Чим цього тижня (27 лютого – 2 березня) займатиметься Верховна Рада: Аналіз законопроектів

7a17c3b5789e72a7d2a7e724abf45c0f04516d14ВЕТО ПРЕЗИДЕНТА

Президент повернув із пропозиціями Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” у зв’язку з тимчасовою окупацією території України” (р.№5370). Варто нагадати, що депутати запропонували схему за якої “Чорноморнафтогаз” продовжує здійснювати свою діяльність, ліцензії на видобуток пролонговуються, а всі виконавчі провадження зупиняються, при тому що компанія має забов’язання перед державним бюджетом України і не стачу по сплаті податків ще за довоєнний період. Адміністрація Президента не змогла погодитись із такою пропозицією. Відтепер для подолання вето Верховна Рада України має назбирати 300 голосів, який звичайно ж немає.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

sotsialni-garantiyi1-600x381Народний депутат України від партії «Блок Петра Порошенка» Олег Барна виступив ініціатором законопроекту Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обов’язковості харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів) р. № 4682. Законопроектом передбачається, що органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади будуть забезпечувати безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з неповних та багатодітних сімей, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Окрім цього, передбачається, що учні 1-11(12) класів закладів загальної середньої освіти державної та комунальної форм власності будуть забезпечуватися обов’язковим харчуванням за рахунок коштів місцевих бюджетів. При цьому, батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у розмірі, що не перевищує 70 % від вартості харчування, що визначається органами місцевого самоврядування. Законопроект, безумовно, є потрібним і правильним з точки зору соціального захисту дітей. Водночас, він може нести і певні ризики. Адже в законопроекті жодним чином не прописано, хто контролюватиме використання коштів, і чи ці кошти реально будуть спрямовані  на харчування учнів у повній мірі.

РЕФОРМА ПАРЛАМЕНТУ

1371727299_5Проект Закону про внесення змін до законів України “Про комітети Верховної Ради України” та “Про центральні органи виконавчої влади” щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради України та співвідношення предметів їх відання із сферами діяльності міністерств (р.№ 6526) групи депутатів на чолі з А. Парубієм пропонує зробити спів розмірним кількість парламентських комітетів та кількість міністерств. Ця ідея не є новою і обговорювалась правниками починаючи з початку третього тисячоліття. В самому законопроекті пропонується у Верховній Раді України дев’ятого скликання, склад якої буде сформовано на виборах, проведених за пропорційною системою, створити не більше 20 комітетів. При цьому предмети відання комітетів мають співвідноситися із сферами діяльності міністерств. Також пропонується уточнити умови утворення нового або ліквідації раніше створеного комітету, зміни назви комітету чи предмету його відання (зміни до ст. ст. 5, 8, 43 Закону). Відповідні зміни пропонується внести і до ст. 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», за якими  кількість міністерств також не може перевищувати 20. Ідея звичайно є слушною, але є декілька дуже важливих зауважень. По-перше, а що зараз заважає підігнати кількість комітетів під кількість міністерств? Та що буде, якщо вибори до наступного скликання відбудуться все ж не за пропорційною основою? Відповідно можна констатувати, що хоч ідея законопроекту є абсолютно слушною, але наразі політичної волі щоб реформувати  Парламент немає!

ПРО УСТАНОВУ БІЗНЕС-ОМБУДСМЕНА

88d650d90c7a3683b2ecd87041a0e1edac005ddbВерховна Рада України має розглянути Проект Закону про Установу бізнес-омбудсмена р. № 4591, метою якого є запровадження на законодавчому рівні в Україні інституту бізнес-омбудсмена в якості посередника, незалежної, третьої особи, що сприяє суб’єктам підприємництва у захисті їх права на підприємницьку діяльність. Законопроект не може бути прийнятим, оскільки згідно Конституції України до повноважень Верховної Ради України не входить прийняття відповідних рішень. Згідно з Конституцією України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (частина 1 статті 113). Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи Завдання, склад та організація роботи консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів визначаються Кабінетом Міністрів України (частини 1 і 3 статті 48 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»). Уряд уповноважений приймати рішення про створення будь-якого консультативно-дорадчого чи іншого допоміжного органу при Кабінеті Міністрів України на свій розсуд, виходячи з необхідності забезпечення здійснення своїх повноважень, шляхом видання відповідного правового акту.

Слід також звернути увагу на те, що правовий статус бізнес-омбудсмена у проекті чітко не визначений. Згідно з статтею 1 проекту він визначений як «фізична особа, яка очолює Установу», яка у, свою чергу, у статті 5 визначається  «недержавною неприбутковою організацією, яка сприяє захисту суб’єктів підприємництва під час реалізації ними конституційного права на провадження підприємницької діяльності». Проте, фізична особа як така не може мати таких повноважень, які за проектом надаються бізнес-омбудсмену. Наприклад, для того, щоб очолювати Установу бізнес-омбудсмен (стаття 14 проекту) має бути посадовою особою цієї установи. Так само з точки зору забезпечення ефективності державного управління некоректним виглядає надання недержавній установі таких повноважень як, наприклад,  визначати власним Регламентом порядок проведення співбесід з посадовими чи службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування (стаття 18 проекту).

Крім того частиною першою статті 25 проекту закону передбачено, що «бізнес-омбудсмен або його заступники користуються правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Бізнес-омбудсмена, його заступників не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності чи піддано заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затримано, заарештовано або піддано будь-якій формі обшуку чи огляду без згоди Верховної Ради України, яка надається після розгляду відповідного подання, яке зініціюється Генеральним прокурором». «Після припинення повноважень бізнес-омбудсмена, його заступників на таких осіб поширюється юридичний захист, передбачений у частині першій цієї статті, в частині їх діяльності під час роботи в Установі» (частина друга статті 25 проекту). Тобто, після припинення їх повноважень зазначені особи щодо їх діяльності під час роботи в Установі можуть бути притягнені до кримінальної, адміністративної відповідальності лише зі згоди Верховної Ради України. Таким чином, законопроект наділяє недержавну установу владними повноваженнями, а її керівництво недоторканністю в обсязі, більшому ніж мають народні депутати України відповідно до статті 80 Конституції України. Що не відповідає конституційним засадам організації державної влади в Україні.

Законопроект має безліч оціночних понять: «детальна процедура подання скарг» (пункт 10 частини першої статті 1), «бездоганна ділова репутація, високі моральні якості, глибокі знання господарських, суспільних та владних проблем» (частина перша статті 9), ««найбільш гострі проблеми бізнесу, що набули системності» (стаття 14), «дотримуватися найвищих стандартів професіоналізму», «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів» (стаття 15), «виправлення випадків, що мають ознаки недобросовісної поведінки» (стаття 16), «розумний строк» (статті 18 та 24), «необхідні або корисні відомості», «необхідна або корисна інформація» (абзаци 1 та 2 частини першої статті 18), «детальне пояснення щодо стану розгляду подань» (абзац 4 частини першої статті 18), «зменшення втручання публічних суб’єктів» (стаття 18), «системні причини порушення» (абзац 8 частини першої статті 18), «з урахуванням стратегії та пріоритетності завдань Установи» (стаття 20). І при його застосуванні виникне безліч проблем та підстав щодо оскаржень рішень бізнес-омбутсмена. На нашу думку даний проект Закону не відповідає чинній Конституції, але може бути прийнятий виходячи із політичної кон’юктури, та міфологеми, яка полягає у тому, що поява бізнес-омбутсмена поліпшить інвестиційний клімат в Україні та поліпшить умови ведення бізнесу в Україні

 НАДРА та АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГЕТИКА

imagesДуже цікавий проект внесла груп народних обранців з різних фракцій на чолі з Бельковою О.В. «Проект Закону про забезпечення прозорості у видобувних галузях», реєстр. 6229. Законопроект визначає організаційно-правові основи розкриття інформації у видобувних галузях, встановлює конкретні зобов’язання щодо розкриття інформації, способи розкриття інформації та відповідальність суб’єктів розкриття інформації.Законопроект в перспективі ускладнить життя крупним корпораціям, які працюють у видобувній галузі. Наразі те, що діється у вказаній галузі майже нікому невідоме, цей закон відкриє завісу таємниці, однак виключно якщо під час підготовки до другого читання не зазнає суттєвих змін, як це завжди і буває.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зняття адміністративних бар’єрів та підвищення інвестиційної привабливості галузі виробництва енергії з альтернативних джерел (р.№ 6496) пропонує внести зміни, зокрема до статті 3 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пропонує віднести до основних засад державної політики у сфері альтернативних джерел енергії сприяння будівництву об’єктів енергетики, які виробляють енергію з альтернативних джерел та виключити ознаки не віднесення до незначних наслідків (СС1) об’єктів рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта становить 2500 мінімальних заробітних плат для об’єктів енергетики, які виробляють енергію з альтернативних джерел (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Слід зазначити, що законопроект піднімаючи важливу проблематику не вирішує питання по суті, адже частково дублює вже існуючі положення, а частково не узгоджуються із законодавчими положеннями щодо порядку та критеріїв віднесення об’єкта будівництва до класу наслідків (відповідальності) будівель і споруд. Тож навряд чи цей законопроект буде прийнятий

БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР

8226163Проект Закону України про ринки капіталу та регульовані ринки  (р.№ 7055) спрямований на захист прав інвесторів та учасників ринків капіталу, стимулюватиме зростання інвестицій в економіку України.  На сьогодні – 620 товарних бірж, з них 100 – у стані ліквідації. Законопроект пропонує концепцію розподілу регульованих ринків на: регульований фондовий ринок, регульований товарний ринок, регульований грошовий ринок, регульований ринок деривативів. Врегульовано питання щодо основних особливостей видів цінних паперів – акцій, облігацій, казначейських зобов’язань України, інвестиційних сертифікатів, ощадних (депозитних) сертифікатів та векселів, а також опціонних сертифікатів, фондових варіантів, кредитних нот та депозитарних розписок. Ліквідаційний неттінг дозволяє зменшити розмір взаємних зобов’язань сторін правочинів щодо деривативів (у випадку неплатоспроможності однієї із сторін) до єдиного підсумкового зобов’язання(різниці між обсягами зобов’язань кожної із сторін). Положення щодо остаточності розрахунків передбачають, що розпорядження щодо переказу коштів і цінних паперів є безвідкличними. Вимоги законодавства щодо визнання неплатоспроможності однієї із сторін правочинів щодо деривативів не застосовуються до прав та обов’язків сторін щодо виконання деривативів. Дозволяється використання деривативів: ф’ючерс на  регульованому ринку, опціон та своп на регульованому ринку і поза ним, форвард – поза регульованим ринком. Торговий репозиторій – інструмент ринку позабіржових деривативів, що покликаний сприяти здійсненню державними органами контролю за ризикованими позиціями учасників, виявленню та попередженню зловживань. Сторона дериватива, укладеного поза регульованим ринком, повинна подати інформацію про його укладання до торгового репозиторію. Функції торгового репозиторію буде виконувати Центральний депозитарій. Законопроект розроблений у тісній співпраці з проектом USAID «трансформація фінансового сектору» і не несе в собі корупційних ризиків.

ТРАНСПОРТ

Верховна рада має розглянути законопроекти Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері будівництва та експлуатації автомобільних доріг» р.№6766. Ідея законопроекту – вдосконалити врегулювання будівництва та експлуатації доріг на умовах концесії. В цілому законопроект правильний, ідея гарна, проте в мене є декілька зауважень щодо законопроекту. Наприклад, в п.2 ст. 2 Закону України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» пропонується додати перелік даних, що повинні зазначатися у рішенні Кабінету Міністрів України щодо будівництва та експлуатації доріг, які можуть бути надані у концесію. Серед переліку того, що повинно зазначатися в рішенні Кабміну є наступний пункт: «умови розірвання (припинення) договору концесії». На мою думку, в рішенні щодо будівництва та експлуатації доріг, що можуть бути надані у концесію не доцільно прописувати умови розірвання (припинення) договору концесії, логічно це зробити вже в самому договорі, більше того, для уникнення маніпуляцій в майбутньому, та захисту потенційних інвесторів, на мою думку, повинен бути виключний перелік цих причин. В цьому ж пункті сказано, що в рішенні має бути запланована сума річного доходу концесіонера, проте, як же вона може бути розрахована, коли не Кабмін встановлює плату за проїзд по цій дорозі, Кабмін лише встановлює максимальну вартість разового проїзду. В п.3 ст.4 цього ж закону сказано: «Порядок безоплатного проїзду автомобільного, побудованими на умовах концесії, відшкодування за нього (в разі стихійного лиха, катастрофи, епідемії, епізоотії), що використовуються органами державної влади, підрозділами Міноборони України, прикордонної служби, Національної поліції, та швидкої медичної допомоги) визначає Кабінет Міністрів України», разом з тим в Законі України «Про автомобільні дороги» в абзаці 3 ст.29 сказано, що плата за проїзд платними дорогами загального користування справляється з усіх транспортних засобів, що проїжджають такими дорогами. В ст. 27 цього ж закону сказано, що «автомобільні дороги (їх ділянки) відносяться до платних лише у разі їх суттєвого вдосконалення, а також у разі їх будівництва та експлуатації на умовах концесії…». Тобто, для уникнення різних нюансів, на мою думку, можна було б вказати в ст.29 фразу в кінці «крім, випадків передбачених іншими законами України». Мали б таку редакцію: «плата за проїзд платними дорогами загального користування справляється з усіх транспортних засобів, що проїжджають такими дорогами, крім випадків передбачених іншими законами України», і це, впринципі, корелюється з Законом України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг». До вищесказаного, п.4 ст. 29 говорить нам, що: «на період надзвичайних ситуацій, катастроф, лиха, епідемії, епізоотій, тощо плата за проїзд не справляється», в той час, як п.3 ст.4 Закону України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» передбачає компенсацію за проїзд транспортних засобів, що використовуються органами державної влади, підрозділами Міноборони України, прикордонної служби, Національної поліції, та швидкої медичної допомоги. Виходить, що для всіх безоплатно, а за вказані вище ТЗ компенсації? Варто було б визначити, що транспортні засоби швидкої медичної допомоги, автомобілі поліції, та автомобілі ДСНС завжди користуються такими дорогами безкоштовно. Враховуючи ситуацію, в якій зараз знаходиться наша країна доцільно було б передбачити функціонування таких доріг під час військового/або надзвичайного стану. Про рятувальників взагалі законотворці забули, чомусь. Абзац 5 ст. 29 Закону України «Про автомобільні дороги» говорить, що справляння плати за проїзд припиняється та відновлюється за рішенням КабМіну. Думаю, що логічно було б тут прописати виключний перелік випадків, коли КабМін може припинити/відновити справляння плати, на такій ділянці дороги. І останнє, це компенсація. Сказано, що концесіонер має право на компенсацію, яка визначена договором, якщо за результатами звітного року сума річного доходу, отриманого концесіонером від експлуатації об’єкта концесії, є меншою, ніж запланована сума такого річного доходу. На мою думку, це по-перше не співвідноситься з тим, що народні депутати пишуть в пояснювальній записці, а саме, що у раз прийняття законопроекту не потрібні додаткові видатки з бюджету, бо саме такі компенсації можуть стати додатковим тягарем на бюджет, і по-друге сума може бути меншою через різні фактори, зокрема і через неефективних керівників, чи корупцію на пунктах оплати. Також, питання, чому не передбачена можливість абонементу на проїзди, наприклад, для міжміських автобусів, які щодня курсують одним і тим же маршрутом.

Передбачається розгляд Проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо збереження та розвитку вітчизняної суднобудівної промисловості)» р. № 6475.  Депутати пропонують встановити, що для підприємств суднобудівної промисловості (в межах класу 30.11 група 30.1 розділ 30, класу 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010) загальний строк переробки не може перевищувати 730 днів. Мета, виходячи з пояснювальної записки: «Метою проекту акта є законопроекту є встановлення обґрунтованого строку переробки для товарів, що ввозяться підприємствами суднобудівної промисловості для будування, ремонту і модернізації суден та як наслідок сприяння розвитку суднобудування та водного транспорту України в цілому». Я не є фахівцем суднобудівної галузі, і не можу відповісти на питання, як це відобразиться саме на суднобудівній галузі, проте, для інформації клас 30.11 крім суднобудування включає в себе ще: будування бурових платформ, плавучих або занурювальних, будування плавучих конструкцій, зокрема, плавучих доків, понтонів, кофердамів, плавучих або наземних пристаней (дебаркадерів), бакенів, плавучих резервуарів, барж, маяків, плавучих кранів, надувних рятувальних плотів тощо, а також переробку плавучих рибних заводів.

Група представників з різних фракцій: Вадатурський А.О., Ляшко О.В., Семенуха Р.С. зареєстрували проект Закону про внутрішній водний транспорт, р.№ 2475а-3.  Цікавим є те, що цей проект зареєстрований з очевидними порушеннями регламенту ВРУ. Адже є альтернативним до аналогічного проекту, котрий був поданий ще 04.08.2015 року. Регламент ВРУ містить норму, яка унеможливлює подачу альтернативних законопроектів після спливання 14 днів з моменту реєстрації першого проекту, однак хто відмовить таким поважним особам. Концептуально проектом акту встановлені умови імплементації п’яти базових Директив ЄС у сфері внутрішнього водного транспорту, що дозволить реанімувати цей прошарок транспорту в Україні, однак у проекті є багато нюансів суто економічного і фіскального характеру, які здатні унеможливити його прийняття.

Проектом Закону «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання учасниками ринку автомобільних вантажних перевезень норм законодавства в частині вагових та габаритних параметрів транспортних засобів) р. № 6644 пропонується внести низку змін, що на думку авторів законопроекту має змінити ситуацію в автомобільних перевезеннях, і зокрема, Метою прийняття проекту акта є попередження передчасного руйнування автомобільних доріг перевантаженими транспортними засобами. Тим самим виключаються надмірні витрати бюджетних коштів на усунення наслідків такого руйнування та поліпшуються умови безпечного руху на автомобільних дорогах. На мою думку дороги руйнуються не тільки через надмірні завантаження вантажних автомобілів, а більшою мірою через корупцію в сфері дорожнього будівництва і ремонту, не якісний ремонт, розкрадання коштів, ремонти в погані погодні умови, – це ті причини, через які більшою мірою руйнується дороги. Єдине, що мені цікаво з цього законопроекту, це яким чином до відправника вантажу застосувати адміністративно – господарські штрафи за порушення встановлених законодавством вимог щодо габаритно-вагових норм при завантажені транспортного засобу та/або щодо оформлення документів на вантаж – штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, особисто я не розумію як ця штука буде працювати.

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *