Чим цього тижня (2 – 5 жовтня) займатиметься Верховна Рада: аналіз законопроектів

155510

КРИМІНАЛЬНИЙ БЛОК

Законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників, реєстр. №6149, який буде розглянутий у другому читанні

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до глави 44 «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)» КПК. Зміни спрямовані на удосконалення існуючої процедури екстрадиції з України правопорушників, які розшукуються компетентними органами іноземної держави для проведення розслідування у кримінальній справі або виконання вироку суду.

Так, у разі прийняття Закону особа отримає право просити про застосування щодо неї спрощеного порядку видачі одразу ж після затримання у зв’язку з перебуванням у міжнародному розшуку, не очікуючи надходження формального запиту про екстрадицію. Це дасть можливість скоротити строки перебування такої особи під вартою на території України з метою її екстрадиції іншій державі.

При цьому у статті 588 буде встановлено, що спрощений порядок видачі не застосовується у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності чи відбування покарання на території України, якщо є підстави вважати, що видача може суперечити інтересам захисту національної безпеки України або що розшукувана особа є громадянином України.

Проект є реакційним на ратифікацію Україною міжнародного протоколу і з метою комплексного регулювання питання повинен бути прийнятий.

У квітні минулого року Верховна Рада України прийняла в Проект Закону про приватну детективну (розшукову) діяльність реєстр. №3726, авторства народних депутатів – членів правоохоронного комітет ВРУ. Проект є нічим іншим як переробленим проектом закону про детективну діяльність, який блукає по Верховній Раді ще з шостого скликання, проект має легкий лобістський відтінок, призваний ввести в правову систему України поняття приватної детективної діяльності та закріпити правила гри для приватних детективів. Передбачає досить широкі права для приватних детективів, використання низки спец засобів та зброї не летальної дії.

Але Президент України ветував його і надавши свої пропозиції вніс до парламенту. Верховна Рада буде намагатись розглянути пропозиції, надані Президентом і врешті решт прийняти закон.

ПРАВООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ

В четвер Парламент планує розглянути законопроект «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань»реєстр. 5395-д, доопрацьований членами Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. У законопроекті пропонується внести до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» зміни, відповідно до яких:

1) уточнюються окремі повноваження Державного бюро розслідувань;

2) встановлюються кваліфікаційні вимоги до директорів територіальних управлінь, керівників підрозділів (управлінь) центрального апарату ДБР та керівника підрозділу внутрішнього контролю;

3) Закон доповнюється статтями 14-1 «Присяга осіб рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань» та 31 «Печатка Державного бюро розслідувань», тощо.

Крім того, у проекті запропоновано внести зміни до статей 5, 9, 9-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», якими розширюється перелік підрозділів ДБР, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність.

Законопроект є вже узгодженою зміненою редакцією, яка вироблена на основі розгляду попередньої редакції цього проекту, в Парламенті вже досягнута згода щодо його прийняття, якщо не відбудеться форс-мажорних обставин то законопроект буде прийнятий у четвер.

ХВИЛИНКА ЛОББІЗМУ

9b8be0731f6c3acdf8490703e822c7810329Олег Валерійович Ляшко починаючи з 2015 року послідовно лобіює інтереси українських заготівельників металобрухту. Він є автором введення мит на експорт металобрухту у тричі. І хай бенефіціарами тих змін були компанії з орбіти Рената Ахметова і Віктора Пінчука, але вони ліквідували дефіцит металобрухту в українській металургії чим створили не одне робоче місце. Це якраз той випадок, коли інтереси олігархів, окремих депутатів і держави співпали.

Наразі в четвер у зал буде внесений проект Закону про детінізацію ринку металургійної сировини (про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо операцій з металобрухтом) (р.№ 7497), автором якого є авторський колектив на чолі з Олегом Ляшком.

Проект передбачає  скасування розподілу металобрухту на категорії «побутовий» та «промисловий».

Змінами до ст.4 Закону України «Про металобрухт» скасовується заборона на приймання промислового брухту у фізичних осіб.

У органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади ліквідовується право перевірки спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів на відповідність вимогам Закону і контролю за додержанням встановлених ними умов і правил здійснення операцій з металобрухтом.

Декріміналізується відповідальність за прийом  металобрухту.

З одного боку, за оцінками експертів об’єднання підприємств «Укрметалургпром»  брухтозаготівля в 2017 році складе близько 3700 тис. т. з них понад 80% знаходиться в тіні (2960 тис.т). Відповідні надходження в бюджет в 2017 році становитимуть – 53,3 млн. грн. Запропоновані заходи щодо детінізації ринку металобрухту дозволять легалізувати брухтозаготівельний бізнес, повністю вивести заготівельників брухту з тіні та збільшити надходження до бюджету в 20 разів – на близько 950 млн. грн.

З іншого боку в пункти заготівлі металобрухту тепер почнуть нести все що завгодно, від паркана до дротів. Дані зміни хоч і є позитивними в частині дерегуляції заготівлі металобрухту, але в Умовах України призведе до зловживань в частині безпосередньо заготівлі.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України) (р.№ 3433)

Метою даного законопроекту є врегулювання питання щодо визнання іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України такими, що перебувають на території України на законних підставах, спрощеного порядку надання таким особам громадянства або видачі таким особам посвідку на тимчасове прожива Проектом передбачено внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», де пропонується встановити визначення для терміну «участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості Україні» щодо іноземців та осіб без громадянства, які надавали практичну допомогу піздрозділам які беруть участь в антитерористичній операції. Так само, у даному Законі пропонується визнати іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності України такими що перебувають на законних підставах на території України та надати можливість таким особам одержати посвідку на тимчасове проживання в Україні на час участі у захисті територіальної цілісності та недоторканості України. Крім цього, законопроектом передбачається встановлення обмежень щодо добровільного або примусового повернення таких іноземців та осіб без громадянства до держави-агресора або країн що не визнають територіальну цілісність України або підтримують агресію проти України.

Так само, пропонується внести зміни до Закону України «Про громадянство України», в якому пропонується передбачити норму щодо спрощеного порядку прийняття у громадянство України іноземців та осіб без громадянства, які надавали практичну допомогу у захисті територіальної цілісності та недоторканості України.

Даний законопроект дозволить унеможливити ситуації видачі країні-окупанту її ж громадян, які захищає Україну від її ж агресії. Необхідність цього законопроекту назріла ще в 2014 році, і дуже прикро, що у Верховної Ради України так і не дійшли до цього руки

За процедурою першого читання буде розглянуто президентський законопроект про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України, реєстр. №8265, що визначений Президентом України як невідкладний.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» пропонується: уточнити термінологічний апарат Закону, зокрема, ввести нові терміни «електронний каталог», «найбільш економічно вигідна пропозиція», «оголошення про спрощену закупівлю», «переможець спрощеної закупівлі», «приведена ціна» тощо, запровадити спрощені закупівлі; визначити етапи застосування спрощених закупівель; уточнити порядок укладення рамкових угод, а також оскарження процедур закупівлі; конкретизувати вимоги до конкурентного діалогу, а також до умов договору про закупівлю. Крім того, у законопроекті пропонується внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також законів України «Про санкції», «Про запобігання корупції», «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».Законопроект має деякі несуттєві вади техніко-юридичного характеру, але зважаючи на увагу Президента до цього законопроекту його буде прийнято у першому читанні вже найближчого часу.

Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо передачі майна до державної та комунальної власності)», реєстр. № 6007, який передбачає обмеження заборон на розпорядження об’єктами державної власності. Відповідно до розробленого проекту допускається передача майна вищих навчальних закладів в комунальну власність для дитячих дошкільних установ, а також створюються підстави для передачі автомобільних доріг загального користування, що перебувають у віданні національних установ, в державну або комунальну власність.

ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ

027981ec990f556d8370a14e3e774061_XLСвого часу Верховна Рада України прийняв проект Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” у зв’язку з тимчасовою окупацією території України” (р.№5370). Він був цікавий тим, що “Чорноморнафтогаз”  спеціальні дозволи на користування надрами автоматично пролонгувались в тому числі і на тимчасово окупованій території, арешти майна скасовувались, і всі виконавчі провадження зупинялись до 1 січня 2019 року, при тому що компанія мала величезні зобов’язання перед державним бюджетом України. Також заборонялось порушувати справи про банкрутство проти «Чорноморнафтогаз» до 1 січня 2019 року. Те що цей закон фактично не відповідав нормам Конституції України, нормам цивільного кодексу і просто здорового глузду ми вже писали. Фактично тоді від кримінального переслідування були врятовані всі хто грівся на «схемах» газовидобутку в 2013-2014рр. Тоді його активного лобіювала Ірина Геращенко

Ну а тепер її подружка Ірина Луценко зареєструвала Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” (р.№8338), який пропонує створити спецрахунки для:

1) проведення розрахунків по забезпеченню виробничої, інвестиційної діяльності, діяльності по захисту майнових прав та законних інтересів в судах (арбітражах);

2) погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, а також заборгованості перед бюджетом.

На такий рахунок зараховуються кошти, які надходять від господарської діяльності Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», в тому числі, отримання відшкодувань з бюджету. У той же час зазначу, що «Чорноморнафтогаз» має податкові зобов’язання перед бюджетом України на сотні мільйонів гривень. НА цей рахунок не можна накладати арешти. Також до кінця 2019 року пропонується зняти арешти на майно підприємства.

На мою думку диявол криється в реченні «погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням», адже не зрозумілий часовий проміжок про який іде мова, і що ж це за договори, за якими зараз необхідно погашати заборгованість».

Також, депутати будуть розглядати проект Закону «Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності» реєстр. №7060 від 04.09.2017. Народні депутати-члени комітету аграрної політики та земельних відносин, у проекті Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності, реєстр. №7060 пропонують давати землю малим підприємствам.

Проект пропонує: – спрощення доступу до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для громадян України, які виявили бажання започаткувати та вести або розширити вже створене сімейне фермерське господарство; – створення більш сприятливих умов для набуття громадянами України земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для ведення фермерського господарств з метою створення та розвитку сімейних фермерських господарств; – зменшення корупції в земельних відносинах шляхом запровадження суттєвих обмежень у використанні та обтяжень речових прав на земельні ділянки, набуті у приватну власність в порядку безоплатної приватизації із земель державної та комунальної власності, а також одержаних у користування у поза аукціонному порядку.

Законопроект, як і попередній, гарно написаний, але не вирішує проблему в комплексі. Для реформи галузі потрібні комплексні та масштабні зміни, а не точкові ініціативи. Вказаний проект не в’яжеться з суттю ринкової економіки та процесом інтеграції України у європейський ринок, замість вивільнення шаленого по капіталізації ринку землі, проект навпаки вповільнює його розвиток, шляхом створення штучних перепон у обігу землі.

УСТАНОВА БІЗНЕС-ОМБУТСМЕНА

89802c83e54f10fc4fc92e0c079012ac-big1-e1510127582176Верховна Рада України має розглянути Проект Закону про Установу бізнес-омбудсмена р. № 4591, метою якого є запровадження на законодавчому рівні в Україні інституту бізнес-омбудсмена в якості посередника, незалежної, третьої особи, що сприяє суб’єктам підприємництва у захисті їх права на підприємницьку діяльність.

Законопроект не може бути прийнятим, оскільки згідно Конституції України до повноважень Верховної Ради України не входить прийняття відповідних рішень. Згідно з Конституцією України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (частина 1 статті 113). Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи Завдання, склад та організація роботи консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів визначаються Кабінетом Міністрів України (частини 1 і 3 статті 48 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»). Уряд уповноважений приймати рішення про створення будь-якого консультативно-дорадчого чи іншого допоміжного органу при Кабінеті Міністрів України на свій розсуд, виходячи з необхідності забезпечення здійснення своїх повноважень, шляхом видання відповідного правового акту.

Слід також звернути увагу на те, що правовий статус бізнес-омбудсмена у проекті чітко не визначений. Згідно з статтею 1 проекту він визначений як «фізична особа, яка очолює Установу», яка у, свою чергу, у статті 5 визначається  «недержавною неприбутковою організацією, яка сприяє захисту суб’єктів підприємництва під час реалізації ними конституційного права на провадження підприємницької діяльності». Проте, фізична особа як така не може мати таких повноважень, які за проектом надаються бізнес-омбудсмену. Наприклад, для того, щоб очолювати Установу бізнес-омбудсмен (стаття 14 проекту) має бути посадовою особою цієї установи. Так само з точки зору забезпечення ефективності державного управління некоректним виглядає надання недержавній установі таких повноважень як, наприклад,  визначати власним Регламентом порядок проведення співбесід з посадовими чи службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування (стаття 18 проекту).

Крім того частиною першою статті 25 проекту закону передбачено, що «бізнес-омбудсмен або його заступники користуються правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Бізнес-омбудсмена, його заступників не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності чи піддано заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затримано, заарештовано або піддано будь-якій формі обшуку чи огляду без згоди Верховної Ради України, яка надається після розгляду відповідного подання, яке зініціюється Генеральним прокурором». «Після припинення повноважень бізнес-омбудсмена, його заступників на таких осіб поширюється юридичний захист, передбачений у частині першій цієї статті, в частині їх діяльності під час роботи в Установі» (частина друга статті 25 проекту). Тобто, після припинення їх повноважень зазначені особи щодо їх діяльності під час роботи в Установі можуть бути притягнені до кримінальної, адміністративної відповідальності лише зі згоди Верховної Ради України.

Таким чином, законопроект наділяє недержавну установу владними повноваженнями, а її керівництво недоторканністю в обсязі, більшому ніж мають народні депутати України відповідно до статті 80 Конституції України. Що не відповідає конституційним засадам організації державної влади в Україні.

Законопроект має безліч оціночних понять: «детальна процедура подання скарг» (пункт 10 частини першої статті 1), «бездоганна ділова репутація, високі моральні якості, глибокі знання господарських, суспільних та владних проблем» (частина перша статті 9), ««найбільш гострі проблеми бізнесу, що набули системності» (стаття 14), «дотримуватися найвищих стандартів професіоналізму», «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів» (стаття 15), «виправлення випадків, що мають ознаки недобросовісної поведінки» (стаття 16), «розумний строк» (статті 18 та 24), «необхідні або корисні відомості», «необхідна або корисна інформація» (абзаци 1 та 2 частини першої статті 18), «детальне пояснення щодо стану розгляду подань» (абзац 4 частини першої статті 18), «зменшення втручання публічних суб’єктів» (стаття 18), «системні причини порушення» (абзац 8 частини першої статті 18), «з урахуванням стратегії та пріоритетності завдань Установи» (стаття 20). І при його застосуванні виникне безліч проблем та підстав щодо оскаржень рішень бізнес-омбудсмена.

На нашу думку даний проект Закону не відповідає чинній Конституції, але може бути прийнятий виходячи із політичної кон’юктури, та міфологеми, яка полягає у тому, що поява бізнес-омбудсмена поліпшить інвестиційний клімат в Україні та поліпшить умови ведення бізнесу в Україні.

51_mainЗОВНІШНЯ ЕКОНОМІКА

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ліцензійних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності», р.№ 4958-д. На думку авторів Метою прийняття законопроекту є лібералізація та дерегуляція зовнішньоекономічної діяльності, зокрема у сфері експорту, імпорту спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом скасування такого ліцензування, а також відміна подання звіту, який запроваджено у 2016 році для суб’єктів господарювання, що провадять роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами і запровадження уточнюючого звіту для суб’єктів господарювання, що провадять оптову торгівлю. Разом з тим, Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції проекту), митне оформлення тютюнової сировини … здійснюється «за наявності в інформаційних ресурсах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику у сфері державної митної справи, інформації про видачу ліцензії на право виробництва тютюнових виробів».  Разом з тим, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не розкриває значення терміну «інформаційні ресурси», відтак, як вбачається із тексту проекту, розміщення зазначеної інформації відбуватиметься на розсуд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику у сфері державної митної справи.

ПРО ТЕХНОЛОГІЧНІ ПАРКИ

imagesПроект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності технологічних парків», р. №2216а авторства Кабміну Яценюка. Проект Закону спрямований на створення сприятливих умов для активізації діяльності технологічних парків. Проект Закону крім уточнення термінологічної бази передбачає: спрощення порядку реєстрації технологічних парків, визначення підстав щодо встановлення строку дії та порядку запровадження спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків при виконанні проектів технологічних парків, зміни механізму державної реєстрації проектів технопарків та підстав для скасування державної реєстрації проектів технологічних парків.

ЗМІ

razmeshhenie-reklamy-v-presseПроектом Закону про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” р. № 8441, пропонується врегулювати на законодавчому рівні питання, які виникли на першому етапі реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації, а також посприяти закінченню процесу реформування протягом строку, визначеного законом – тобто до кінця 2018 року. Законопроект не позбавлений неточностей. Так, пункт 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» передбачає уточнення, що перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання відбувається шляхом виділу. Але слід зауважити, що при виділі  юридична особа, з якої виділяється інша юридична особа, не припиняється (стаття 109 Цивільного кодексу України). А тому проект має бути доповнений визначенням подальшої долі юридичної особи, з якої виділяється нова юридична особа, інакше його норми призведуть до певного правового хаосу і не спростять, а ускладнять ситуацію.

Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” р. № 8441-1,  формально є альтернативним проекту 8441, однак фактично присвячений дещо іншому колу питань, які лише частково пересікаються з основним проектом. У пояснювальній записці зазначається, що проект спрямований на врегулювання виявлених проблем за результатами першого етапу реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій. Очікується, що його реалізація сприятиме завершенню реформування друкованих засобів масової інформації, засновниками яких є органи державної влади та місцевого самоврядування, максимально можливому збереженню існуючих місцевих друкованих ЗМІ, чіткому розмежуванню сфери дії законів про пресу та про видавничу справу. Порівняно з основним проектом альтернативний містить багато цікавих ініціатив, однак говорити про переваги одного з них важко, оскільки значна частина положень цих проектів спрямовані на врегулювання різного кола правовідносин.

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

originalПроект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв’язку із ситуацією, що склалася в Парламентській Асамблеї Ради Європи р.№9089 від 17.09.2018, яка була ініційована группою народних депутатів на чолі з Володимиром Арєвим, має на меті звернути увагу керівництва та членів парламентів держав-членів Ради Європи «на ситуацію, яка склалася в ПАРЄ у зв᾿язку з невиконанням одним з членів, ухвалених Парламентською Асамблеєю Ради Європи Резолюцій та намаганнями внести зміни до правил процедур ПАРЄ, які розмивають підхід до моніторингу за дотриманням виконання обов’язків та зобов’язань державами-членами Ради Європи, що загрожує засадам діяльності Асамблеї».

Безумовно, дана Постанова має бути і буде прийнята, адже Парламент України дійсно має засуджувати намагання зняти обмежувальні заходи у відношенні делегації Росії у ПАРЄ в обхід резолюцій Асамблеї та внесення змін до статутних документів, які змінюють засадничі принципи діяльності Організації. Адже будь-які поступки для Росії з боку ПАРЄ будуть не лише трагедією для України, але й означатимуть те, що ПАРЄ неспроможна більше виконувати навіть свої власні рішення.

 ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

143487_55d1f311da8e755d1f311da91dПроект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», реєстр. № 8584 від 10.07.2018 р. У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про освіту» пропонується на законодавчому рівні визначити поняття булінгу, шляхи протидії цьому явищу, захисту прав дітей, а також інших осіб, які працюють у закладі освіти, а також встановити адміністративну відповідальність за булінг, приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником, або засновником закладу освіти. Як зазначається в п. 6 пояснювальної записки до законопроекту, його прийняття дозволить напрацювати дієвий правовий механізм протидії явищу булінгу, що матиме наслідком покращення психічного здоров’я дітей та дорослих, створення безпечного освітнього середовища, а також підвищення ступеню зосередженості дітей на навчанні. В проекті закону пропонують внесення змін до КУпАП в частині доповнення його новою статтею 173-4, якою встановлюється відповідальність за булінг (моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення), а також приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником, або засновником закладу освіти. На мою думку така пропозиції алогічна, оскільки перелічені діяння охоплюються положеннями статей Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення. Більше того, кримінальна відповідальність наступає з 14 років за перелічені злочині, натомість адміністративна з 16 років. Враховуючи, що такого роду знущання поширені саме серед школярів, то за умов визначених в проекті до відповідальності за булінг притягнути школярів буде досить важко.

ЗСУ

1462477367_prizyve-900x600Проект Закону «Про внесення змін до статутів Збройних Сил України», реєстр. № 9036, прийнято в першому читанні, і внесений був Президентом, та є суто технічним. Зокрема, за проектом у статуті ЗСУ слова «Товаришу» та «товаришу» заміняють на слова «Пане (пані)» та «пане (пані)»; Вітання та прощання для військових будуть звучати «Слава Україні» – «Героям Слава». Також, вносяться зміни в ст. 20 з приміткою 1 ЗУ «Про Національну поліції», де зазначається, що поліцейські, також, вітаються «Слава Україні» – «Героям Слава». А значить, варто змінити назву законопроекту, оскільки вносяться зміни в декілька законів.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *