатиметься Верховна Рада: аналіз законопроектів

Верховна рада розпочне пленарний тиждень 04 – 07 грудня 2018 року з розгляду  питань захисту осіб з інвалідністю.

ЗАХИСТ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ

foto_rabota_dlya_invalida_3_gruppi-_usloviyaПершим буде розглянутий урядовий законопроект «Про внесення змін до статей 19 і 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо адміністративно-господарських санкцій», реєстр. №4598.

У законопроекті пропонується внести зміни до статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», якими пропонується: покласти на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення (далі – центральний орган виконавчої влади), функцію контролю за розрахунком і сплатою адміністративно-господарських санкцій та пені на рахунки відділень Фонду соціального захисту інвалідів (далі – відділення Фонду) за невиконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; дозволити зазначеному вище органу виконавчої влади у разі виявлення ним в ході перевірки порушень роботодавцями нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, розраховувати суми адміністративно-господарських санкцій та пені і вказувати їх в акті перевірки, а також дозволити здійснювати такі розрахунки відділенням Фонду на підставі звіту про зайнятість і працевлаштування у разі несплати роботодавцями адміністративно-господарських санкцій самостійно.

В цілому законопроект щодо підвищення ефективності державного нагляду за додержанням законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів є своєчасним та необхідним, однак зазначена редакція має декілька вад. Насамперед, звертаємо увагу на те, запропоновані нові положення щодо контрольних функцій центральним органом виконавчої влади та відділеннями Фонду за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, є безсистемними, вибірковими та досить фрагментарними. Наприклад, незавершеною вбачається запропонована процедура, згідно з якою відділення Фонду розраховують суми адміністративно-господарських санкцій у разі їх несплати роботодавцями самостійно. При цьому неврегульованими залишились питання: кому мають бути пред’явлені такі розрахунки та в які строки, в який термін роботодавці мають сплатити адміністративно-господарські санкції, розраховані відділеннями Фонду, та яку відповідальність вони нестимуть у разі їх несплати, тощо.

МЕДИЦИНА

f1_74619Парламент розгляне Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»», реєстр. № 8464. У законопроекті пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Крім цього, прикінцевими положеннями законопроекту вносяться зміни до низки законодавчих актів, серед яких, зокрема, Водний кодекс України, Земельний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кодекс законів про працю України, закони України  «Про охорону атмосферного повітря», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про нафту і газ» та інші. Проектом вводиться нове поняття «нотифікована лабораторія». Воно за своїм змістом дублює термін «уповноважена лабораторія», який використовується в законах України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про ветеринарну медицину». Також, згідно з ч. 9 ст. 23 проекту Кабінет Міністрів України встановлює порядок обов’язкового страхування нотифікованих лабораторій. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 Закону України «Про страхування» обов’язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов’язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом. Натомість прикінцевими положеннями законопроекту не передбачені необхідні зміни до Закону України «Про страхування». В результаті запропонованих змін до частини 2 статті 14 Закону України «Про карантин рослин» метою фітосанітарних заходів стане захист «здоров’я людини». Така законодавча ініціатива не охоплюється предметом правового регулювання цього Закону, який визначає «правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин» (преамбула). У проекті зустрічаються положення, які не мають нормативного навантаження (наприклад: «держава здійснює регулювання у сфері забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя шляхом: … участі у роботі відповідних міжнародних організацій», «Україна бере участь у міжнародному співробітництві для забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя, профілактики хвороб і охорони здоров’я населення», «Україна укладає угоди про розвиток та зміцнення міжнародного співробітництва в галузі охорони здоров’я». Також, в одному місці проекту використовується назва державного органу «Державна надзвичайна протиепідемічна комісія при Кабінеті Міністрів України», зокрема, ч. 1 ст. 9 проекту, а в інших – «Надзвичайна протиепідемічна комісія при Кабінеті Міністрів України». Також, до статті 28 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» пропонується внести зміни. Але ж ця стаття була виключена відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 р. Також, назва законопроекту не відповідає його суті, адже вносяться зміни не тільки в Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а і в низку інших законодавчих ініціатив.

ЗАХИСТ ПРАВ ТВАРИН

148726226715487219022 серпня було зареєстровано один законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин», реєстраційний номер 9022. Законопроектом пропонується внести зміни до статті 107-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині розміру штрафних санкцій за порушення законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема, встановити накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 – 510 грн), а на фізичних осіб – підприємців, уповноважених осіб – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 – 1530 грн).

Законопроект має безліч нюансів і недоліків. Наприклад, мені не зрозуміло для чого зберігати відомості про тварину протягом трьох років після її смерті або переміщення її з господарства. Також, мені не зрозумілий пункт ст. 5 ЗУ «Про реєстрацію та ідентифікацію тварин» в редакції проекту «Юридичні та фізичні особи, що утримують домашніх тварин та диких тварин, які перебувають в неволі чи у напіввільних умовах, зобов’язані її ідентифікувати та зареєструвати відповідно до Порядку ідентифікації та реєстрації домашніх та диких тварин.» Мені цікаво як юридичні особи можуть «реєструвати на себе» котів та собак? Це типу як автомобілі? Кіт «Творожок» числиться на балансі ТОВ «А+Б» чи як? І як в разі смерті тварини буде вирішуватися питання з реєстрацією на юридичній особі? Також, мені не зрозуміло, положення цього ж ЗУ в редакції проекту, а саме ч.2 та ч.3 ст. 13, зокрема, ч.2 «Штраф за порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.» Якщо це правопорушення, то штраф ПОВИНЕН бути накладено, а не МОЖЕ бути, ч.3 «Протокол про порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин (далі – протокол) за результатами здійснення заходів державного контролю мають право оформляти державні інспектори та державні ветеринарні інспектори.» Мені здається, що це як право повинно бути, а як обов’язок.  

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

1437521326-e1474012297831На цьому тижні парламент розгляне низку законодавчих ініціатив, зокрема Проект Закону про сільськогосподарську кооперацію р.№ 6527-д, внесений групою народних депутатів на чолі з Олександром Бакуменком (БПП), з цього ж питання розглянуть законопроекти р. № 6527, 6527-1. Законопроекти в цілому пропонують відмовитися від жорсткого поділу сільськогосподарських кооперативів за типами на виробничі та обслуговуючі, надаючи членам (засновникам) сільськогосподарського кооперативу самостійно обирати види діяльності, а також передбачається поступовий перехід існуючих сільськогосподарських кооперативів до нової єдиної форми, і зважаючи на реалії України, є потрібним. Його важливість пояснюється тим, що він зможе забезпечити не лише покращення становища фермерів, але і села загалом. Адже завдяки йому фермери зможуть самостійно розпоряджуватися своєю продукцією: спільно переробляти молоко, м’ясо, морозити малину, гарантуючи якість продукції та позбавляючись посередників; спільно створювати елеватори для зберігання зерна та напряму його експорту, без посередників; створювати експортні платформи для свіжих овочів та фруктів, а також інших видів продукції та багато іншого. І в свою чергу вони зможуть забезпечувати селян робочими місцями.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

15341654Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування р. № 6350 від 12.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Пропонується зрівняти усиновлювачів у праві на отримання відпустки при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування незалежно від віку дитини та статі усиновлювача. Загалом, законопроект не має очевидних недоліків і може бути прийнятий у першому читанні, адже він забезпечить підвищення рівня соціального захисту осіб, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реєстрації шлюбу громадян, що проживають на тимчасово окупованій території» р. № 8400 від 24.05.2018 р., зареєстрований групою народних депутатів на чолі з Ганною Гопко, має на меті створення сприятливих умов для громадян України, що проживають на тимчасово окупованій території, для укладення шлюбі на підконтрольній Україні території.

Законопроект передбачає закріплення у Сімейному кодексі України та Законі України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» норми про те, що державна реєстрація шлюбу для громадян, які проживають на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, за їх бажанням проводиться в день подання заяви про реєстрацію шлюбу.

З однієї сторони дана ініціатива є абсолютно зрозумілою, водночас  законотворцям варто було б конкретизувати порядок проведення державної реєстрації шлюбу. Тобто, варто було б уточнити, що реєстрація шлюбу здійснюються за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України, у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір. Окрім того, можна було б прописати, що скорочений термін реєстрацію шлюбу застосовується і у випадку проживання на тимчасово окупованій території одного з наречених.

Ще одним суттєвим моментом є те, що запропонована у законопроекті норма має тимчасовий характер, а тому включення її до основного тексту базових законодавчих актів України (Сімейного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану») не виглядає юридично коректним.

ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ

101780346(1)По процедурі першого читання Верховна Рада розгляне Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій дотримання прав фізичних та юридичних осіб під час досудового розслідування), реєстр. №8459 від 08.06.2018 р. авторства народного депутата Івченка В.Є.     У законопроекті пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), відповідно до яких: 1) уточнюється правовий статус адвоката, послугами якого має право користуватися свідок у відповідному кримінальному провадженні; 2) встановлюється, що під час досудового розслідування в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи; 3) визнаються недопустимими докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала згодом була скасована апеляційним судом; 3) уточнюється перелік осіб, які мають право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису; 4) встановлюється заборона стосовно тимчасового вилучення майна, щодо відшукання та вилучення якого відмовлено на підставі ухвали про дозвіл на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, тощо.

Законопроект має деякі суттєві вади, наприклад якщо передбачена можливість оскарження постанови слідчого судді про проведення обшуку то повинен бути передбачений і порядок його оскарження, нажаль подібні доповнення не можливо внести під час підготовки до другого читання.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів», р. №6439-д авторства народних депутатів на чолі з С.В. Власенко передбачає посилення державних гарантій для населених пунктів, які мають статус гірських та високогірних, покращення соціального захисту громадян України, які проживають в таких населених пунктах, встановлення правових основ для забезпечення сталого екологічно збалансованого економічного та соціального розвитку гірських територій в Україні. Законопроектом пропонується:- виокремити в окрему категорію високогірні населені пункти, які розташовані на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря;- посилити державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, зокрема: гарантування державою електрифікації гірських населених пунктів, встановлення пільг з плати за електроенергію, здійснення заходів щодо покращення екологічного стану таких територій, гарантування дотацій та субвенцій з Державного бюджету України;- визначити мету та основні принципи державної гірської політики;- розробити та затвердити державну цільову програму розвитку гірських населених пунктів;- законодавчо закріпити пріоритети державної політики розвитку гірських населених пунктів;- уточнити норми закону щодо надання пільг громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, а також передбачити право осіб, які та/або батьки яких мають такий статус, брати участь у конкурсі за результатами вступних випробувань у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів, тощо.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів», р. №6439-д авторства народних депутатів на чолі з С.В. Власенко передбачає посилення державних гарантій для населених пунктів, які мають статус гірських та високогірних, покращення соціального захисту громадян України, які проживають в таких населених пунктах, встановлення правових основ для забезпечення сталого екологічно збалансованого економічного та соціального розвитку гірських територій в Україні. Законопроектом пропонується:- виокремити в окрему категорію високогірні населені пункти, які розташовані на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря;- посилити державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, зокрема: гарантування державою електрифікації гірських населених пунктів, встановлення пільг з плати за електроенергію, здійснення заходів щодо покращення екологічного стану таких територій, гарантування дотацій та субвенцій з Державного бюджету України;- визначити мету та основні принципи державної гірської політики;- розробити та затвердити державну цільову програму розвитку гірських населених пунктів;- законодавчо закріпити пріоритети державної політики розвитку гірських населених пунктів;- уточнити норми закону щодо надання пільг громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, а також передбачити право осіб, які та/або батьки яких мають такий статус, брати участь у конкурсі за результатами вступних випробувань у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів, тощо.

ЕКОНОМІКА

89802c83e54f10fc4fc92e0c079012ac-big1-e1510127582176Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо передачі майна до державної та комунальної власності)», реєстр. № 6007, який передбачає обмеження заборон на розпорядження об’єктами державної власності. Відповідно до розробленого проекту допускається передача майна вищих навчальних закладів в комунальну власність для дитячих дошкільних установ, а також створюються підстави для передачі автомобільних доріг загального користування, що перебувають у віданні національних установ, в державну або комунальну власність.

У залу буде внесений проект Закону про детінізацію ринку металургійної сировини (про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо операцій з металобрухтом) (р.№ 7497), автором якого є авторський колектив на чолі з Олегом Ляшком.

Проект передбачає  скасування розподілу металобрухту на категорії «побутовий» та «промисловий». Змінами до ст.4 Закону України «Про металобрухт» скасовується заборона на приймання промислового брухту у фізичних осіб. У органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади ліквідовується право перевірки спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів на відповідність вимогам Закону і контролю за додержанням встановлених ними умов і правил здійснення операцій з металобрухтом. Декріміналізується відповідальність за прийом  металобрухту.

З одного боку, за оцінками експертів об’єднання підприємств «Укрметалургпром»  брухтозаготівля в 2017 році складе близько 3700 тис. т. з них понад 80% знаходиться в тіні (2960 тис.т). Відповідні надходження в бюджет в 2017 році становитимуть – 53,3 млн. грн. Запропоновані заходи щодо детінізації ринку металобрухту дозволять легалізувати брухтозаготівельний бізнес, повністю вивести заготівельників брухту з тіні та збільшити надходження до бюджету в 20 разів – на близько 950 млн. грн.

З іншого боку в пункти заготівлі металобрухту тепер почнуть нести все що завгодно, від паркана до дротів. Дані зміни хоч і є позитивними в частині дерегуляції заготівлі металобрухту, але в умовах України призведе до зловживань в частині безпосередньо заготівлі.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про стандартизацію”» р. № 7123 скасовує регулювання та стандартизацію у багатьох сферах, а також встановлює добровільність застосування національних стандартів, скасовує регулювання відносин, пов’язаних із розробленням стандартів підприємств, установ та організацій і технічних умов та відміняють галузевої стандартизацію. Проте, як зазначено в висновку науково – експертного управління, окремі положення проекту не узгоджуються між собою. Наприклад, згідно із новою редакцією  абзацу 8 частини  1 статті 8 Закону України «Про основи містобудування» зміст  державного регулювання у сфері  містобудування  полягає, зокрема, у  «розробці національних стандартів, розробці і затвердженні будівельних норм, кошторисних норм, нормативів і правил». Однак при цьому назву розділу 3 цього Закону пропонується змінити на «Будівельні норми, норми і правила у сфері містобудування. Містобудівна документація», вилучивши із неї термін «стандарти».

ПРО СУДОВИЙ ЗБІР

novadergavnaДругим пропонується до розгляду парламентом урядовий проект Закону «Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про судовий збір” щодо створення умов для забезпечення доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень судів», реєстр. №6211.

У законопроекті шляхом внесення зміни до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» пропонується розширити напрями використання коштів від сплати судового збору, спрямувавши їх «також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується у суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення».

Законопроект підготовлений Міністерством юстиції на виконання підпункту 1 пункту 28 «Забезпечення права на незалежний та справедливий суд у розумний строк; створення доступної та ефективної системи судочинства, що відповідатиме європейським цінностям та стандартам захисту прав людини» Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2015 № 1393-р. В цілому складно щось наплутати у законопроекті на три рядки і існуючу редакцію необхідно підтримувати. Однак, Міністерство юстиції не надало необхідних фінансово економічних розрахунків потреб у коштах та спроможності визначеного у проекті джерела фінансування забезпечити цю потребу, хоча така проблема навряд зупинить Верховну Раду у прагненні покращити життя маломобільним групам населення.

ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

528670_w_300Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», реєстр. № 8584 від 10.07.2018 р.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про освіту» пропонується на законодавчому рівні визначити поняття булінгу, шляхи протидії цьому явищу, захисту прав дітей, а також інших осіб, які працюють у закладі освіти, а також встановити адміністративну відповідальність за булінг, приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником, або засновником закладу освіти. Як зазначається в п. 6 пояснювальної записки до законопроекту, його прийняття дозволить напрацювати дієвий правовий механізм протидії явищу булінгу, що матиме наслідком покращення психічного здоров’я дітей та дорослих, створення безпечного освітнього середовища, а також підвищення ступеню зосередженості дітей на навчанні. В проекті закону пропонують внесення змін до КУпАП в частині доповнення його новою статтею 173-4, якою встановлюється відповідальність за булінг (моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення), а також приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником, або засновником закладу освіти. На мою думку така пропозиції алогічна, оскільки перелічені діяння охоплюються положеннями статей Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення. Більше того, кримінальна відповідальність наступає з 14 років за перелічені злочині, натомість адміністративна з 16 років. Враховуючи, що такого роду знущання поширені саме серед школярів, то за умов визначених в проекті до відповідальності за булінг притягнути школярів буде досить важко.

ПОКАРАННЯ ЗА ФАЛЬСИФІКАЦІЮ ЛІКІВ

f1_74619Парламент України має розглянути і проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів (№ 8467), внесений Олегом Ляшком.

Проектом передбачається посилення санкцій статті 321-1 «Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів». Зокрема, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів – «караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини та обладнання для їх виготовлення» (наразі 3–5 років без конфіскації); Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я особи, а так само виробництво фальсифікованих лікарських засобів – «караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини, обладнання для їх виготовлення та майна» (наразі 5–8 років); а дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах – «караються довічним позбавленням волі з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини, обладнання для їх виготовлення та майна» (наразі 8–10 років).

Слід наголосити, що саме по собі збільшення санкцій не може слугувати засобом ефективної боротьби проти певних протизаконних дій. Це навпаки може зіграти злий жарт, і призведе до кардинально інших, ніж очікувані, результатів. Адже така законодавча ініціатива. В разі прийняття, може лише знищити різницю між менш та більш тяжкими злочинами і спонукати особу до більш зухвалих дій, адже різниця у покаранні відсутня чи є незначною.

 ПРО АВТОМОБІЛЬНИЙ РУХ

insuranceНа цьому тижні парлмент розгляне низку законодавчих ініціатив, в тому числі, проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності)», реєстр. № 7370. Відповідно до Пояснювальної записки до проекту закону, його метою є «забезпечення втілення конкретних заходів, що дозволяють пристосувати житлове і оточуюче середовище до потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності», пропонується внести до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміни, у яких, зокрема, визначається, що «улаштування засобів безперешкодного доступу до об’єктів житлово-комунального та громадського призначення, в тому числі до під’їздів та/або квартир у житлових будинках, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою» (зміни до статті 34 Закону). Крім цього, встановлюється, що підставою для відмови органом державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифіката, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, є невідповідність об’єкта будівництва «вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення» (зміни до статті 39 Закону). Прийняття проекту, на думку суб’єктів права законодавчої ініціативи, стимулюватиме «замовників будівництва до здійснення містобудівної діяльності з урахуванням потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності».

Проте, в цьому проекті є певні застереження, наприклад, у змінах до пункту 3 частини 7 статті 39 Закону уточнюється, що орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого об’єкта будівництва, у разі невідповідності об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та\або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, «у тому числі щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення». Проте, варто зазначити, що якщо об’єкт проектної документації на будівництво такого об’єкта не відповідає згаданим вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, то вказаний сертифікат не повинен видаватися і за чинною редакцією  відповідного положення Закону.

Також, з проекту закону не зрозуміло, кого саме законодавці відносять до маломобільних груп населення, та що вкладається в поняття «засоби безперешкодного доступу до об’єктів житлово-комунального та громадського призначення, в тому числі до під’їздів та/або квартир у житлових будинках».

Також, парламент розгялне проект закону ««Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються в кріслах колісних», реєстр. № 7486. У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» пропонується врегулювати суспільні відносини щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються в кріслах колісних. Прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці, «дозволить: забезпечити належний захист прав осіб з інвалідністю, що рухаються в кріслах колісних; удосконалити та наблизити до європейських стандартів відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».  У змінах до ст. 14 Закону до переліку учасників дорожнього руху (водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин) додаються особи, які рухаються в кріслах колісних.

Проте слід звернути увагу на те, що у пояснювальній записці до проекту визначено, що на сьогодні до учасників дорожнього руху не віднесено «осіб, які рухаються в кріслах колісних з двигуном». Крім цього, у змінах до ст. 17 Закону визначено, що до пішоходів (тобто осіб, які беруть участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконують на дорозі будь-яку роботу) належать, зокрема особи, які рухаються в кріслах колісних із швидкістю пішохода, у зв’язку з чим їх статус як учасників дорожнього руху вже визначений.

Загалом, обидва законопроекти потрібні, адже спрямовані на захист прав маломобільних груп населення, а отже, думаю, що вони будуть прийняті.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *