Чим цього тижня (19 – 23 березня) займатиметься Верховна Рада: аналіз законопроектів

000БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ

На 28-й рік незалежності виконавча влада в Україні все ж дійшла до того, що державне планування не може бути лише у річному вимірі, і що без нормального середньострокового бюджетного планування говорити про сталий  та прогнозований ринок економіки все ж не слід. Уряд розробив три проекти Законів: – про внесення зміни до розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України (щодо середньострокового бюджетного планування) (р.№ 8099); – про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування) (р.№ 8044); – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (р.№ 8043).

Пропонується установити, що у 2018 році з метою здійснення заходів із запровадження середньострокового бюджетного планування, як виняток з положень частини першої статті 21, частин першої і третьої статті 33 цього Кодексу та частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України: Міністерство фінансів України разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє та до 15 травня 2018 року подає на розгляд Кабінету Міністрів України проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки, який розглядається та схвалюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 червня 2018 року та у п’ятиденний строк після схвалення подається Верховній Раді України.

Prevyshenie1В частині середньострокового бюджетного планування на державному рівні запроваджується складання Бюджетної декларації як документу державного стратегічного планування, який визначатиме основні засади бюджетної політики на середньостроковий період (замість Основних напрямів бюджетної політики на плановий рік та Прогнозу державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, які скасовуються). Бюджетна декларація міститиме, зокрема, сукупні стелі видатків та стелі видатків головних розпорядників коштів державного бюджету, цілі та показники результату їх діяльності (фактичні та очікувані на середньостроковий період), загальну оцінку фіскальних ризиків.

Проектом Закону передбачається встановлення бюджетних правил, зокрема, щодо дефіциту державного бюджету та обсягу надання державних гарантій, затвердження Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період, перелік випадків уточнення стель, визначених Бюджетною декларацією, при підготовці проекту Державного бюджету та Бюджетної декларації на наступний період. Дефіцит державного бюджету, що встановлюється Бюджетною декларацією, не може перевищувати 3 відсотків обсягу прогнозного номінального валового внутрішнього продукту України. Також передбачається оновлення бюджетного календаря, а саме встановлення строків підготовки Бюджетної декларації та інформації, необхідної для її складання. Пропонується унормувати поняття «фіскальні ризики» та установити, що загальна оцінка фіскальних ризиків та звіт про фіскальні ризики включається відповідно до Бюджетної декларації та до матеріалів, що додаються до проекту закону про Державний бюджет. Запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні передбачає складання місцевого фінансового плану, який ґрунтуватиметься на Бюджетній декларації. Кабінет Міністрів України  складає проект закону про Державний бюджет України, який ґрунтується на Бюджетній декларації. Механізм середньострокового планування у бюджетній сфері, є доволі важливим кроком на шляху налагодження нормальної роботи органів державної влади. У той же час в умовах України показники, які будуть закладені у бюджетній декларації навряд чи будуть реалістичними, і зміни в нього будуть вноситись ніяк не рідше тих змін, які щорічно вносяться до Державного бюджету України.

МІСТОБУДУВАННЯ

1473079636_1444050864_indexПроект Закону про внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт р. № 3696, передбачає подовження терміну  прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, а саме, до 31 грудня 2016 року. Законопроект, безумовно, є слушним і потрібним. Водночас, авторам слід було б уточнити його назву і викласти в наступній редакції –  Закон України «Про внесення змін до пункту 9 розділу V «Перехідні положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Адже, зміни, які пропонується внести цим проектом до названого Закону, стосуються лише вказаного пункту.

                                             ЕКОЛОГІЯ

FB_IMG_1450309481486-800x500_cПроект Закону про стратегічну екологічну оцінку р. №6106, згідно з пояснювальною запискою, має на меті встановлення сфери застосування та порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки, механізму проведення транскордонних консультацій, інформування про прийняте рішення та моніторингу впливу виконання документа державного планування на довкілля. Недоліком зазначеного законопроекту є те, що він у цілому повторює положення Пропозицій Президента до Закону “Про стратегічну екологічну оцінку” р. № 3259, які було  відхилено та знято з розгляду. І хоча, законопроект не позбавлений неточностей і недоліків, проте, після прийняття минулого року закону “Про оцінку впливу на довкілля”, це єдиний документ в сфері охорони навколишнього середовища, якого не вистачає і який уособлює одне з міжнародних зобов’язань України.

ПРО УСТАНОВУ БІЗНЕС-ОМБУДСМЕНА

88d650d90c7a3683b2ecd87041a0e1edac005ddbВерховна Рада України має розглянути Проект Закону про Установу бізнес-омбудсмена р. № 4591, метою якого є запровадження на законодавчому рівні в Україні інституту бізнес-омбудсмена в якості посередника, незалежної, третьої особи, що сприяє суб’єктам підприємництва у захисті їх права на підприємницьку діяльність.

Законопроект не може бути прийнятим, оскільки згідно Конституції України до повноважень Верховної Ради України не входить прийняття відповідних рішень. Згідно з Конституцією України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (частина 1 статті 113). Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи Завдання, склад та організація роботи консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів визначаються Кабінетом Міністрів України (частини 1 і 3 статті 48 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»). Уряд уповноважений приймати рішення про створення будь-якого консультативно-дорадчого чи іншого допоміжного органу при Кабінеті Міністрів України на свій розсуд, виходячи з необхідності забезпечення здійснення своїх повноважень, шляхом видання відповідного правового акту.

Слід також звернути увагу на те, що правовий статус бізнес-омбудсмена у проекті чітко не визначений. Згідно з статтею 1 проекту він визначений як «фізична особа, яка очолює Установу», яка у, свою чергу, у статті 5 визначається  «недержавною неприбутковою організацією, яка сприяє захисту суб’єктів підприємництва під час реалізації ними конституційного права на провадження підприємницької діяльності». Проте, фізична особа як така не може мати таких повноважень, які за проектом надаються бізнес-омбудсмену. Наприклад, для того, щоб очолювати Установу бізнес-омбудсмен (стаття 14 проекту) має бути посадовою особою цієї установи. Так само з точки зору забезпечення ефективності державного управління некоректним виглядає надання недержавній установі таких повноважень як, наприклад,  визначати власним Регламентом порядок проведення співбесід з посадовими чи службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування (стаття 18 проекту).

Крім того частиною першою статті 25 проекту закону передбачено, що «бізнес-омбудсмен або його заступники користуються правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Бізнес-омбудсмена, його заступників не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності чи піддано заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затримано, заарештовано або піддано будь-якій формі обшуку чи огляду без згоди Верховної Ради України, яка надається після розгляду відповідного подання, яке зініціюється Генеральним прокурором». «Після припинення повноважень бізнес-омбудсмена, його заступників на таких осіб поширюється юридичний захист, передбачений у частині першій цієї статті, в частині їх діяльності під час роботи в Установі» (частина друга статті 25 проекту). Тобто, після припинення їх повноважень зазначені особи щодо їх діяльності під час роботи в Установі можуть бути притягнені до кримінальної, адміністративної відповідальності лише зі згоди Верховної Ради України.

Таким чином, законопроект наділяє недержавну установу владними повноваженнями, а її керівництво недоторканністю в обсязі, більшому ніж мають народні депутати України відповідно до статті 80 Конституції України. Що не відповідає конституційним засадам організації державної влади в Україні.

Законопроект має безліч оціночних понять: «детальна процедура подання скарг» (пункт 10 частини першої статті 1), «бездоганна ділова репутація, високі моральні якості, глибокі знання господарських, суспільних та владних проблем» (частина перша статті 9), ««найбільш гострі проблеми бізнесу, що набули системності» (стаття 14), «дотримуватися найвищих стандартів професіоналізму», «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів» (стаття 15), «виправлення випадків, що мають ознаки недобросовісної поведінки» (стаття 16), «розумний строк» (статті 18 та 24), «необхідні або корисні відомості», «необхідна або корисна інформація» (абзаци 1 та 2 частини першої статті 18), «детальне пояснення щодо стану розгляду подань» (абзац 4 частини першої статті 18), «зменшення втручання публічних суб’єктів» (стаття 18), «системні причини порушення» (абзац 8 частини першої статті 18), «з урахуванням стратегії та пріоритетності завдань Установи» (стаття 20). І при його застосуванні виникне безліч проблем та підстав щодо оскаржень рішень бізнес-омбудсмена.

На нашу думку даний проект Закону не відповідає чинній Конституції, але може бути прийнятий виходячи із політичної кон’юктури, та міфологеми, яка полягає у тому, що поява бізнес-омбудсмена поліпшить інвестиційний клімат в Україні та поліпшить умови ведення бізнесу в Україні.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСІВ

271_ua2Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» р. № 5495 шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» пропонує: встановити обмеження внутрішнього споживання лісоматеріалів необроблених у розмірі 20 млн кубічних метрів на рік; посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу та контрабанду.

Метою законопроекту, як зазначається у Пояснювальній записці до нього, є «забезпечення збереження лісового фонду країни шляхом обмеження внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів і посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт поза митним контролем (контрабанду)».

Проте, є декілька застережень, зокрема, депутати пропонують викласти статтю 65 «Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка» КУпАП в новій редакції, передбачивши адміністративну відповідальність за «незаконну порубку і пошкодження дерев і чагарників, перевезення, зберігання незаконно порублених дерев і чагарників…». Такі ж зміни, щодо перевезення, зберігання, незаконно порублених дерев і чагарників в проекті вносять і в статтю 246 Кримінального кодексу, що може створити колізію. Також, не зрозуміло чому саме 20 млн обмеження, а не 10 чи 40. І до речі, встановлення такого обмеження, не обмежує вирубку лісів, тобто, цей законопроект не обов’язково зменшить вирубку лісів.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ

imagesПроект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про стандартизацію”» р. № 7123 скасовує регулювання та стандартизацію у багатьох сферах, а також встановлює добровільність застосування національних стандартів, скасовує регулювання відносин, пов’язаних із розробленням стандартів підприємств, установ та організацій і технічних умов та відміняють галузевої стандартизацію. Проте, як зазначено в висновку науково – експертного управління, окремі положення проекту не узгоджуються між собою. Наприклад, згідно із новою редакцією  абзацу 8 частини  1 статті 8 Закону України «Про основи містобудування» зміст  державного регулювання у сфері  містобудування  полягає, зокрема, у  «розробці національних стандартів, розробці і затвердженні будівельних норм, кошторисних норм, нормативів і правил». Однак при цьому назву розділу 3 цього Закону пропонується змінити на «Будівельні норми, норми і правила у сфері містобудування. Містобудівна документація», вилучивши із неї термін «стандарти»

ОЦІНКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Tvir-rozdum-na-temu----SHHo-take-vidpovidalnist---Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності» р. № 6235 має на меті, згідно з Пояснювальною запискою до нього, «належне застосування законодавчих актів, які регулюють питання технічних регламентів та оцінки відповідності» пропонується внести ряд змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також законів України «Про захист прав споживачів», «Про службу безпеки України», «Про пестициди і агрохімікати», «Про страхування», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», «Про телекомунікації», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію». Прийняття проекту, на думку суб’єктів права законодавчої ініціативи, «дозволить усунути неузгодженості окремих норм деяких законодавчих актів, що дасть змогу реалізувати їх належне застосування; гармонізувати  національні правові та організаційні засади діяльності у сфері технічного регулювання з відповідними нормами європейського  законодавства». Проте, є деякі нюанси в проекті, наприклад скасування сертифікації технічних  та інших засобів реабілітації та комплектуючих до них, що  випускаються  в  умовах  серійного  виробництва містить ризики до збільшення кількості виробів неналежної якості, також, небезпечним є наділення СБУ функцією технічного регулювання у сфері спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку  та інших технічних засобів негласного отримання інформації.

ЗОВНІШНЯ ЕКОНОМІКА

pexels_com_20foto_id22167_650x410_10_650x410Проект Закону України «На захист українських експортерів!» (про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»)» р. №7365 регулює, судячи з його змісту та змісту Пояснювальної записки до нього, удосконалення системи застосування спеціальних санкцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Водночас, у назві законопроекту – «На захист українських експортерів!» (про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»)» такий предмет не прослідковується., відповідно до правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки «кожен законопроект має назву, яка є складовою частиною офіційного тексту закону. У назві закону стисло (в кількох словах) викладається зміст закону. Для цього використовуються інформативні поняття, які дозволяють розпізнати предмет, що регулюється цим законом». Також, на думку науково-експертного управління змінами до ст. 35 «Відповідальність суб’єктів господарювання» Закону передбачається, що кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності застосовується тільки у випадках, передбачених законом. Звертаємо увагу, що зазначене не повною мірою відповідає положенням ст. 33 «Види та форми відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності» Закону, згідно з якою кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності запроваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *