Чим цього тижня (2– 6 квітня) займатиметься Верховна Рада: аналіз законопроектів

89802c83e54f10fc4fc92e0c079012ac-big1-e1510127582176БІЗНЕС

Парламент розгляне урядовий проект Закону про Установу бізнес-омбудсмена реєстр. №4591. Проект запроваджує інституту бізнес-омбудсмена в якості посередника, незалежної, третьої особи, що сприяє суб’єктам підприємництва у захисті їх права на підприємницьку діяльність. Згідно зі ст. 5 проекту Установа є недержавною неприбутковою організацією, яка сприяє захисту суб’єктів, які зазнали впливу недобросовісної поведінки  під час реалізації ними конституційного права на провадження підприємницької діяльності. Наглядова рада Установи складається з уповноважених представників Групи сторін – Кабінету Міністрів України, міжнародних фінансових організацій та організованих представників бізнесу (ст. 7 проекту). Бізнес-омбудсмен та його заступники обираються наглядовою радою одноголосно строком на 4 роки.

Цікаво, що частиною першою статті 25 проекту закону передбачено, що «бізнес-омбудсмен або його заступники користуються правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Бізнес-омбудсмена, його заступників не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності чи піддано заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затримано, заарештовано або піддано будь-якій формі обшуку чи огляду без згоди Верховної Ради України, яка надається після розгляду відповідного подання, яке зініціюється Генеральним прокурором».

Проект трішки не узгоджується з нормами Конституції, а саме, законопроект наділяє недержавну установу владними повноваженнями, а її керівництво недоторканністю в обсязі, більшому ніж мають народні депутати України відповідно до статті 80 Конституції України.

Очікуємо прийняття цього законопроекту в цілому у четвер.

РОЗПОДІЛ ПОСАД В КОМІТЕТАХ ПАРЛАМЕНТУ

1_iПроект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розподілу посад у комітетах Верховної Ради України за принципом д’Ондта р. № 7550, зареєстрований групою парламентарів на чолі з Головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм. Законопроект має на меті впровадження прозорого та ефективного способу розподілу посад голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів залежно від кількісного складу депутатських фракцій на основі їх пропозицій за принципом д’Ондта.

Так, законопроектом пропонується в п.2. ст. 6 Закону України «Про комітети Врховної Ради України» зазначити, що обрання народних депутатів України на посади голів комітетів, перших заступників, заступників, секретарів та членів комітетів здійснюється на основі пропозицій депутатських фракцій за принципом д’Ондта, коли зазначені посади розподіляються між депутатськими фракціями послідовно, одна за іншою. А чергова у зазначеній послідовності посада отримується тією депутатською фракцією, яка має найбільшу квоту (визначену з точністю до сотих), що обчислюється за формулою К = Ф : (П+1), де Ф — загальна кількість членів депутатської фракції, а П — кількість посад, отриманих депутатською фракцією.

Зважаючи на незворотність курсу України на європейську інтеграцію, метою якої є набуття членства в Європейському Союзі, та враховуючи положення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, дане нововведення в законодавство України є важливим і необхідним.

Проект Закону про внесення змін до законів України “Про комітети Верховної Ради України” та “Про центральні органи виконавчої влади” щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради України та співвідношення предметів їх відання із сферами діяльності міністерств (р.№ 6256) групи депутатів на чолі з А. Парубієм пропонує зробити спів розмірним кількість парламентських комітетів та кількість міністерств. Ця ідея не є новою і обговорювалась правниками починаючи з початку третього тисячоліття.

В самому законопроекті пропонується у Верховній Раді України дев’ятого скликання, склад якої буде сформовано на виборах, проведених за пропорційною системою, створити не більше 20 комітетів. При цьому предмети відання комітетів мають співвідноситися із сферами діяльності міністерств. Також пропонується уточнити умови утворення нового або ліквідації раніше створеного комітету, зміни назви комітету чи предмету його відання (зміни до ст. ст. 5, 8, 43 Закону). Відповідні зміни пропонується внести і до ст. 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», за якими  кількість міністерств також не може перевищувати 20.

Ідея звичайно є слушною, але є декілька дуже важливих зауважень. По-перше, а що зараз заважає підігнати кількість комітетів під кількість міністерств? Та що буде, якщо вибори до наступного скликання відбудуться все ж не за пропорційною основою?

Відповідно можна констатувати, що хоч ідея законопроекту є абсолютно слушною, але наразі політичної волі щоб реформувати  Парламент немає!

ГРОМАДСЬКИЙ СЕКТОР

perepis-naseleniya-otlozhiliПрезидент України ж відчув слушний момент розгубленості «антикорупційного фронту» та продовжив наступ пропонуючи парламенту підтримати Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги (р.№ 6675).

У самому законопроекті пропонується зобов’язати громадські об’єднання, загальний річний дохід яких перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на власному веб-сайті (за наявності) оприлюднити річний фінансовий звіт про діяльність, який містить інформацію про:

персональний склад керівних органів громадського об’єднання;

кількість членів громадського об’єднання, встановлену суму внесків на звітний рік та їх фактичне надходження на рахунок громадського об’єднання;

загальну суму отриманих громадським об’єднанням доходів від фізичних осіб, підприємств, установ та організацій, у тому числі в рамках реалізації в Україні програм (проектів) міжнародної технічної або іншої допомоги, та перелік суб’єктів, від яких за рік отримано доходів на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 1 січня звітного року;

кількість працівників громадського об’єднання, які працюють на постійній основі і за сумісництвом, загальну суму витрат на оплату їх праці та перелік десяти працівників громадського об’єднання, яким у звітному році виплачено найбільші суми заробітної плати;

загальну суму видатків громадського об’єднання, здійснених на користь інших фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності), юридичних осіб, перелік таких фізичних та юридичних осіб і сум видатків на їх користь, якщо річний обсяг видатків на користь однієї такої фізичної, юридичної особи перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 1 січня звітного року;

участь керівників громадського об’єднання у керівних органах інших громадських об’єднань, а так само участь таких осіб у інших юридичних особах приватного права.

У разі невиконання вимог цього пункту громадське об’єднання виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій і вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

Фізичні особи-підприємці та платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані повідомляти про кошти, які отримані від донорів міжнародної технічної допомоги шляхом зазначення доходу із зазначенням донорів, від яких отримано дохід, та суми виплат за рахунок такого доходу третім особам із зазначенням переліку третіх осіб, разовий обсяг виплат яких перевищує 3 прожиткових мінімуми в додатку до податкової декларації.

 Такий додаток оприлюднюється на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за формою та у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Якщо дані зміни будуть прийняті, це буде означати фактичне нищення тієї системи тримання донорської допомоги та грантування громадських ініціатив, адже зазвичай вимоги донорів включають обов’язкову участь ФОПів в реалізації проектів. І до 2018 року всіх влаштовувала ситуація, коли грантожери освоювали гранти через ФОПи, адже Донори отримували ілюзію виконаних проектів, грантожери черговий транш для освоєння, ФОПи та інші українці живі гроші, держава – податки, та виконану замість себе роботу у окремих галузях.

Зараз же, Петро Порошенко нищить ту негласну угоду, яка завжди була в Україні між суспільством і державою, коли суспільство не чіпало державу, а держава – не заважала суспільству розвиватись чи деградувати. Він залазить в кишеню найбільш активного прошарку населення, при цьому ускладнює процес освоєння коштів міжнародних донорів. Прийняття цього закону ускладнить роботу міжнародних донорів в Україні та погіршить її міжнародну репутацію. Українська влада укріпить свій штамп, як корупційної кліки.

Та найбільш резонансний законопроект, як на мене, це Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги (р.№6674). Сам законопроект регламентує порядок публікації інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги, але не тільки.

Проект Закону про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб(р.№ 8120)

Проект Закону підготовлено з метою відтермінування вступу в дію спірних положень Закону України « Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» в частині зобов’язання співробітників антикорупційних організацій подавати електронні декларації.

Фактично пропонується почати таке декларування з 2019 року, а за цей час на думку Сергія Лещенка влада і анти корупціонери знайдуть компроміс. Я наразі не буду залазити в дискусію, на скільки взагалі декларування активістів-антикорупціонерів своїх статків відповідає світовим практикам, а хотів би зосередитись на тому, що законопроект не дає відповіді, а що робити з тими «антикорупціонерами», які не подали електронну декларацію у 2017 році. Адже відповідно до нині діючого законодавства це адміністративна відповідальність. На нашу думку, цей законопроект не буде прийнятий.

У той же час Артур Герасімов у альтернативному законопроекті пропонує декларування відтермінувати декларування «анти корупціонерів» на три місяці, тобто до 1 липня 2018 року.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

big-photo_1Проект р.№2489 «Про службу в органах місцевого самоврядування» був вже схвалений верховною Радою України, але ветований Президентом України. Проектом Закону задекларовано створення правових передумов для: –    підвищення престижності служби в органах місцевого самоврядування;- врегулювання статусу службовця органу місцевого самоврядування;-    рівного доступу до служби в органах місцевого самоврядування виключно на основі заслуг;-    прозорого прийняття на службу до органів місцевого самоврядування;-  стимулювання кар’єрного зростання;-  деполітизації;-  нової моделі оплати праці, що мінімізує суб`єктивізм керівника;-    впровадження ефективного механізму запобігання корупції;-    підвищення рівня соціального та матеріального захисту службовців. ВРУ не врахувала деякі з право Президента, чи вистачить у ВРУ голосів на підтримку закону з прийнятими правками дізнаємось у четвер.

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення» р. №6466 по своїй суті спрямований на розблокування процесу формування спроможних територіальних громад навколо міст обласного значення. Він прирівнює територіальні громади міст обласного значення до спроможних об’єднаних територіальних громад та запроваджує механізм добровільного приєднання громад до цих міст. Законопроект є суто технічним, бо виправляє помилку, допущену під час прийняття закону про добровільне приєднання громад, з якого випала норма, що дозволяла приєднуватися громадам до міст обласного значення за спрощеною процедурою. Ця процедура у тому числі передбачає проведення виборів місцевих депутатів лише у громадах, що приєднуються.

 

АГРАРНА ПОЛІТИКА

do-chogo-snyatsya-grosh_963Вже місяць іде запекла боротьба між аграріями в особі Всеукраїнької аграрної ради та Кабміном за компенсацію ПДВ при експорті олійних культур: сої, ріпаку та соняшнику.

Наразі аграрію пропонують підтримати Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур (р.№ 7403-2), який передбачає виключення з Податкового кодексу України правок про невідшкодування ПДВ при експорті олійних культур – сої та ріпаку, які були внесені наприкінці минулого року.

Невідшкодування ПДВ при експорті сої та насіння ріпаку спричинить падіння закупівельних цін на ці культури на 17 %, що в свою чергу нанесе збитки українським фермерам і, навпаки, збільшить прибутки переробних підприємств. Втрати сільгоспвиробників від невідшкодування ПДВ складуть більше 6 млрд грн щорічно. Зменшення рентабельності сої та ріпаку призведе до скорочення посівних  площ під соєю із 1,9 млн га у 2017 році до 495 тис. га у 2020 році.

Цей законопроект має велике соціальне значення, адже захищає виробників-селян від зубожіння. І дає можливість селу отримати живі гроші. Хоча й не зрозуміло за рахунок який коштів держава буде закривати фінансову пробоїну у розмірі 6 млрд.грн.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСІВ

protectingВерховна Рада не забула й про природу, планується розгляд проекту  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій збереження лісів, реєстр. №7229 авторства народних депутатів України на чолі з Луценко І.С., Геращенко І.В., Ляшко О.В. та ін.

Проектом Закону пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, встановивши, що зміна цільового призначення, в тому числі земельних ділянок, зайнятих лісами, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюватиметься за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Законопроектом передбачається, що зазначена зміна цільового призначення ділянок провадитиметься переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями (незалежно від того, з якою метою вони використовуватимуться), за умови збереження на території адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої знаходиться відповідна земельна лісова ділянка, оптимальної лісистості, та за результатами оцінки впливу на довкілля, яка проводитиметься у випадках, визначених законом.

Крім того, з метою усунення можливості неоднакового правозастосування положень частини восьмої статті 122 Земельного кодексу України пропонується уточнити, що до повноважень Кабінету Міністрів України відноситься передача земельних ділянок із земель державної власності, які перебувають у запасі.

Законопроект має низку вад, але цілком може бути виправлений до другого читання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *