Чим цього тижня (16 – 19 жовтня) займатиметься Верховна Рада: аналіз законопроектів

ПРОЕКТ БЮДЖЕТУ 2019

Bezymyannyj-71Проектом бюджету заплановано наступне:

доходи Державного бюджету України в сумі 1.008.375.099,7 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України – у сумі 916.147.266,3 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 92.227.833,4 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону;

видатки Державного бюджету України в сумі 1.094.368.288,1 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 993.406.899,9 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 100.961.388,2 тис. гривень;

граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України в сумі 89.989.320 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України – у сумі 69.617.200 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 20.372.120 тис. гривень.

Доходи бюджету мають зрости, порівняно з минулим роком, на 130 млрд. грн. Цікаво, що в попередніх розрахунках від Мінфіну було зазначено, що розраховані на основі чинного податкового кодексу доходи загальної частини бюджету зростуть, порівняно з 2018 роком, тільки на 4,1 млрд. грн. Якщо виходити з того, що дохідна частина бюджету 2018 роки так і не виконана до кінця і дефіцит складає понад 14 млрд.грн., то стає зрозуміло, що дані 130 млрд. повинні прийти в вигляді макроекономічної допомоги від МВФ, ЕС чи інших міжнародних організацій .

Дефіцит планується покривати за рахунок запозичень, як внутрішніх так і зовнішніх. Гіпотетичний зростання ВВП і відповідно доходів не зможе покрити дефіцит бюджету.

Держборг – 75,6 млрд. $, що становить 67,5% від ВВП України і в два рази більше дохідної частини проекту бюджету.

Мінімальну зарплату планується підняти на 12% до 4 137 грн., Що в доларовому еквіваленті за сьогоднішнім курсом становить 149 дол. У гривні збільшення складе +414 грн. (Від нинішнього рівня 3 723 грн.). Ця надбавка в доларовому еквіваленті – всього 16 дол. США за сьогоднішнім курсом, а на початок 2019 р (30,1 грн. / Дол.) – 15 дол. Запропонований зростання мінімальної зарплати в 2019 р навіть нижче, ніж зростання в 2018 (+ 16%, з 3 200 до 3 723 грн.).

Велика частина пенсіонерів отримали збільшення близько 200 грн., Що не перекриє втрат від інфляції 2014-2018 років (середня пенсія за 2014 першу половину 2018 рр. Зросла на 68%, тога як ціни на 140%).

Витрати на освіту, як і раніше, не дотягують до обіцяних 7% від ВВП:

На освіту обіцяють додати 27,8 млрд. Грн., Що більше на 11% від плану цього року. Рівень фінансування складе 6,1% від ВВП, що навіть менше, ніж в поточному році (6,7% ВВП). У той же час, реформа освіти передбачає мінімальні зарплати вчителям в розмірі 4-х прожиткових мінімумів. Мабуть такого підвищення не буде. Уже сьогодні освіта – один з лідерів за темпами зростання заборгованості із зарплати з початку року (січень-серпень – зростання на 137%).

Фінансування охорони здоров’я, як і раніше не дотягує до 5% ВВП

На 2019 рік на медицину додадуть 9,5 млрд. Грн., Що більше на 8% від плану цього року, і складе менше 3,2% від ВВП. (Прогноз на 2018 г. – 3,5% ВВП).

Рекордні 56 млрд. грн. планується виділити на будівництво і ремонт автодоріг. З виділенням коштів на словах у цього уряду звучить ніби непогано (бюджет-2018 становить 47,7 млрд. Грн.) – куди гірші справи з освоєнням і будівництвом доріг на практиці. За визнанням самого Уряду, в Миколаївській області на початок вересня освоєно 17% коштів держбюджету, в Житомирській і Київській – по 24%, в Одеській – 33,5%, в Чернівецькій та Полтавській – трохи менше 40%. Ще гірше з виконанням робіт на дорогах місцевого значення: середній показник по країні – 37,3%, а в Рівненській області – 10,5%, Луганській – 12,8%, Херсонській – 15%. В результаті в більшості областей в найближчі місяці ми побачимо звичну картину «класти асфальт на калюжі і сніг», наздоганяючи відставання від графіка робіт.

Сумарні витрати на підтримку АПК в 2019 г. (6,9 млрд. грн.) – це в три рази менше, ніж аграрії отримували по спец-режиму відшкодування ПДВ (до 2017 р). На рівні 2018 року залишаться програми підтримки тваринництва (4 млрд. грн.), Розвитку фермерства (1 млрд. грн.). При заявленому урядом прогнозі інфляції реальні обсяги підтримки за цими напрямками будуть на 7,4% менше, ніж в 2018 році.

В умовах необхідності зміцнення енергонезалежності всього 2,3 млрд. Грн. Планується виділити на підтримку і модернізацію вугільної промисловості. Це еквівалентно всього 76 млн. Дол. США. Для порівняння – у 2013 році (останній рік дійсно розвитку вуглепрому України) на ці цілі було спрямовано понад 1,6 млрд. дол. США.

Збільшуються доходи фонду регіонального розвитку з 6 до 9,1 млрд. Грн., Що еквівалентно всього 300 млн. дол., Тобто по 12 млн. дол. в середньому на кожен регіон. Однак ця сума не гарантована (тому що виходячи з практики минулих бюджетів – значна частина йде по спецфонду) і катастрофічно недофінансовується (так, план на 7 місяців 2018 р загальним фондом недофінансовано на 80%). У разі капітальних витрат це означає, що останні будуть освоюватися «абияк» в пожежному режимі під кінець року.

Влада скорочують реальне фінансування розвиток інфраструктури ОТГ. Як і в 2018 р, на підтримку об’єднаних тер. громад буде виділено 1,9 млрд. грн. При цьому кумулятивна інфляція за 2018-2019 рр. складе близько 20%.

Витрати на оборону і правопорядок виростуть на 31,5 млрд. Грн. (+ 17,7% – це в 2,4 рази більше, ніж очікувана інфляція) до 209,5 млрд. Грн.

На 12% планується збільшити витрати на розробку і закупівлю військової техніки для потреб армії – до 36,2 млрд. грн. Це в 4 рази більше, ніж на всі програми і проекти регіонального розвитку, що фінансуються по лінії ДФРР.

На 2019 року уряд прогнозує споживчу інфляцію в 7,4% (до грудня 2018 г.), хоча реальна інфляція залишиться близькою до 10% . Економіка, як обіцяють в Кабміні, виросте на 3%, а інфляція знизиться з нинішніх 9,9% – до 7,4%.

КРИМІНАЛЬНИЙ БЛОК

zakonovУ квітні минулого року Верховна Рада України прийняла в Проект Закону про приватну детективну (розшукову) діяльність реєстр. №3726, авторства народних депутатів – членів правоохоронного комітет ВРУ. Проект є нічим іншим як переробленим проектом закону про детективну діяльність, який блукає по Верховній Раді ще з шостого скликання, проект має легкий лобістський відтінок, призваний ввести в правову систему України поняття приватної детективної діяльності та закріпити правила гри для приватних детективів. Передбачає досить широкі права для приватних детективів, використання низки спец засобів та зброї не летальної дії.

Але Президент України ветував його у червні 2017 року, і надавши свої пропозиції вніс до парламенту. Верховна Рада буде намагатись розглянути пропозиції, надані Президентом і врешті решт прийняти закон.

По процедурі першого читання Верховна Рада розгляне Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій дотримання прав фізичних та юридичних осіб під час досудового розслідування), реєстр. №8459 від 08.06.2018 р. авторства народного депутата Івченка В.Є.     У законопроекті пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), відповідно до яких: 1) уточнюється правовий статус адвоката, послугами якого має право користуватися свідок у відповідному кримінальному провадженні; 2) встановлюється, що під час досудового розслідування в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи; 3) визнаються недопустимими докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала згодом була скасована апеляційним судом; 3) уточнюється перелік осіб, які мають право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису; 4) встановлюється заборона стосовно тимчасового вилучення майна, щодо відшукання та вилучення якого відмовлено на підставі ухвали про дозвіл на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, тощо.

Законопроект має деякі суттєві вади, наприклад якщо передбачена можливість оскарження постанови слідчого судді про проведення обшуку то повинен бути передбачений і порядок його оскарження, нажаль подібні доповнення не можливо внести під час підготовки до другого читання.

САНІТАРІЯ ТА МЕДИЦИНА

doktorНа цьому тижні Парламент розгляне низку законодавчих ініціатив, в тому числі Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»», реєстр. № 8464. У законопроекті пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Крім цього, прикінцевими положеннями законопроекту вносяться зміни до низки законодавчих актів, серед яких, зокрема, Водний кодекс України, Земельний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кодекс законів про працю України, закони України  «Про охорону атмосферного повітря», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про нафту і газ» та інші. Проектом вводиться нове поняття «нотифікована лабораторія». Воно за своїм змістом дублює термін «уповноважена лабораторія», який використовується в законах України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про ветеринарну медицину». Також, згідно з ч. 9 ст. 23 проекту Кабінет Міністрів України встановлює порядок обов’язкового страхування нотифікованих лабораторій. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 Закону України «Про страхування» обов’язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов’язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом. Натомість прикінцевими положеннями законопроекту не передбачені необхідні зміни до Закону України «Про страхування». В результаті запропонованих змін до частини 2 статті 14 Закону України «Про карантин рослин» метою фітосанітарних заходів стане захист «здоров’я людини». Така законодавча ініціатива не охоплюється предметом правового регулювання цього Закону, який визначає «правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин» (преамбула). У проекті зустрічаються положення, які не мають нормативного навантаження (наприклад: «держава здійснює регулювання у сфері забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя шляхом: … участі у роботі відповідних міжнародних організацій», «Україна бере участь у міжнародному співробітництві для забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя, профілактики хвороб і охорони здоров’я населення», «Україна укладає угоди про розвиток та зміцнення міжнародного співробітництва в галузі охорони здоров’я». Також, в одному місці проекту використовується назва державного органу «Державна надзвичайна протиепідемічна комісія при Кабінеті Міністрів України», зокрема, ч. 1 ст. 9 проекту, а в інших – «Надзвичайна протиепідемічна комісія при Кабінеті Міністрів України». Також, до статті 28 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» пропонується внести зміни. Але ж ця стаття була виключена відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 р. Також, назва законопроекту не відповідає його суті, адже вносяться зміни не тільки в Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а і в низку інших законодавчих ініціатив.

Також, розглянуть Проект Закону «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини» реєстр.№ 6634 згідно пояснювальної має на меті створення умов для розвитку та функціонування ефективної первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини, що дозволить забезпечити тривалий медичний нагляд та опіку в усі періоди життя людини незалежно від характеру хвороби, стану органів і систем її організму. Так, у законопроекті закріплюються правові, організаційні, економічні та соціальні засади забезпечення громадян України та інших осіб, які перебувають на її території, первинною медичною допомогою, встановлюють засади функціонування та розвитку сімейної медицини. До них, згідно законопроекту, належать основні пріоритети сімейної медицини (стаття 4 розділу І); основні засади сімейної медицини (стаття  5 розділу І); мета та основні завдання первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини (стаття 6 розділу І); види первинної медичної допомоги, які поділяються на первинну долікарську медичну допомогу, первинну лікарську медичну допомогу та первинну спеціалізовану медичну допомогу (стаття 7 розділу І); суб’єкти первинної медичної допомоги (стаття 8 розділу І); облік і звітність суб’єктів первинної медичної допомоги у сфері охорони здоров’я (стаття 9 розділу І) та багато інших. Зважаючи на це, законопроект, на мою думку, виглядає занадто перевантажени визначеннями, які, по факту, не є потрібними в нормативному зрізі. Не зовсім зрозумілою є і потреба в окремому законі для регулювання відповідних правових відносин.

 ЕКОЛОГІЯ

191020161600Проекту Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» р. № 8328, згідно пояснювальної записки,  передбачає перегляд основних стратегічних завдань державної екологічної політики, що базуються, перш за все, на виявлених кореневих причинах екологічних проблем України та фінансовій спроможності країни до їх вирішення. Водночас у пояснювальній записці до проекту не міститься даних такого «перегляду». Сумнівним є і виклад п’яти стратегічних цілей (розділ ІІІ проекту), адже вони спрямовані на здійснення процесу, а не досягнення результату. Так, ціллю 1 є «формування в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва», але очевидно, що такий підхід не визначає кінцеву мету екологічної політики України станом на 2030 рік. Окрім цього, в проекті нема чіткого визначення «екологічних цінностей» та «засад сталого споживання та виробництва». Зважаючи на це, законопроект варто доопрацювати, але аж ніяк не приймати в такому вигляді, в якому він є.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення території спеціального промислового використання, реєстр. №8268. У проекті пропонується внести до законів України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» зміни, згідно з якими  у межах зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення виділяється територія спеціального промислового використання, яка призначена для створення та функціонування об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, а також визначається порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництва на цій території вказаних об’єктів. Зазначений законопроект не створює значних конструктивних змін, носить технічний характер, і в цілому заслуговує на прийняття.

ВІДПУСТКА ДЛЯ УСИНОВЛЮВАЧІВ

528670_w_300Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування р. № 6350 від 12.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Пропонується зрівняти усиновлювачів у праві на отримання відпустки при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування незалежно від віку дитини та статі усиновлювача. Загалом, законопроект не має очевидних недоліків і може бути прийнятий у першому читанні, адже він забезпечить підвищення рівня соціального захисту осіб, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.

СВОБОДА ПЕРЕСУВАННЯ

Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” р. № 3833, зареєстрований групою парламентарів на чолі з Борисом Розенблатом, має на меті забезпечення доступності та належної якості соціальних послуг для бездомних осіб та розширення переліку надавачів соціальних послуг на рівні громади та на рівні регіону відповідно за принципами субсидіарності та децентралізації, а також удосконалення процедур та умов надання адміністративних послуг. Загалом законопроект потрібний і не має очевидних недоліків, які б могли завадити його прийняти.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про стандартизацію”» р. № 7123 скасовує регулювання та стандартизацію у багатьох сферах, а також встановлює добровільність застосування національних стандартів, скасовує регулювання відносин, пов’язаних із розробленням стандартів підприємств, установ та організацій і технічних умов та відміняють галузевої стандартизацію. Проте, як зазначено в висновку науково – експертного управління, окремі положення проекту не узгоджуються між собою. Наприклад, згідно із новою редакцією  абзацу 8 частини  1 статті 8 Закону України «Про основи містобудування» зміст  державного регулювання у сфері  містобудування  полягає, зокрема, у  «розробці національних стандартів, розробці і затвердженні будівельних норм, кошторисних норм, нормативів і правил». Однак при цьому назву розділу 3 цього Закону пропонується змінити на «Будівельні норми, норми і правила у сфері містобудування. Містобудівна документація», вилучивши із неї термін «стандарти».

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

big-photo_1Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів», р. №6439-д авторства народних депутатів на чолі з С.В. Власенко передбачає посилення державних гарантій для населених пунктів, які мають статус гірських та високогірних, покращення соціального захисту громадян України, які проживають в таких населених пунктах, встановлення правових основ для забезпечення сталого екологічно збалансованого економічного та соціального розвитку гірських територій в Україні. Законопроектом пропонується:- виокремити в окрему категорію високогірні населені пункти, які розташовані на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря;- посилити державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, зокрема: гарантування державою електрифікації гірських населених пунктів, встановлення пільг з плати за електроенергію, здійснення заходів щодо покращення екологічного стану таких територій, гарантування дотацій та субвенцій з Державного бюджету України;- визначити мету та основні принципи державної гірської політики;- розробити та затвердити державну цільову програму розвитку гірських населених пунктів;- законодавчо закріпити пріоритети державної політики розвитку гірських населених пунктів;- уточнити норми закону щодо надання пільг громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, а також передбачити право осіб, які та/або батьки яких мають такий статус, брати участь у конкурсі за результатами вступних випробувань у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів, тощо.

ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ

За процедурою першого читання буде розглянуто президентський законопроект про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України, реєстр. №8265, що визначений Президентом України як невідкладний.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» пропонується: уточнити термінологічний апарат Закону, зокрема, ввести нові терміни «електронний каталог», «найбільш економічно вигідна пропозиція», «оголошення про спрощену закупівлю», «переможець спрощеної закупівлі», «приведена ціна» тощо, запровадити спрощені закупівлі; визначити етапи застосування спрощених закупівель; уточнити порядок укладення рамкових угод, а також оскарження процедур закупівлі; конкретизувати вимоги до конкурентного діалогу, а також до умов договору про закупівлю. Крім того, у законопроекті пропонується внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також законів України «Про санкції», «Про запобігання корупції», «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».Законопроект має деякі несуттєві вади техніко-юридичного характеру, але зважаючи на увагу Президента до цього законопроекту його буде прийнято у першому читанні вже найближчого часу.

БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ

89802c83e54f10fc4fc92e0c079012ac-big1-e1510127582176Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування) (вiд 15.02.2018 № 1601/0/2-18 надано 19.02.2018, подання Комітету – 16.03.2018)

Пропонується установити, що у 2018 році з метою здійснення заходів із запровадження середньострокового бюджетного планування, як виняток з положень частини першої статті 21, частин першої і третьої статті 33 цього Кодексу та частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України: Міністерство фінансів України разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє та до 15 травня 2018 року подає на розгляд Кабінету Міністрів України проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки, який розглядається та схвалюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 червня 2018 року та у п’ятиденний строк після схвалення подається Верховній Раді України.

В частині середньострокового бюджетного планування на державному рівні запроваджується складання Бюджетної декларації як документу державного стратегічного планування, який визначатиме основні засади бюджетної політики на середньостроковий період (замість Основних напрямів бюджетної політики на плановий рік та Прогнозу державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, які скасовуються). Бюджетна декларація міститиме, зокрема, сукупні стелі видатків та стелі видатків головних розпорядників коштів державного бюджету, цілі та показники результату їх діяльності (фактичні та очікувані на середньостроковий період), загальну оцінку фіскальних ризиків.

Проектом Закону передбачається встановлення бюджетних правил, зокрема, щодо дефіциту державного бюджету та обсягу надання державних гарантій, затвердження Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період, перелік випадків уточнення стель, визначених Бюджетною декларацією, при підготовці проекту Державного бюджету та Бюджетної декларації на наступний період. Дефіцит державного бюджету, що встановлюється Бюджетною декларацією, не може перевищувати 3 відсотків обсягу прогнозного номінального валового внутрішнього продукту України. Також передбачається оновлення бюджетного календаря, а саме встановлення строків підготовки Бюджетної декларації та інформації, необхідної для її складання. Пропонується унормувати поняття «фіскальні ризики» та установити, що загальна оцінка фіскальних ризиків та звіт про фіскальні ризики включається відповідно до Бюджетної декларації та до матеріалів, що додаються до проекту закону про Державний бюджет. Запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні передбачає складання місцевого фінансового плану, який ґрунтуватиметься на Бюджетній декларації. Кабінет Міністрів України  складає проект закону про Державний бюджет України, який ґрунтується на Бюджетній декларації. Механізм середньострокового планування у бюджетній сфері, є доволі важливим кроком на шляху налагодження нормальної роботи органів державної влади. У той же час в умовах України показники, які будуть закладені у бюджетній декларації навряд чи будуть реалістичними, і зміни в нього будуть вноситись ніяк не рідше тих змін, які щорічно вносяться до Державного бюджету України.

ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ

f40434d8e6820230a6d3c0d0f1b094128d402ca6Свого часу Верховна Рада України прийняв проект Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” у зв’язку з тимчасовою окупацією території України” (р.№5370). Він був цікавий тим, що “Чорноморнафтогаз”  спеціальні дозволи на користування надрами автоматично пролонгувались в тому числі і на тимчасово окупованій території, арешти майна скасовувались, і всі виконавчі провадження зупинялись до 1 січня 2019 року, при тому що компанія мала величезні зобов’язання перед державним бюджетом України. Також заборонялось порушувати справи про банкрутство проти «Чорноморнафтогаз» до 1 січня 2019 року. Те що цей закон фактично не відповідав нормам Конституції України, нормам цивільного кодексу і просто здорового глузду ми вже писали. Фактично тоді від кримінального переслідування були врятовані всі хто грівся на «схемах» газовидобутку в 2013-2014рр. Тоді його активного лобіювала Ірина Геращенко

Ну а тепер її подружка Ірина Луценко зареєструвала Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” (р.№8338), який пропонує створити спецрахунки для:

1) проведення розрахунків по забезпеченню виробничої, інвестиційної діяльності, діяльності по захисту майнових прав та законних інтересів в судах (арбітражах);

2) погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, а також заборгованості перед бюджетом.

На такий рахунок зараховуються кошти, які надходять від господарської діяльності Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», в тому числі, отримання відшкодувань з бюджету. У той же час зазначу, що «Чорноморнафтогаз» має податкові зобов’язання перед бюджетом України на сотні мільйонів гривень. НА цей рахунок не можна накладати арешти. Також до кінця 2019 року пропонується зняти арешти на майно підприємства.

На мою думку диявол криється в реченні «погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням», адже не зрозумілий часовий проміжок про який іде мова, і що ж це за договори, за якими зараз необхідно погашати заборгованість».

ХВИЛИНКА ЛОББІЗМУ

9b8be0731f6c3acdf8490703e822c7810329Олег Валерійович Ляшко починаючи з 2015 року послідовно лобіює інтереси українських заготівельників металобрухту. Він є автором введення мит на експорт металобрухту у тричі. І хай бенефіціарами тих змін були компанії з орбіти Рената Ахметова і Віктора Пінчука, але вони ліквідували дефіцит металобрухту в українській металургії чим створили не одне робоче місце. Це якраз той випадок, коли інтереси олігархів, окремих депутатів і держави співпали.

Наразі в четвер у зал буде внесений проект Закону про детінізацію ринку металургійної сировини (про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо операцій з металобрухтом) (р.№ 7497), автором якого є авторський колектив на чолі з Олегом Ляшком.

Проект передбачає  скасування розподілу металобрухту на категорії «побутовий» та «промисловий».

Змінами до ст.4 Закону України «Про металобрухт» скасовується заборона на приймання промислового брухту у фізичних осіб.

У органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади ліквідовується право перевірки спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів на відповідність вимогам Закону і контролю за додержанням встановлених ними умов і правил здійснення операцій з металобрухтом.

Декріміналізується відповідальність за прийом  металобрухту.

З одного боку, за оцінками експертів об’єднання підприємств «Укрметалургпром»  брухтозаготівля в 2017 році складе близько 3700 тис. т. з них понад 80% знаходиться в тіні (2960 тис.т). Відповідні надходження в бюджет в 2017 році становитимуть – 53,3 млн. грн. Запропоновані заходи щодо детінізації ринку металобрухту дозволять легалізувати брухтозаготівельний бізнес, повністю вивести заготівельників брухту з тіні та збільшити надходження до бюджету в 20 разів – на близько 950 млн. грн.

З іншого боку в пункти заготівлі металобрухту тепер почнуть нести все що завгодно, від паркана до дротів. Дані зміни хоч і є позитивними в частині дерегуляції заготівлі металобрухту, але в Умовах України призведе до зловживань в частині безпосередньо заготівлі.

Верховна Рада не забула й про природу, планується розгляд Проекту  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій збереження лісів, реєстр. №7229 авторства народних депутатів України на чолі з Луценко І.С., Геращенко І.В., Ляшко О.В. та ін. Проектом Закону пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, встановивши, що зміна цільового призначення, в тому числі земельних ділянок, зайнятих лісами, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюватиметься за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Законопроектом передбачається, що зазначена зміна цільового призначення ділянок провадитиметься переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями (незалежно від того, з якою метою вони використовуватимуться), за умови збереження на території адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої знаходиться відповідна земельна лісова ділянка, оптимальної лісистості, та за результатами оцінки впливу на довкілля, яка проводитиметься у випадках, визначених законом. Крім того, з метою усунення можливості неоднакового правозастосування положень частини восьмої статті 122 Земельного кодексу України пропонується уточнити, що до повноважень Кабінету Міністрів України відноситься передача земельних ділянок із земель державної власності, які перебувають у запасі. Законопроект має низку вад, але цілком може бути виправлений до другого читання.

УСТАНОВА БІЗНЕС-ОМБУТСМЕНА

Верховна Рада України має розглянути Проект Закону про Установу бізнес-омбудсмена р. № 4591, метою якого є запровадження на законодавчому рівні в Україні інституту бізнес-омбудсмена в якості посередника, незалежної, третьої особи, що сприяє суб’єктам підприємництва у захисті їх права на підприємницьку діяльність.

Законопроект не може бути прийнятим, оскільки згідно Конституції України до повноважень Верховної Ради України не входить прийняття відповідних рішень. Згідно з Конституцією України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (частина 1 статті 113). Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи Завдання, склад та організація роботи консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів визначаються Кабінетом Міністрів України (частини 1 і 3 статті 48 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»). Уряд уповноважений приймати рішення про створення будь-якого консультативно-дорадчого чи іншого допоміжного органу при Кабінеті Міністрів України на свій розсуд, виходячи з необхідності забезпечення здійснення своїх повноважень, шляхом видання відповідного правового акту.

Слід також звернути увагу на те, що правовий статус бізнес-омбудсмена у проекті чітко не визначений. Згідно з статтею 1 проекту він визначений як «фізична особа, яка очолює Установу», яка у, свою чергу, у статті 5 визначається  «недержавною неприбутковою організацією, яка сприяє захисту суб’єктів підприємництва під час реалізації ними конституційного права на провадження підприємницької діяльності». Проте, фізична особа як така не може мати таких повноважень, які за проектом надаються бізнес-омбудсмену. Наприклад, для того, щоб очолювати Установу бізнес-омбудсмен (стаття 14 проекту) має бути посадовою особою цієї установи. Так само з точки зору забезпечення ефективності державного управління некоректним виглядає надання недержавній установі таких повноважень як, наприклад,  визначати власним Регламентом порядок проведення співбесід з посадовими чи службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування (стаття 18 проекту).

Крім того частиною першою статті 25 проекту закону передбачено, що «бізнес-омбудсмен або його заступники користуються правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Бізнес-омбудсмена, його заступників не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності чи піддано заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затримано, заарештовано або піддано будь-якій формі обшуку чи огляду без згоди Верховної Ради України, яка надається після розгляду відповідного подання, яке зініціюється Генеральним прокурором». «Після припинення повноважень бізнес-омбудсмена, його заступників на таких осіб поширюється юридичний захист, передбачений у частині першій цієї статті, в частині їх діяльності під час роботи в Установі» (частина друга статті 25 проекту). Тобто, після припинення їх повноважень зазначені особи щодо їх діяльності під час роботи в Установі можуть бути притягнені до кримінальної, адміністративної відповідальності лише зі згоди Верховної Ради України.

Таким чином, законопроект наділяє недержавну установу владними повноваженнями, а її керівництво недоторканністю в обсязі, більшому ніж мають народні депутати України відповідно до статті 80 Конституції України. Що не відповідає конституційним засадам організації державної влади в Україні.

Законопроект має безліч оціночних понять: «детальна процедура подання скарг» (пункт 10 частини першої статті 1), «бездоганна ділова репутація, високі моральні якості, глибокі знання господарських, суспільних та владних проблем» (частина перша статті 9), ««найбільш гострі проблеми бізнесу, що набули системності» (стаття 14), «дотримуватися найвищих стандартів професіоналізму», «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів» (стаття 15), «виправлення випадків, що мають ознаки недобросовісної поведінки» (стаття 16), «розумний строк» (статті 18 та 24), «необхідні або корисні відомості», «необхідна або корисна інформація» (абзаци 1 та 2 частини першої статті 18), «детальне пояснення щодо стану розгляду подань» (абзац 4 частини першої статті 18), «зменшення втручання публічних суб’єктів» (стаття 18), «системні причини порушення» (абзац 8 частини першої статті 18), «з урахуванням стратегії та пріоритетності завдань Установи» (стаття 20). І при його застосуванні виникне безліч проблем та підстав щодо оскаржень рішень бізнес-омбудсмена.

На нашу думку даний проект Закону не відповідає чинній Конституції, але може бути прийнятий виходячи із політичної кон’юктури, та міфологеми, яка полягає у тому, що поява бізнес-омбудсмена поліпшить інвестиційний клімат в Україні та поліпшить умови ведення бізнесу в Україні.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *