Чим цього тижня (17 – 21 вересня) займатиметься Верховна Рада: аналіз законопроектів

ЖИТЛОВИЙ ФОНД

15341654Проект Закону «Про житловий фонд соціального призначення» р. №7304, метою розроблення проекту акта є законодавче врегулювання питання надання права взяття на соціальний квартирний облік внутрішньо переміщеним особам з інвалідністю, варто зазначити, що загальні підстави взяття на соціальний квартирний облік визначаються у частині 2 статті 10 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення». Зокрема, цим правом користуються громадяни України: а) для яких таке житло є єдиним  місцем  проживання  або  які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону; б) середньомісячний  сукупний  дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.

При підготовці законопроекта до другого читання були внесені суттєві зміни в частині уточнення права ВПО на поставку на соціальний квартирний облік. Так для того, щоб стати на облік ВПО мають довести, що вони не мають іншого житла, або це житло зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Фактично, якщо ти зареєстрований в Авдєєвці, та маєш там не зруйновану квартиру, бери і їдь до дому.

ГАЗОВИДОБУТОК

027981ec990f556d8370a14e3e774061_XLДуже цікавий проект внесла груп народних обранців з різних фракцій на чолі з Бельковою О.В. «Проект Закону про забезпечення прозорості у видобувних галузях», реєстр. 6229. Законопроект визначає організаційно-правові основи розкриття інформації у видобувних галузях, встановлює конкретні зобов’язання щодо розкриття інформації, способи розкриття інформації та відповідальність суб’єктів розкриття інформації.

Законопроект в перспективі ускладнить життя крупним корпораціям, які працюють у видобувній галузі. Наразі те, що діється у вказаній галузі майже нікому невідоме, цей закон відкриє завісу таємниці, однак виключно якщо під час підготовки до другого читання не зазнає суттєвих змін, як це завжди і буває.

ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ

1451Свого часу Верховна Рада України прийняв проект Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” у зв’язку з тимчасовою окупацією території України” (р.№5370). Він був цікавий тим, що “Чорноморнафтогаз”  спеціальні дозволи на користування надрами автоматично пролонгувались в тому числі і на тимчасово окупованій території, арешти майна скасовувались, і всі виконавчі провадження зупинялись до 1 січня 2019 року, при тому що компанія мала величезні зобов’язання перед державним бюджетом України. Також заборонялось порушувати справи про банкрутство проти «Чорноморнафтогаз» до 1 січня 2019 року. Те що цей закон фактично не відповідав нормам Конституції України, нормам цивільного кодексу і просто здорового глузду ми вже писали. Фактично тоді від кримінального переслідування були врятовані всі хто грівся на «схемах» газовидобутку в 2013-2014рр. Тоді його активного лобіювала Ірина Геращенко

Ну а тепер її подружка Ірина Луценко зареєструвала Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” (р.№8338), який пропонує створити спецрахунки для:

1) проведення розрахунків по забезпеченню виробничої, інвестиційної діяльності, діяльності по захисту майнових прав та законних інтересів в судах (арбітражах);

2) погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, а також заборгованості перед бюджетом.

На такий рахунок зараховуються кошти, які надходять від господарської діяльності Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», в тому числі, отримання відшкодувань з бюджету. У той же час зазначу, що «Чорноморнафтогаз» має податкові зобов’язання перед бюджетом України на сотні мільйонів гривень. НА цей рахунок не можна накладати арешти. Також до кінця 2019 року пропонується зняти арешти на майно підприємства.

На мою думку диявол криється в реченні «погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням», адже не зрозумілий часовий проміжок про який іде мова, і що ж це за договори, за якими зараз необхідно погашати заборгованість».

СВОБОДА ПЕРЕСУВАННЯ

Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” р. № 3833, зареєстрований групою парламентарів на чолі з Борисом Розенблатом, має на меті забезпечення доступності та належної якості соціальних послуг для бездомних осіб та розширення переліку надавачів соціальних послуг на рівні громади та на рівні регіону відповідно за принципами субсидіарності та децентралізації, а також удосконалення процедур та умов надання адміністративних послуг. Загалом законопроект потрібний і не має очевидних недоліків, які б могли завадити його прийняти.

ЗАХИСТ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів» р.  №7373, відповідно до пояснювальної записки, має на меті посилення адміністративної відповідальності посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, а також узгодження відповідних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення із положеннями законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги».

Для досягнення вказаної мети у законопроекті пропонується внести зміни до КУпАП, відповідно до яких: 1) викладається у новій редакції стаття 166-10 з уточненням переліку порушень вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності; 2) до повноважень районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (суддів) відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами п’ятою – тринадцятою статті 166-10 цього Кодексу (зміни до статті 221 КУпАП); 3) Кодекс доповнюється новою статтею 244-22, якою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, наділяється правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою – четвертою статті 166-10 КУпАП; 3) вносяться зміни до частини першої статті 255, а саме розширюється перелік суб’єктів, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 166-10 КУпАП.

Однією з новел законопроекту є надання права складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 166-10 КУпАП, представникам громадських об’єднань – членам консультативно-дорадчих органів при Кабінеті Міністрів України, відповідних центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях (ст. 255). У той же час враховуючи те, що адміністративні правопорушення є суспільно шкідливими діяннями, вважаємо, що основна функція щодо притягнення винних до відповідальності за їх вчинення повинна належати державі в особі її уповноважених органів (посадових осіб), органам місцевого самоврядування (їх посадовим особам), а також, за певних обставин, – представникам громадських організацій. А тому тенденція щодо надання права складати адміністративні протоколи суб’єктам, які не тільки не наділені відповідними владними повноваженнями, а й у багатьох випадках не мають відповідної професійної кваліфікації, є невиправданою та у деяких випадках навіть шкідливою. Зокрема, відповідно до приписів частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол (за винятком випадків, передбачених у статті 258 цього Кодексу). При цьому неправильна кваліфікація правопорушення зумовлює складення протоколу за неналежне порушення і, відповідно, відсутність протоколу за справді вчинене правопорушення. З огляду на це провадження закривається з підстави відсутності події та складу правопорушення.

МЕДИЦИНА

1_imageПроект Закону про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини р.№ 6634 згідно пояснювальної має на меті створення умов для розвитку та функціонування ефективної первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини, що дозволить забезпечити тривалий медичний нагляд та опіку в усі періоди життя людини незалежно від характеру хвороби, стану органів і систем її організму.

Так, у законопроекті закріплюються правові, організаційні, економічні та соціальні засади забезпечення громадян України та інших осіб, які перебувають на її території, первинною медичною допомогою, встановлюють засади функціонування та розвитку сімейної медицини. До них, згідно законопроекту, належать основні пріоритети сімейної медицини (стаття 4 розділу І); основні засади сімейної медицини (стаття  5 розділу І); мета та основні завдання первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини (стаття 6 розділу І); види первинної медичної допомоги, які поділяються на первинну долікарську медичну допомогу, первинну лікарську медичну допомогу та первинну спеціалізовану медичну допомогу (стаття 7 розділу І); суб’єкти первинної медичної допомоги (стаття 8 розділу І); облік і звітність суб’єктів первинної медичної допомоги у сфері охорони здоров’я (стаття 9 розділу І) та багато інших.

КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо передачі майна до державної та комунальної власності)», реєстр. № 6007, який передбачає обмеження заборон на розпорядження об’єктами державної власності. Відповідно до розробленого проекту допускається передача майна вищих навчальних закладів в комунальну власність для дитячих дошкільних установ, а також створюються підстави для передачі автомобільних доріг загального користування, що перебувають у віданні національних установ, в державну або комунальну власність.

УСТАНОВА БІЗНЕС-ОМБУТСМЕНА

Верховна Рада України має розглянути Проект Закону про Установу бізнес-омбудсмена р. № 4591, метою якого є запровадження на законодавчому рівні в Україні інституту бізнес-омбудсмена в якості посередника, незалежної, третьої особи, що сприяє суб’єктам підприємництва у захисті їх права на підприємницьку діяльність.

Законопроект не може бути прийнятим, оскільки згідно Конституції України до повноважень Верховної Ради України не входить прийняття відповідних рішень. Згідно з Конституцією України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (частина 1 статті 113). Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи Завдання, склад та організація роботи консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів визначаються Кабінетом Міністрів України (частини 1 і 3 статті 48 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»). Уряд уповноважений приймати рішення про створення будь-якого консультативно-дорадчого чи іншого допоміжного органу при Кабінеті Міністрів України на свій розсуд, виходячи з необхідності забезпечення здійснення своїх повноважень, шляхом видання відповідного правового акту.

Слід також звернути увагу на те, що правовий статус бізнес-омбудсмена у проекті чітко не визначений. Згідно з статтею 1 проекту він визначений як «фізична особа, яка очолює Установу», яка у, свою чергу, у статті 5 визначається  «недержавною неприбутковою організацією, яка сприяє захисту суб’єктів підприємництва під час реалізації ними конституційного права на провадження підприємницької діяльності». Проте, фізична особа як така не може мати таких повноважень, які за проектом надаються бізнес-омбудсмену. Наприклад, для того, щоб очолювати Установу бізнес-омбудсмен (стаття 14 проекту) має бути посадовою особою цієї установи. Так само з точки зору забезпечення ефективності державного управління некоректним виглядає надання недержавній установі таких повноважень як, наприклад,  визначати власним Регламентом порядок проведення співбесід з посадовими чи службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування (стаття 18 проекту).

Крім того частиною першою статті 25 проекту закону передбачено, що «бізнес-омбудсмен або його заступники користуються правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Бізнес-омбудсмена, його заступників не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності чи піддано заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затримано, заарештовано або піддано будь-якій формі обшуку чи огляду без згоди Верховної Ради України, яка надається після розгляду відповідного подання, яке зініціюється Генеральним прокурором». «Після припинення повноважень бізнес-омбудсмена, його заступників на таких осіб поширюється юридичний захист, передбачений у частині першій цієї статті, в частині їх діяльності під час роботи в Установі» (частина друга статті 25 проекту). Тобто, після припинення їх повноважень зазначені особи щодо їх діяльності під час роботи в Установі можуть бути притягнені до кримінальної, адміністративної відповідальності лише зі згоди Верховної Ради України.

Таким чином, законопроект наділяє недержавну установу владними повноваженнями, а її керівництво недоторканністю в обсязі, більшому ніж мають народні депутати України відповідно до статті 80 Конституції України. Що не відповідає конституційним засадам організації державної влади в Україні.

Законопроект має безліч оціночних понять: «детальна процедура подання скарг» (пункт 10 частини першої статті 1), «бездоганна ділова репутація, високі моральні якості, глибокі знання господарських, суспільних та владних проблем» (частина перша статті 9), ««найбільш гострі проблеми бізнесу, що набули системності» (стаття 14), «дотримуватися найвищих стандартів професіоналізму», «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів» (стаття 15), «виправлення випадків, що мають ознаки недобросовісної поведінки» (стаття 16), «розумний строк» (статті 18 та 24), «необхідні або корисні відомості», «необхідна або корисна інформація» (абзаци 1 та 2 частини першої статті 18), «детальне пояснення щодо стану розгляду подань» (абзац 4 частини першої статті 18), «зменшення втручання публічних суб’єктів» (стаття 18), «системні причини порушення» (абзац 8 частини першої статті 18), «з урахуванням стратегії та пріоритетності завдань Установи» (стаття 20). І при його застосуванні виникне безліч проблем та підстав щодо оскаржень рішень бізнес-омбудсмена.

На нашу думку даний проект Закону не відповідає чинній Конституції, але може бути прийнятий виходячи із політичної кон’юктури, та міфологеми, яка полягає у тому, що поява бізнес-омбудсмена поліпшить інвестиційний клімат в Україні та поліпшить умови ведення бізнесу в Україні.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про стандартизацію”» р. № 7123 скасовує регулювання та стандартизацію у багатьох сферах, а також встановлює добровільність застосування національних стандартів, скасовує регулювання відносин, пов’язаних із розробленням стандартів підприємств, установ та організацій і технічних умов та відміняють галузевої стандартизацію. Проте, як зазначено в висновку науково – експертного управління, окремі положення проекту не узгоджуються між собою. Наприклад, згідно із новою редакцією  абзацу 8 частини  1 статті 8 Закону України «Про основи містобудування» зміст  державного регулювання у сфері  містобудування  полягає, зокрема, у  «розробці національних стандартів, розробці і затвердженні будівельних норм, кошторисних норм, нормативів і правил». Однак при цьому назву розділу 3 цього Закону пропонується змінити на «Будівельні норми, норми і правила у сфері містобудування. Містобудівна документація», вилучивши із неї термін «стандарти».

ОБРАННЯ ЧЛЕНІВ ЦВК ТА КСУ

vyboryВ четвер Верховна Рада України вчергове спробує оновити персональний склад ЦВК. Ще 1 червня 2014 року завершився термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК, а 3 лютого 2017 року – і 13-го члена комісії.

Процедура голосування була змінена зважаючи на величезний рівень довіри один до одного членів коаліції, раніш голосування за членів ЦВК відбувалось таємно, тепер же воно відбувається за допомогою електронної системи «РАДА» і відповідно партнери по коаліції зможуть побачити хто дав скільки голосів за кожну з кандидатур.

Перш за все потрібно голосуванням ВРУ звільнити раніше призначених членів ЦВК, а потім переходити до нових кандидатур.

На початку лютого Президент вніс до ВРУ подання про призначення членів ЦВК, до складу кандидатів ввійшли:

  1. Басалаєва Алла (“Відродження”),
  2. Бернацька Наталія (до заміжжя Севастьянова, НФ);
  3. Вербенський Михайло (БПП),
  4. Євстігнєєв Андрій (“Батьківщина”),
  5. Єфремова Ірина (“Народний фронт”),
  6. Желтова Ольга (БПП),
  7. Конопольський Олег (БПП),
  8. Кустова Світлана (БПП),
  9. Лотюк Ольга (БПП),
  10. Плукар Віталій (БПП),
  11. Радченко Євген (“Самопоміч”),
  12. Сліпачук Тетяна (“Воля народу”),
  13. Шипілов Леонтій (НФ),
  14. Юзькова Тетяна (“Радикальна партія Ляшка”).

Така затримка з лютого була обумовлена тим, що ключові політичні групи погодили кандидатів до ЦВК, але не погодили того, хто буде очолювати цей орган. Потім не могли погодити як бути коли посад 13, а кандидатів 14, на декілька результативних голосувань ВРУ вже не здатна, треба голосувати одразу за всіх.

Не впевнені що всі питання над ЦВК зняті тож голосування у четвер теж може не відбутись.

Окрім зазначеного парламент також розгляне питання обрання суддів КСУ. Це питання напряму пов’язане з обранням членів ЦВК, адже до складу КСУ планують обрати одну з осіб, що пов’язана з партією Народний Фронт, ім`я якої ми не будемо публікувати, і відповідно якщо не відбудеться голосування за персональний склад ЦВК то не відбудеться голосування і за суддів КСУ.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

У вівторок за процедурою другого читання ВРУ планує розглянути законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб із числа жертв нацистських переслідувань та політичних репресій, реєстр. №3815-д, авторства групи народних депутатів на чолі з Третьяковим О.Ю.

У законопроекті пропонується відновити надання колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання пільг щодо безоплатного проїзду усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання; безоплатного проїзду один раз на два роки (туди та назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди та назад) зазначеними видами транспорту з 50-відсотковою.

Також передбачається також скасування положень, згідно з якими надання окремих пільг для вказаних категорій осіб залежить від середньомісячного сукупного доходу сім’ї.

Законопроект вцілому чудовий, але є один нюанс, положення пункту 1 розділу ІІ проекту щодо набрання чинності цим Законом з дня, наступного за днем його опублікування, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, оскільки проект передбачає розширення кола осіб, які матимуть право на отримання пільг, і в разі прийняття Закону його запровадження потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України закони або їх окремі положення, що впливають на показники державного бюджету, у разі їх прийняття до 15 липня поточного року можуть бути введені в дію не раніше початку наступного бюджетного періоду,але коли ВРУ звертала увагу на такі дрібниці.

КРИМІНАЛЬНИЙ БЛОК

закониЗаконопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушниківреєстр. №6149, який буде розглянутий у другому читанні

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до глави 44 «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)» КПК. Зміни спрямовані на удосконалення існуючої процедури екстрадиції з України правопорушників, які розшукуються компетентними органами іноземної держави для проведення розслідування у кримінальній справі або виконання вироку суду.

Так, у разі прийняття Закону особа отримає право просити про застосування щодо неї спрощеного порядку видачі одразу ж після затримання у зв’язку з перебуванням у міжнародному розшуку, не очікуючи надходження формального запиту про екстрадицію. Це дасть можливість скоротити строки перебування такої особи під вартою на території України з метою її екстрадиції іншій державі.

При цьому у статті 588 буде встановлено, що спрощений порядок видачі не застосовується у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності чи відбування покарання на території України, якщо є підстави вважати, що видача може суперечити інтересам захисту національної безпеки України або що розшукувана особа є громадянином України.

Проект є реакційним на ратифікацію Україною міжнародного протоколу і з метою комплексного регулювання питання повинен бути прийнятий.

ЗМІ

039-890x395

Проект Закону про внесення зміни до Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” (щодо протидії ворожій пропаганді та покращення інформаційного забезпечення громадян України, постраждалих внаслідок воєнних дій, місце проживання яких є територія Донецької та Луганської областей де органи державної влади України здійснюють свої повноваження) р. №8114 передбачає статтю 9 названого закону доповнити частиною такого змісту: «На території Донецької та Луганської областей, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження, встановлюються окремі тарифи на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою, що доставляються на території цих областей». Згідно пояснювальної записки, це має посприяти протидії ворожій пропаганді за рахунок підвищення рівня доступності населення до інформаційного простору України, що формується вітчизняними періодичними друкованими виданнями. Слід звернути увагу на наступне: попри те, що в пояснювальній записці вказується, що «реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з державного та місцевих бюджетів», у разі відсутності належного механізму відшкодування  суб’єктам господарювання витрат, мета законопроекту не буде досягнута.

Проектом Закону про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” р. № 8441, пропонується врегулювати на законодавчому рівні питання, які виникли на першому етапі реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації, а також посприяти закінченню процесу реформування протягом строку, визначеного законом – тобто до кінця 2018 року. Законопроект не позбавлений неточностей. Так, пункт 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» передбачає уточнення, що перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання відбувається шляхом виділу. Але слід зауважити, що при виділі  юридична особа, з якої виділяється інша юридична особа, не припиняється (стаття 109 Цивільного кодексу України). А тому проект має бути доповнений визначенням подальшої долі юридичної особи, з якої виділяється нова юридична особа, інакше його норми призведуть до певного правового хаосу і не спростять, а ускладнять ситуацію.

Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” р. № 8441-1,  формально є альтернативним проекту 8441, однак фактично присвячений дещо іншому колу питань, які лише частково пересікаються з основним проектом. У пояснювальній записці зазначається, що проект спрямований на врегулювання виявлених проблем за результатами першого етапу реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій. Очікується, що його реалізація сприятиме завершенню реформування друкованих засобів масової інформації, засновниками яких є органи державної влади та місцевого самоврядування, максимально можливому збереженню існуючих місцевих друкованих ЗМІ, чіткому розмежуванню сфери дії законів про пресу та про видавничу справу. Порівняно з основним проектом альтернативний містить багато цікавих ініціатив, однак говорити про переваги одного з них важко, оскільки значна частина положень цих проектів спрямовані на врегулювання різного кола правовідносин.

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

poljanytsja-7-696x459Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів», р. №6439-д авторства народних депутатів на чолі з С.В. Власенко передбачає посилення державних гарантій для населених пунктів, які мають статус гірських та високогірних, покращення соціального захисту громадян України, які проживають в таких населених пунктах, встановлення правових основ для забезпечення сталого екологічно збалансованого економічного та соціального розвитку гірських територій в Україні. Законопроектом пропонується:- виокремити в окрему категорію високогірні населені пункти, які розташовані на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря;- посилити державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, зокрема: гарантування державою електрифікації гірських населених пунктів, встановлення пільг з плати за електроенергію, здійснення заходів щодо покращення екологічного стану таких територій, гарантування дотацій та субвенцій з Державного бюджету України;- визначити мету та основні принципи державної гірської політики;- розробити та затвердити державну цільову програму розвитку гірських населених пунктів;- законодавчо закріпити пріоритети державної політики розвитку гірських населених пунктів;- уточнити норми закону щодо надання пільг громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, а також передбачити право осіб, які та/або батьки яких мають такий статус, брати участь у конкурсі за результатами вступних випробувань у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів, тощо.

ПРО ТЕХНОЛОГІЧНІ ПАРКИ

7b4436d7d402f3a6b9a11d6ca58c4057Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності технологічних парків», р. №2216а авторства Кабміну Яценюка. Проект Закону спрямований на створення сприятливих умов для активізації діяльності технологічних парків. Проект Закону крім уточнення термінологічної бази передбачає: спрощення порядку реєстрації технологічних парків, визначення підстав щодо встановлення строку дії та порядку запровадження спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків при виконанні проектів технологічних парків, зміни механізму державної реєстрації проектів технопарків та підстав для скасування державної реєстрації проектів технологічних парків.

ЗОВНІШНЯ ЕКОНОМІКА

10_mainПроект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ліцензійних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності», р.№ 4958-д. На думку авторів Метою прийняття законопроекту є лібералізація та дерегуляція зовнішньоекономічної діяльності, зокрема у сфері експорту, імпорту спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом скасування такого ліцензування, а також відміна подання звіту, який запроваджено у 2016 році для суб’єктів господарювання, що провадять роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами і запровадження уточнюючого звіту для суб’єктів господарювання, що провадять оптову торгівлю. Разом з тим, Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції проекту), митне оформлення тютюнової сировини … здійснюється «за наявності в інформаційних ресурсах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику у сфері державної митної справи, інформації про видачу ліцензії на право виробництва тютюнових виробів».  Разом з тим, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не розкриває значення терміну «інформаційні ресурси», відтак, як вбачається із тексту проекту, розміщення зазначеної інформації відбуватиметься на розсуд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику у сфері державної митної справи.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *