Чим цього тижня (19-23 листопада) займатиметься Верховна Рада: аналіз законопроектів

ПРОЕКТ БЮДЖЕТУ 2019

Bezymyannyj-71Проектом бюджету заплановано наступне:

доходи Державного бюджету України в сумі 1.008.375.099,7 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України – у сумі 916.147.266,3 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 92.227.833,4 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону;

видатки Державного бюджету України в сумі 1.094.368.288,1 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 993.406.899,9 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 100.961.388,2 тис. гривень;

граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України в сумі 89.989.320 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України – у сумі 69.617.200 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 20.372.120 тис. гривень.

Доходи бюджету мають зрости, порівняно з минулим роком, на 130 млрд. грн. Цікаво, що в попередніх розрахунках від Мінфіну було зазначено, що розраховані на основі чинного податкового кодексу доходи загальної частини бюджету зростуть, порівняно з 2018 роком, тільки на 4,1 млрд. грн. Якщо виходити з того, що дохідна частина бюджету 2018 роки так і не виконана до кінця і дефіцит складає понад 14 млрд.грн., то стає зрозуміло, що дані 130 млрд. повинні прийти в вигляді макроекономічної допомоги від МВФ, ЕС чи інших міжнародних організацій .

Дефіцит планується покривати за рахунок запозичень, як внутрішніх так і зовнішніх. Гіпотетичний зростання ВВП і відповідно доходів не зможе покрити дефіцит бюджету.

Держборг – 75,6 млрд. $, що становить 67,5% від ВВП України і в два рази більше дохідної частини проекту бюджету.

Мінімальну зарплату планується підняти на 12% до 4 137 грн., Що в доларовому еквіваленті за сьогоднішнім курсом становить 149 дол. У гривні збільшення складе +414 грн. (Від нинішнього рівня 3 723 грн.). Ця надбавка в доларовому еквіваленті – всього 16 дол. США за сьогоднішнім курсом, а на початок 2019 р (30,1 грн. / Дол.) – 15 дол. Запропонований зростання мінімальної зарплати в 2019 р навіть нижче, ніж зростання в 2018 (+ 16%, з 3 200 до 3 723 грн.).

Велика частина пенсіонерів отримали збільшення близько 200 грн., Що не перекриє втрат від інфляції 2014-2018 років (середня пенсія за 2014 першу половину 2018 рр. Зросла на 68%, тога як ціни на 140%).

Витрати на освіту, як і раніше, не дотягують до обіцяних 7% від ВВП:

На освіту обіцяють додати 27,8 млрд. Грн., Що більше на 11% від плану цього року. Рівень фінансування складе 6,1% від ВВП, що навіть менше, ніж в поточному році (6,7% ВВП). У той же час, реформа освіти передбачає мінімальні зарплати вчителям в розмірі 4-х прожиткових мінімумів. Мабуть такого підвищення не буде. Уже сьогодні освіта – один з лідерів за темпами зростання заборгованості із зарплати з початку року (січень-серпень – зростання на 137%).

Фінансування охорони здоров’я, як і раніше не дотягує до 5% ВВП

На 2019 рік на медицину додадуть 9,5 млрд. Грн., Що більше на 8% від плану цього року, і складе менше 3,2% від ВВП. (Прогноз на 2018 г. – 3,5% ВВП).

Рекордні 56 млрд. грн. планується виділити на будівництво і ремонт автодоріг. З виділенням коштів на словах у цього уряду звучить ніби непогано (бюджет-2018 становить 47,7 млрд. Грн.) – куди гірші справи з освоєнням і будівництвом доріг на практиці. За визнанням самого Уряду, в Миколаївській області на початок вересня освоєно 17% коштів держбюджету, в Житомирській і Київській – по 24%, в Одеській – 33,5%, в Чернівецькій та Полтавській – трохи менше 40%. Ще гірше з виконанням робіт на дорогах місцевого значення: середній показник по країні – 37,3%, а в Рівненській області – 10,5%, Луганській – 12,8%, Херсонській – 15%. В результаті в більшості областей в найближчі місяці ми побачимо звичну картину «класти асфальт на калюжі і сніг», наздоганяючи відставання від графіка робіт.

Сумарні витрати на підтримку АПК в 2019 г. (6,9 млрд. грн.) – це в три рази менше, ніж аграрії отримували по спец-режиму відшкодування ПДВ (до 2017 р). На рівні 2018 року залишаться програми підтримки тваринництва (4 млрд. грн.), Розвитку фермерства (1 млрд. грн.). При заявленому урядом прогнозі інфляції реальні обсяги підтримки за цими напрямками будуть на 7,4% менше, ніж в 2018 році.

В умовах необхідності зміцнення енергонезалежності всього 2,3 млрд. Грн. Планується виділити на підтримку і модернізацію вугільної промисловості. Це еквівалентно всього 76 млн. Дол. США. Для порівняння – у 2013 році (останній рік дійсно розвитку вуглепрому України) на ці цілі було спрямовано понад 1,6 млрд. дол. США.

Збільшуються доходи фонду регіонального розвитку з 6 до 9,1 млрд. Грн., Що еквівалентно всього 300 млн. дол., Тобто по 12 млн. дол. в середньому на кожен регіон. Однак ця сума не гарантована (тому що виходячи з практики минулих бюджетів – значна частина йде по спецфонду) і катастрофічно недофінансовується (так, план на 7 місяців 2018 р загальним фондом недофінансовано на 80%). У разі капітальних витрат це означає, що останні будуть освоюватися «абияк» в пожежному режимі під кінець року.

Влада скорочують реальне фінансування розвиток інфраструктури ОТГ. Як і в 2018 р, на підтримку об’єднаних тер. громад буде виділено 1,9 млрд. грн. При цьому кумулятивна інфляція за 2018-2019 рр. складе близько 20%.

Витрати на оборону і правопорядок виростуть на 31,5 млрд. Грн. (+ 17,7% – це в 2,4 рази більше, ніж очікувана інфляція) до 209,5 млрд. Грн.

На 12% планується збільшити витрати на розробку і закупівлю військової техніки для потреб армії – до 36,2 млрд. грн. Це в 4 рази більше, ніж на всі програми і проекти регіонального розвитку, що фінансуються по лінії ДФРР.

На 2019 року уряд прогнозує споживчу інфляцію в 7,4% (до грудня 2018 г.), хоча реальна інфляція залишиться близькою до 10% . Економіка, як обіцяють в Кабміні, виросте на 3%, а інфляція знизиться з нинішніх 9,9% – до 7,4%.

МЕДИЦИНА

f1_74619Парламент розгляне Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»», реєстр. № 8464. У законопроекті пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Крім цього, прикінцевими положеннями законопроекту вносяться зміни до низки законодавчих актів, серед яких, зокрема, Водний кодекс України, Земельний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кодекс законів про працю України, закони України  «Про охорону атмосферного повітря», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про нафту і газ» та інші. Проектом вводиться нове поняття «нотифікована лабораторія». Воно за своїм змістом дублює термін «уповноважена лабораторія», який використовується в законах України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про ветеринарну медицину». Також, згідно з ч. 9 ст. 23 проекту Кабінет Міністрів України встановлює порядок обов’язкового страхування нотифікованих лабораторій. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 Закону України «Про страхування» обов’язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов’язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом. Натомість прикінцевими положеннями законопроекту не передбачені необхідні зміни до Закону України «Про страхування». В результаті запропонованих змін до частини 2 статті 14 Закону України «Про карантин рослин» метою фітосанітарних заходів стане захист «здоров’я людини». Така законодавча ініціатива не охоплюється предметом правового регулювання цього Закону, який визначає «правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин» (преамбула). У проекті зустрічаються положення, які не мають нормативного навантаження (наприклад: «держава здійснює регулювання у сфері забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя шляхом: … участі у роботі відповідних міжнародних організацій», «Україна бере участь у міжнародному співробітництві для забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя, профілактики хвороб і охорони здоров’я населення», «Україна укладає угоди про розвиток та зміцнення міжнародного співробітництва в галузі охорони здоров’я». Також, в одному місці проекту використовується назва державного органу «Державна надзвичайна протиепідемічна комісія при Кабінеті Міністрів України», зокрема, ч. 1 ст. 9 проекту, а в інших – «Надзвичайна протиепідемічна комісія при Кабінеті Міністрів України». Також, до статті 28 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» пропонується внести зміни. Але ж ця стаття була виключена відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 р. Також, назва законопроекту не відповідає його суті, адже вносяться зміни не тільки в Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а і в низку інших законодавчих ініціатив.

ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

28855430cd74d11c631d85fa43262101По процедурі першого читання Верховна Рада розгляне Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій дотримання прав фізичних та юридичних осіб під час досудового розслідування), реєстр. №8459 від 08.06.2018 р. авторства народного депутата Івченка В.Є.     У законопроекті пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), відповідно до яких: 1) уточнюється правовий статус адвоката, послугами якого має право користуватися свідок у відповідному кримінальному провадженні; 2) встановлюється, що під час досудового розслідування в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи; 3) визнаються недопустимими докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала згодом була скасована апеляційним судом; 3) уточнюється перелік осіб, які мають право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису; 4) встановлюється заборона стосовно тимчасового вилучення майна, щодо відшукання та вилучення якого відмовлено на підставі ухвали про дозвіл на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, тощо.

Законопроект має деякі суттєві вади, наприклад якщо передбачена можливість оскарження постанови слідчого судді про проведення обшуку то повинен бути передбачений і порядок його оскарження, нажаль подібні доповнення не можливо внести під час підготовки до другого читання.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів», р. №6439-д авторства народних депутатів на чолі з С.В. Власенко передбачає посилення державних гарантій для населених пунктів, які мають статус гірських та високогірних, покращення соціального захисту громадян України, які проживають в таких населених пунктах, встановлення правових основ для забезпечення сталого екологічно збалансованого економічного та соціального розвитку гірських територій в Україні. Законопроектом пропонується:- виокремити в окрему категорію високогірні населені пункти, які розташовані на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря;- посилити державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, зокрема: гарантування державою електрифікації гірських населених пунктів, встановлення пільг з плати за електроенергію, здійснення заходів щодо покращення екологічного стану таких територій, гарантування дотацій та субвенцій з Державного бюджету України;- визначити мету та основні принципи державної гірської політики;- розробити та затвердити державну цільову програму розвитку гірських населених пунктів;- законодавчо закріпити пріоритети державної політики розвитку гірських населених пунктів;- уточнити норми закону щодо надання пільг громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, а також передбачити право осіб, які та/або батьки яких мають такий статус, брати участь у конкурсі за результатами вступних випробувань у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів, тощо.

РОЗВИТОК СПОРТУ

Спорт-города-ИзюмПроект Закону про мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок з метою збереження об’єктів фізичної культури і спорту  р. № 6487

Ініціювала законопроект група народних депутатів на чолі з Денисом Силаньтьєвим (Радикальна Партія Олега Ляшка).

Проектом закону передбачається введення заборони на зміну цільового призначення земельних ділянок з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури і спорту і, таким чином, унеможливлення їх передачі під забудову житловими та офісними будівлями, спорудами господарського призначення тощо.

Зважаючи на те, що на сьогодні земельні ділянки такого цільового призначення є надзвичайно уразливими, адже зараз все частіше спостерігається незаконна передача земельних ділянок під будівництво різних фабрик, і шоколадних у тому числі, то потреба додаткового захисту таких земельних ділянок як з боку парламенту (шляхом введення мораторію), так і з боку органів виконавчої влади, постає просто очевидною.

ЕКОНОМІКА

Bezymyannyj-71Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо передачі майна до державної та комунальної власності)», реєстр. № 6007, який передбачає обмеження заборон на розпорядження об’єктами державної власності. Відповідно до розробленого проекту допускається передача майна вищих навчальних закладів в комунальну власність для дитячих дошкільних установ, а також створюються підстави для передачі автомобільних доріг загального користування, що перебувають у віданні національних установ, в державну або комунальну власність.

У залу буде внесений проект Закону про детінізацію ринку металургійної сировини (про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо операцій з металобрухтом) (р.№ 7497), автором якого є авторський колектив на чолі з Олегом Ляшком.

Проект передбачає  скасування розподілу металобрухту на категорії «побутовий» та «промисловий». Змінами до ст.4 Закону України «Про металобрухт» скасовується заборона на приймання промислового брухту у фізичних осіб. У органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади ліквідовується право перевірки спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів на відповідність вимогам Закону і контролю за додержанням встановлених ними умов і правил здійснення операцій з металобрухтом. Декріміналізується відповідальність за прийом  металобрухту.

З одного боку, за оцінками експертів об’єднання підприємств «Укрметалургпром»  брухтозаготівля в 2017 році складе близько 3700 тис. т. з них понад 80% знаходиться в тіні (2960 тис.т). Відповідні надходження в бюджет в 2017 році становитимуть – 53,3 млн. грн. Запропоновані заходи щодо детінізації ринку металобрухту дозволять легалізувати брухтозаготівельний бізнес, повністю вивести заготівельників брухту з тіні та збільшити надходження до бюджету в 20 разів – на близько 950 млн. грн.

З іншого боку в пункти заготівлі металобрухту тепер почнуть нести все що завгодно, від паркана до дротів. Дані зміни хоч і є позитивними в частині дерегуляції заготівлі металобрухту, але в умовах України призведе до зловживань в частині безпосередньо заготівлі.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про стандартизацію”» р. № 7123 скасовує регулювання та стандартизацію у багатьох сферах, а також встановлює добровільність застосування національних стандартів, скасовує регулювання відносин, пов’язаних із розробленням стандартів підприємств, установ та організацій і технічних умов та відміняють галузевої стандартизацію. Проте, як зазначено в висновку науково – експертного управління, окремі положення проекту не узгоджуються між собою. Наприклад, згідно із новою редакцією  абзацу 8 частини  1 статті 8 Закону України «Про основи містобудування» зміст  державного регулювання у сфері  містобудування  полягає, зокрема, у  «розробці національних стандартів, розробці і затвердженні будівельних норм, кошторисних норм, нормативів і правил». Однак при цьому назву розділу 3 цього Закону пропонується змінити на «Будівельні норми, норми і правила у сфері містобудування. Містобудівна документація», вилучивши із неї термін «стандарти».

За процедурою першого читання буде розглянуто президентський законопроект про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України, реєстр. №8265, що визначений Президентом України як невідкладний.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» пропонується: уточнити термінологічний апарат Закону, зокрема, ввести нові терміни «електронний каталог», «найбільш економічно вигідна пропозиція», «оголошення про спрощену закупівлю», «переможець спрощеної закупівлі», «приведена ціна» тощо, запровадити спрощені закупівлі; визначити етапи застосування спрощених закупівель; уточнити порядок укладення рамкових угод, а також оскарження процедур закупівлі; конкретизувати вимоги до конкурентного діалогу, а також до умов договору про закупівлю. Крім того, у законопроекті пропонується внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також законів України «Про санкції», «Про запобігання корупції», «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».Законопроект має деякі несуттєві вади техніко-юридичного характеру, але зважаючи на увагу Президента до цього законопроекту його буде прийнято у першому читанні вже найближчого часу.

КУЛЬТУРА

large_world_friendsПроект Закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» р.№ 8251 від 06.04.2018, авторства народного депутата України Княжицького М. Л., пропонує визначити положення кінокомісій та державних кіностудій. Кінокомісії утворюються і діють при сільських, селищних, міських радах, їх виконавчих органах, з метою надання організаційної, консультаційної та іншої не забороненої законом допомоги виробникам фільмів, демонстраторам фільмів, іншим суб’єктам кінематографії, а також залучення українських та іноземних інвесторів для фінансування виробництва, прокату і показів фільмів. Державна кіностудія визначається в законопроекті як господарська організація, єдиним учасником (акціонером) якої є держава. Органи місцевої влади в межах, встановлених власними бюджетами, можуть передбачити порядок часткового покриття витрат суб’єктів кінематографії на виробництво фільмів, що здійснюються за участю та/або замовленням державних кіностудій, розташованих в межах території відповідної територіальної громади. Основною метою діяльності державних кіностудій є здійснення підприємницької діяльності у кінематографії. Обов’язковою умовою приватизації державної кіностудії (у тому числі – шляхом приватизації пакета акцій) є збереження основної мети її діяльності впродовж 10 років з дати завершення приватизації. Державна кіностудія не може змінити статус суб’єкта кінематографії внаслідок приватизації.

Зважаючи на те, що в законопроекті відсутні як прописані процедури діяльності кінокомісій, так і належного порядку контролю за їх діяльністю, то очевидним постає той факт, що даний законопроект може нести цілком реальну небезпеку поширення в цій сфері корупційних ризиків.

Окрім цього, в законопроекті на органи місцевого самоврядування покладається обов’язок утворення кінокомісій, розробка і затвердження положення про них та фінансування їхньої діяльності за рахунок коштів місцевих бюджетів. Тобто, фактично на органи місцевого самоврядування покладатимуться нові функції, які не узгоджуються з принципом правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності цих органів(ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), який означає самостійне вирішення місцевими владами питання своєї структури, доцільності створення тих чи інших елементів місцевого господарства, обсягу витрат на них.

Зважаючи на вище викладене, виникає сумнів у доцільності прийняття зазначеного законопроекту, який може створити якщо не хаос, то значну плутанину  у законодавчій базі.

ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ

4015Свого часу Верховна Рада України прийняв проект Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” у зв’язку з тимчасовою окупацією території України” (р.№5370). Він був цікавий тим, що “Чорноморнафтогаз”  спеціальні дозволи на користування надрами автоматично пролонгувались в тому числі і на тимчасово окупованій території, арешти майна скасовувались, і всі виконавчі провадження зупинялись до 1 січня 2019 року, при тому що компанія мала величезні зобов’язання перед державним бюджетом України. Також заборонялось порушувати справи про банкрутство проти «Чорноморнафтогаз» до 1 січня 2019 року. Те що цей закон фактично не відповідав нормам Конституції України, нормам цивільного кодексу і просто здорового глузду ми вже писали. Фактично тоді від кримінального переслідування були врятовані всі хто грівся на «схемах» газовидобутку в 2013-2014рр. Тоді його активного лобіювала Ірина Геращенко

Ну а тепер її подружка Ірина Луценко зареєструвала Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” (р.№8338), який пропонує створити спецрахунки для:

1) проведення розрахунків по забезпеченню виробничої, інвестиційної діяльності, діяльності по захисту майнових прав та законних інтересів в судах (арбітражах);

2) погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, а також заборгованості перед бюджетом.

На такий рахунок зараховуються кошти, які надходять від господарської діяльності Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», в тому числі, отримання відшкодувань з бюджету. У той же час зазначу, що «Чорноморнафтогаз» має податкові зобов’язання перед бюджетом України на сотні мільйонів гривень. НА цей рахунок не можна накладати арешти. Також до кінця 2019 року пропонується зняти арешти на майно підприємства.

На мою думку диявол криється в реченні «погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням», адже не зрозумілий часовий проміжок про який іде мова, і що ж це за договори, за якими зараз необхідно погашати заборгованість».

ПРИРОДА І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

poljanytsja-7-696x459Верховна Рада не забула й про природу, планується розгляд Проекту  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій збереження лісів, реєстр. №7229 авторства народних депутатів України на чолі з Луценко І.С., Геращенко І.В., Ляшко О.В. та ін. Проектом Закону пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, встановивши, що зміна цільового призначення, в тому числі земельних ділянок, зайнятих лісами, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюватиметься за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Законопроектом передбачається, що зазначена зміна цільового призначення ділянок провадитиметься переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями (незалежно від того, з якою метою вони використовуватимуться), за умови збереження на території адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої знаходиться відповідна земельна лісова ділянка, оптимальної лісистості, та за результатами оцінки впливу на довкілля, яка проводитиметься у випадках, визначених законом. Крім того, з метою усунення можливості неоднакового правозастосування положень частини восьмої статті 122 Земельного кодексу України пропонується уточнити, що до повноважень Кабінету Міністрів України відноситься передача земельних ділянок із земель державної власності, які перебувають у запасі. Законопроект має низку вад, але цілком може бути виправлений до другого читання.

ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

115675Парламент розгляне «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування», р. №6677. Проектом закону передбачене внесення змін базових пенсійних законів, які дозволять забезпечити необхідні правові та регулятивні умови для запровадження другого рівня системи загальнообов’язкового пенсійного страхування з 1 січня 2018 року. Змінами до базових пенсійних законів встановлюється, що застраховані особи, яким на дату впровадження обов`язкової накопичувальної системи пенсійного страхування виповнилося не більш як 35 років, сплачують внески із своєї заробітної плати (доходу) від 2 відсотків із щорічним збільшенням до 7 відсотків. Інші особи (які не досягли пенсійного віку або ті, кому виповнилося більше 35 років) мають право брати добровільну участь у накопичувальній системі пенсійного страхування. Передбачена можливість успадкування накопичених пенсійних заощаджень, а також їх повного або часткового використання до настання пенсійного віку у разі: лікування від тяжких захворювань, настання критичних життєвих ситуацій, необхідності оплати освіти дітей чи придбання нерухомого майна тощо.

Законопроектом запропонована децентралізована модель функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування, в рамках якої:

1) Застраховані особи, для участі у накопичувальній системі пенсійного страхування, обирають недержавні пенсійні фонди, в яких вони бажають формувати свої обов’язкові пенсійні накопичення. За бажанням особи, вона може в будь-який момент перейти до іншого недержавного пенсійного фонду.

2) Адміністративне забезпечення процесу прийому та обробки відповідних заяв застрахованих осіб здійснюватиме Пенсійний фонд України, який даватиме розпорядження адміністраторам обраних недержавних пенсійних фондів про відкриття персональних накопичувальних пенсійних рахунків цим особам.

3) Єдиним, повністю централізованим механізмом у системі обов’язкового накопичувального пенсійного страхування, передбачено залишити систему адміністрування страхових внесків на накопичувальне пенсійне страхування.

4) Управління пенсійними активами у накопичувальній системі пенсійного страхування здійснюватимуть компанії з управління активами відповідних недержавних пенсійних фондів, а зберігання цих пенсійних активів будуть забезпечувати зберігачі цих фондів (банківські установи).

5) Компанії з управлінні активами та зберігачі обираються Радами недержавних пенсійних фондів, які беруть участь у накопичувальній системі пенсійного страхування, з числа тих компаній та банків-зберігачів, які мають відповідні ліцензії та, одночасно, відповідають критеріям, передбаченим законопроектом у змінах до статті 20-1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Зважаючи на те, що зазначений законопроект підвищує соціальні стандарти, а країна у наступному році очікує виборів, то з великою вірогідністю можемо сказати, що зазначений законопроект отримає достатню кількість депутатів, які його підтримують.

УСТАНОВА БІЗНЕС-ОМБУТСМЕНА

89802c83e54f10fc4fc92e0c079012ac-big1-e1510127582176Верховна Рада України має розглянути Проект Закону про Установу бізнес-омбудсмена р. № 4591, метою якого є запровадження на законодавчому рівні в Україні інституту бізнес-омбудсмена в якості посередника, незалежної, третьої особи, що сприяє суб’єктам підприємництва у захисті їх права на підприємницьку діяльність.

Законопроект не може бути прийнятим, оскільки згідно Конституції України до повноважень Верховної Ради України не входить прийняття відповідних рішень. Згідно з Конституцією України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (частина 1 статті 113). Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи Завдання, склад та організація роботи консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів визначаються Кабінетом Міністрів України (частини 1 і 3 статті 48 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»). Уряд уповноважений приймати рішення про створення будь-якого консультативно-дорадчого чи іншого допоміжного органу при Кабінеті Міністрів України на свій розсуд, виходячи з необхідності забезпечення здійснення своїх повноважень, шляхом видання відповідного правового акту.

Слід також звернути увагу на те, що правовий статус бізнес-омбудсмена у проекті чітко не визначений. Згідно з статтею 1 проекту він визначений як «фізична особа, яка очолює Установу», яка у, свою чергу, у статті 5 визначається  «недержавною неприбутковою організацією, яка сприяє захисту суб’єктів підприємництва під час реалізації ними конституційного права на провадження підприємницької діяльності». Проте, фізична особа як така не може мати таких повноважень, які за проектом надаються бізнес-омбудсмену. Наприклад, для того, щоб очолювати Установу бізнес-омбудсмен (стаття 14 проекту) має бути посадовою особою цієї установи. Так само з точки зору забезпечення ефективності державного управління некоректним виглядає надання недержавній установі таких повноважень як, наприклад,  визначати власним Регламентом порядок проведення співбесід з посадовими чи службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування (стаття 18 проекту).

Крім того частиною першою статті 25 проекту закону передбачено, що «бізнес-омбудсмен або його заступники користуються правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Бізнес-омбудсмена, його заступників не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності чи піддано заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затримано, заарештовано або піддано будь-якій формі обшуку чи огляду без згоди Верховної Ради України, яка надається після розгляду відповідного подання, яке зініціюється Генеральним прокурором». «Після припинення повноважень бізнес-омбудсмена, його заступників на таких осіб поширюється юридичний захист, передбачений у частині першій цієї статті, в частині їх діяльності під час роботи в Установі» (частина друга статті 25 проекту). Тобто, після припинення їх повноважень зазначені особи щодо їх діяльності під час роботи в Установі можуть бути притягнені до кримінальної, адміністративної відповідальності лише зі згоди Верховної Ради України.

Таким чином, законопроект наділяє недержавну установу владними повноваженнями, а її керівництво недоторканністю в обсязі, більшому ніж мають народні депутати України відповідно до статті 80 Конституції України. Що не відповідає конституційним засадам організації державної влади в Україні.

Законопроект має безліч оціночних понять: «детальна процедура подання скарг» (пункт 10 частини першої статті 1), «бездоганна ділова репутація, високі моральні якості, глибокі знання господарських, суспільних та владних проблем» (частина перша статті 9), ««найбільш гострі проблеми бізнесу, що набули системності» (стаття 14), «дотримуватися найвищих стандартів професіоналізму», «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів» (стаття 15), «виправлення випадків, що мають ознаки недобросовісної поведінки» (стаття 16), «розумний строк» (статті 18 та 24), «необхідні або корисні відомості», «необхідна або корисна інформація» (абзаци 1 та 2 частини першої статті 18), «детальне пояснення щодо стану розгляду подань» (абзац 4 частини першої статті 18), «зменшення втручання публічних суб’єктів» (стаття 18), «системні причини порушення» (абзац 8 частини першої статті 18), «з урахуванням стратегії та пріоритетності завдань Установи» (стаття 20). І при його застосуванні виникне безліч проблем та підстав щодо оскаржень рішень бізнес-омбудсмена.

На нашу думку даний проект Закону не відповідає чинній Конституції, але може бути прийнятий виходячи із політичної кон’юктури, та міфологеми, яка полягає у тому, що поява бізнес-омбудсмена поліпшить інвестиційний клімат в Україні та поліпшить умови ведення бізнесу в Україні.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ліцензійних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності», р.№ 4958-д. На думку авторів Метою прийняття законопроекту є лібералізація та дерегуляція зовнішньоекономічної діяльності, зокрема у сфері експорту, імпорту спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом скасування такого ліцензування, а також відміна подання звіту, який запроваджено у 2016 році для суб’єктів господарювання, що провадять роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами і запровадження уточнюючого звіту для суб’єктів господарювання, що провадять оптову торгівлю. Разом з тим, Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції проекту), митне оформлення тютюнової сировини … здійснюється «за наявності в інформаційних ресурсах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику у сфері державної митної справи, інформації про видачу ліцензії на право виробництва тютюнових виробів».  Разом з тим, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не розкриває значення терміну «інформаційні ресурси», відтак, як вбачається із тексту проекту, розміщення зазначеної інформації відбуватиметься на розсуд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику у сфері державної митної справи.

ПРАВООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ

prokuratura-otreagirovala-na-obvineniya-v-neobektivnosti-po-delu-dtp-v-feodosii_foto-iz-intereneta_1_2013-08-7-11-24-06В четвер Парламент планує розглянути законопроект «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань»реєстр. 5395-д, доопрацьований членами Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. У законопроекті пропонується внести до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» зміни, відповідно до яких:

1) уточнюються окремі повноваження Державного бюро розслідувань;

2) встановлюються кваліфікаційні вимоги до директорів територіальних управлінь, керівників підрозділів (управлінь) центрального апарату ДБР та керівника підрозділу внутрішнього контролю;

3) Закон доповнюється статтями 14-1 «Присяга осіб рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань» та 31 «Печатка Державного бюро розслідувань», тощо.

Крім того, у проекті запропоновано внести зміни до статей 5, 9, 9-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», якими розширюється перелік підрозділів ДБР, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність.

Законопроект є вже узгодженою зміненою редакцією, яка вироблена на основі розгляду попередньої редакції цього проекту, в Парламенті вже досягнута згода щодо його прийняття, якщо не відбудеться форс-мажорних обставин то законопроект буде прийнятий у четвер.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

253_0.640На цьому тижні парламент розгляне низку законодавчих ініціатив, зокрема Проект Закону про сільськогосподарську кооперацію р.№ 6527-д, внесений групою народних депутатів на чолі з Олександром Бакуменком (БПП), з цього ж питання розглянуть законопроекти р. № 6527, 6527-1. Законопроекти в цілому пропонують відмовитися від жорсткого поділу сільськогосподарських кооперативів за типами на виробничі та обслуговуючі, надаючи членам (засновникам) сільськогосподарського кооперативу самостійно обирати види діяльності, а також передбачається поступовий перехід існуючих сільськогосподарських кооперативів до нової єдиної форми, і зважаючи на реалії України, є потрібним. Його важливість пояснюється тим, що він зможе забезпечити не лише покращення становища фермерів, але і села загалом. Адже завдяки йому фермери зможуть самостійно розпоряджуватися своєю продукцією: спільно переробляти молоко, м’ясо, морозити малину, гарантуючи якість продукції та позбавляючись посередників; спільно створювати елеватори для зберігання зерна та напряму його експорту, без посередників; створювати експортні платформи для свіжих овочів та фруктів, а також інших видів продукції та багато іншого. І в свою чергу вони зможуть забезпечувати селян робочими місцями.

Також, буде розглянуто Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу” щодо переліку техніки і обладнання для агропромислового комплексур. № 8275. У законопроекті пропонується внести зміни до статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» (далі – Закон), якими розширюється перелік техніки і обладнання для агропромислового комплексу, на яке поширюється дія цього Закону. Зокрема, пропонується включити до зазначеного переліку інформаційно-керуючі засоби, якими обладнуються сільськогосподарські агрегати, безпілотні літальні апарати для контролю, управління, збору і оброблення інформації та виконання технологічних операцій в технологіях сільськогосподарського виробництва. Метою законопроекту, як зазначається у Пояснювальній записці до нього, «є створення законодавчих передумов для запровадження державної підтримки широкому застосуванню інформаційних технологій в сільськогосподарському виробництві». У зв’язку з цим до проекту має бути додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

І на останок, завершуючи аграрний блок, будуть розглянуті законопроекти: «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» р. № 6355, 6355-1. У пункті 1 частини 3 статті 10 проекту пропонується встановити, що державна фінансова підтримка при страхуванні сільськогосподарської продукції здійснюється шляхом надання державної субсидії для здешевлення страхових платежів за договорами страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою за рахунок грошових коштів як державного, так і місцевих бюджетів. Проте, питання участі останніх в механізмі здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою (порядок субсидування, участь у формуванні грошових фондів, визначення переліку ризиків та об’єктів страхування тощо) проектом практично не врегульовані.

Ще однією із вад передбаченого чинною редакцією Закону України «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» механізму страхування сільськогосподарської продукції виявилася неефективність Аграрного страхового пулу. Згідно з Пояснювальною запискою до проекту «передбачалося, що він (Аграрний страховий пул) об’єднає провідні страхові компанії України, які надають послуги у сфері страхування сільськогосподарської продукції, що забезпечить високу якість агрострахування та високий рівень довіри сільгосптоваровиробників до агрострахування в Україні. Проте, на сьогодні, членами Пулу стали лише 5 страхових компаній, хоча ліцензії на страхування сільськогосподарської продукції отримала 31 страхова компанія».

Враховуючи те, що реалізація законопроекту передбачає витрати бюджетних коштів на сплату частини страхового платежу страховикам, які укладають договори страхування з державною підтримкою, треба було б отримати експертний висновок Міністерства фінансів України щодо визначення його впливу на бюджет. Крім цього, виходячи з положень статті 116 Конституції України, згідно з якою Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової та інвестиційної політики, доцільно погодити законопроект з Кабміном щодо внесеної законодавчої ініціативи.

СОЦІАЛЬНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ 

3Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування р. № 6350 від 12.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Пропонується зрівняти усиновлювачів у праві на отримання відпустки при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування незалежно від віку дитини та статі усиновлювача. Загалом, законопроект не має очевидних недоліків і може бути прийнятий у першому читанні, адже він забезпечить підвищення рівня соціального захисту осіб, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реєстрації шлюбу громадян, що проживають на тимчасово окупованій території» р. № 8400 від 24.05.2018 р., зареєстрований групою народних депутатів на чолі з Ганною Гопко, має на меті створення сприятливих умов для громадян України, що проживають на тимчасово окупованій території, для укладення шлюбі на підконтрольній Україні території.

Законопроект передбачає закріплення у Сімейному кодексі України та Законі України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» норми про те, що державна реєстрація шлюбу для громадян, які проживають на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, за їх бажанням проводиться в день подання заяви про реєстрацію шлюбу.

З однієї сторони дана ініціатива є абсолютно зрозумілою, водночас  законотворцям варто було б конкретизувати порядок проведення державної реєстрації шлюбу. Тобто, варто було б уточнити, що реєстрація шлюбу здійснюються за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України, у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір. Окрім того, можна було б прописати, що скорочений термін реєстрацію шлюбу застосовується і у випадку проживання на тимчасово окупованій території одного з наречених.

Ще одним суттєвим моментом є те, що запропонована у законопроекті норма має тимчасовий характер, а тому включення її до основного тексту базових законодавчих актів України (Сімейного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану») не виглядає юридично коректним.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *