Чим цього тижня (15-18 травня) займатиметься Верховна Рада: аналіз законопроектів

ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ПРАВ

9_ker_5704-770x470Цього тижня Парламент України має розглянути Проект Закону про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав (друге читання) (вручено 19.04.2018, продовження розгляду) р. №7466, ініційований Кабінетом міністрів України на чолі з Володимиром Гройсманом. Метою законопроекту, згідно пояснювальної записки, є реформування системи колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав та унеможливлення незаконної діяльності організацій колективного управління.

Законопроект є надзвичайно резонансним і хоча це вже п’ятий законопроект, який нібито має вирішити довготривалу проблему з неефективною діяльністю організацій колективного управління, документ містить низку суттєвих суперечностей. Окрім того, що назва проекту не відповідає його змісту (у його назві йдеться про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав, а у тексті проекту – про організації колективного управління), в законопроекті криються досить значні ризики для зловживання у нормах щодо розподілу зібраної винагороди за обов’язкове управління між категоріями правовласників і майже не згадуються права і обов’язки користувачів, що, безумовно, свідчить про необхідність доопрацювання зазначеного законопроекту.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав р. №7539, також ініційований Кабміном, має на меті законодавче врегулювання низки питань, пов’язаних із охороною та захистом авторського права і суміжних прав. Законопроект є доволі слушним і не має очевидних критичних недоліків. Єдине зауваження –  законопроекту доречно було б допрацювати і доповнити проект особливостями охорони авторських та суміжних прав в Інтернеті. Проте, в цілому законопроект є доволі непоганим.

 СПОРТ

all-sports23 березня Президент України подав проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України “Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів” щодо виконання Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів (р.№ 8197). Необхдність прийняття цього Закону обумовлена тим, що наразі 4 травня 2016 року вступила в силу Конвенція Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів. Згідно з частиною сьомою статті 9 Закону України “Про міжнародні договори України” якщо на ратифікацію подається міжнародний договір, виконання якого потребує прийняття нових або внесення змін до чинних законів України, проекти таких законів подаються на розгляд Верховної Ради України разом із законопроектом про ратифікацію і приймаються одночасно. Відповідно наразі пропонується лише імплементація міжнародних актів в національне законодавство.

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

sydtcnbws]Народні обранці на чолі з Іриною Луценко пропонують прийняти Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заборони звернення стягнення та накладення арешту на кошти суб’єктів господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення, отриманих від міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів (заходів) в Україні (р. № 6578). Пропонується заборонити накладати арешт  стягнення на кошти міжнародних фінансових організацій,у вигляді кредитів, позик на реалізацію  інвестиційних проектів (заходів) у сфері тепло- і водопостачання, а також водовідведення.

Мета законопроекту звичайно ж благородна. Захистити іноземні інвестиції в країні тотальної корупції діло звичайно святе. Та щодо законопроекту є певні зауваження. У редакції до першого читання передбачалось, що мораторій щодо стягнення коштів буде накладатись на поточні рахунки підприємств тепло- і водопостачання, а також водовідведення. Що саме по собі є доволі не однозначною позицією. Адже в такому випадку погіршувались би права інших кредиторів, в той час, як Конституція України гарантує кожному рівний захист прав та інтересів в незалежності від форми права власності, а також така норма могла застопорити будь яку процедуру тягнення з вище названих підприємств.

До другого читання законотворці доробили законопроект і запропонували визначити, що кошти від МФО зараховувались лише на спец рахунки. Але такі зміни були запропоновані всупереч статті 116 Регламенту Верховної Ради України, адже зміни до ст. 1 Закону «Про питну воду та питне водопостачання» та Закон України «Про теплопостачання» не передбачались редакцією до першого читання. І хоч затверджена редакція законопроекту до другого читання суперечить нормам Регламенту, в нього є всі шанси бути прийнятими, через великий вплив законотворців, які його подали. Більше того, можливо ,зміни, запропоновані до другого читання будуть провалені при голосуванні і тоді ми отримаємо закон, який фактично унеможливить накладення тягнення на рахунки підприємств тепло- і водопостачання, а також водовідведення, що в свою чергу не як не буде сприяти інвестиційній привабливості України.

БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР

SocialkyПроект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування (р.№ 6027д). В Україні зараз існує величезна системна проблема галузі кредитування, без якого майже неможливе досягнення прийнятних обсягів економічного зростання. За даними Національного банку частка проблемних кредитів в системі складає більше 55% – це означає, що більше ніж за половиною зобов’язань перед банками нічого не платиться більше 90 днів, не виплачуються жодні відсотки, тим більше не повертається основна сума кредиту. Тобто, у банків зменшуються ресурси для повернення депозитів вкладників, які й потерпають від такої ситуації найбільше.

Більше того, при цьому значна кількість боржників використовує всі наявні прогалини в законодавстві, яких нажаль існує чимало, намагаючись уникнути відповідальності.

Підкреслю, що такий стан речей не є проблемою виключно самих банків, а в кінцевому рахунку стосується кожного:

–    неповернення грошей боржниками до банку веде до неможливості виконання вже банками своїх зобов’язань перед своїми вкладниками. І ми бачимо сотню проблемних банків, в яких «зависли» сотні мільярдів гривень громадян та підприємств – при цьому не доброчесні боржники цих же банків вільно користуються чужими грошима;

–    маючи негативний досвід роботи з поточними кредитами, банки природно не вмотивовані збільшувати свій внесок в перезапуск економіки країни, що несе відповідні негативні наслідки для громадян та підприємств;

–    також в існуючих умовах важко очікувати повернення до України іноземних інвесторів, для приватизації державних банків, та зменшення частки російського капіталу в банківському секторі (за останнім рейтингом Doing business Україна має лише 8 балів з 12 за  «Індексом рівня захисту кредитних операцій»).

Крім того, у вартість залучених коштів завжди закладається ризик неповернення кредиту. Тому кожен, хто отримує і вчасно повертає кредит фактично вимушений платити і за себе і за іншого боржника-прострочника.

Відтак:

1) Зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» зумовлені тим, що у банківських установах знаходяться крім грошових коштів померлих власників ще й інше рухоме майно, що перебуває на збереженні у банківських установ, за договорами про надання в оренду індивідуального сейфа для зберігання цінностей, та/або у заставі, за договорами закладу тощо.

2) Зміни до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вирішать такі питання:

а) усунуть бюрократичні перепони та приведуть цей Закон у відповідність до статті 207 Цивільного кодексу України з метою застосування банками договорів у вигляді електронних документів;

б) забезпечать право фізичним особам, які не мають можливості з’явитись до банку для отримання картки, користуватися своїми грошовими коштами.

3) Змінами до Закону України «Про заставу» щодо форми договору застави транспортного засобу та опису основного зобов’язання в договорі застави рухомого майна пропонується виключити вимогу щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору застави транспортного засобу. При цьому, на діюче законодавство дозволяє на вимогу сторони договору здійснювати таке посвідчення, тобто сторони самостійно зможуть домовитись про необхідність або відсутність необхідності посвідчення цього договору нотаріусом.

4) Зміни Цивільного кодексу України:

– зменшать ризики порушення прав кредиторів при припиненні суб’єкта господарювання.

– усунуть колізії законодавства, які фактично призвели до повного нівелювання поруки як виду забезпечення зобов’язань.

– забезпечать більш чіткий та прозорий механізм визначення змінюваної процентної ставки, що створить реальний ринковий механізм визначення вартості кредитних ресурсів.

– зменшать можливості ухилення від виконання кредитних зобов’язань при спадкуванні майна позичальника.

5) Зміни до Закону України «Про іпотеку» забезпечать дієвий механізм прийняття кредитором предмета іпотеки на баланс.

6) Зміни до Законів України «Про дорожній рух» та «Про нотаріат» обумовлені необхідністю усунення ризиків незаконного відчуження майна (транспортних засобів) переданого в заставу банку, як забезпечення за кредитом, без згоди банку-кредитора.

7) Зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» направлені на захист прав іпотекодержателя у випадку державної реєстрації права власності на нерухоме майно згідно застереження або договору  про  задоволення  вимог іпотекодержателя;

8) Зміни до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» нададуть можливість банками виключно за згоди фізичної особи-клієнта перевіряти відомості, надані позичальниками при ініціюванні надання банком кредиту (зокрема щодо наявності у потенційного позичальника неповнолітніх дітей, факту реєстрації шлюбу або його розірвання тощо); а також забезпечить банкам можливість перевірки факту смерті клієнта банку для подальшої роботи із спадкоємцями.

 Проектом Закону про внесення змін до статті 3 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” щодо передачі активів неприбутковій організації у разі реорганізації та/або ліквідації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (р.№ 7092) пропонується внести зміни до закону, що надасть Фонду гарантування вкладів можливість бути знову включеним до Реєстру неприбуткових організацій.

Всі кошти, накопичені від регулярних зборів від учасників, Фонд утримує для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування вкладникам неплатоспроможних банків та на покриття своїх витрат, понесених Фондом у процесі здійснення своїх функцій. У 2017 році орієнтовно отримано Фондом надходжень від регулярних зборів банків учасників в сумі 3 300,8 млн. гривень, таким чином обкладання цих зборів податком на прибуток призведе до відтоку коштів Фонду в сумі 594,1 млн. гривень, які повинні направлятися на  формування коштів для виплати вкладникам збанкрутілих банків. Також обкладання регулярного збору ще податком на прибуток, це подвійне оподаткування(податок на податок), тому що для банків учасників Фонду, збір в Фонд це своєрідний податок. Діяльність Фонду не має на меті отримання прибутку, а в цілому заздалегідь збиткова. За 2016 рік збиток Фонду склав 14 786,1 млн. гривень , за 2015 рік 66 638,8 млн. гривень.

Для подолання наслідків кризи 2014-2016 років Фонд здійснив запозичення від держави на суму 59,56 млрд. гривень. Сума відсотків за цією заборгованістю, яку додатково має сплатити Фонд, складе 85,8 млрд. гривень. Відповідно всі надходження у найближчі роки Фонд буде спрямовувати на погашення заборгованості перед державою.

Таким чином, включення Фонду до платників податку на прибуток призведе до відтоку фінансових ресурсів Фонду на сплату податку на прибуток, а не на виплату гарантованої суми відшкодування вкладникам неплатоспроможних банків і банків, що ліквідуються на підставі частини другої статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або погашення існуючої заборгованості перед державою.

Проект Закону про кредитні спілки (р. №6405) є результатом співпраці Комітету, Нацкомфінпослуг, асоціацій кредитних спілок України та міжнародних експертів, залучених через проект USAID. Система кредитної кооперації в Україні є одним з небагатьох джерел фінансування малих сільськогосподарських виробників, з якими банки не дуже хочуть мати справу. Законопроект спрямований на удосконалення та розширення напрямів господарської діяльності кредитних спілок, забезпечення прозорості та стабільності ринку взаємного кредитування, підвищення якості державного регулювання діяльності кредитних спілок, запобігання зловживань недобросовісними учасниками. Законопроектом також передбачена можливість майбутнього приєднання кредитних спілок до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як це передбачається Директивою Європейського Союзу та виведення неплатоспроможних кредитних спілок з ринку. Але особливості участі кредитних спілок в системі гарантування вкладів фізичних осіб мають визначатися Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Прийняття зазначеного законопроекту особливо важливе для мешканців сільської місцевості. Запровадження його норм забезпечить надання доступу до фінансових послуг більш широких верств населення, малого бізнесу, особливо на селі, що забезпечить створення нових робочих місць, підвищить надходження до бюджетів усіх рівнів.

 ВИБОРИ

vyboryНа цьому пленарному тижні, а саме у четвер Україна нарешті може отримати новий, а саме головне легітимний склад Центральної Виборчої Комісії. Ще 1 червня 2014 року завершився термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК, а 3 лютого 2017 року – і 13-го члена комісії.

Процедура голосування була змінена зважаючи на величезний рівень довіри один до одного членів коаліції, раніш голосування за членів ЦВК відбувалось таємно, тепер же воно відбувається за допомогою електронної системи «РАДА» і відповідно партнери по коаліції зможуть побачити хто дав скільки голосів за кожну з кандидатур.

На початку лютого Президент вніс до ВРУ подання про призначення членів ЦВК, до складу кандидатів ввійшли:

  1. Басалаєва Алла (“Відродження”),
  2. Бернацька Наталія (до заміжжя Севастьянова, НФ);
  3. Вербенський Михайло (БПП),
  4. Євстігнєєв Андрій (“Батьківщина”),
  5. Єфремова Ірина (“Народний фронт”),
  6. Желтова Ольга (БПП),
  7. Конопольський Олег (БПП),
  8. Кустова Світлана (БПП),
  9. Лотюк Ольга (БПП),
  10. Плукар Віталій (БПП),
  11. Радченко Євген (“Самопоміч”),
  12. Сліпачук Тетяна (“Воля народу”),
  13. Шипілов Леонтій (НФ),
  14. Юзькова Тетяна (“Радикальна партія Ляшка”).

Така затримка з лютого була обумовлена тим, що ключові політичні групи погодили канидатів до ЦВК, але не погодили того, хто буде очолювати цей орган. Зважаючи на те, що голосування все ж таки з’явилося у порядку денному можна припустити що питання з головою ЦВК теж вже узгоджене.

ІНІЦІАТИВИ ПРЕЗИДЕНТА

b1fbb08c14bcf70f57be1f532e7f8416_1437672780_extra_largeЗа процедурою першого читання буде розглянуто президентський законопроект про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України, реєстр. №8265, що визначений Президентом України як невідкладний.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» пропонується: уточнити термінологічний апарат Закону, зокрема, ввести нові терміни «електронний каталог», «найбільш економічно вигідна пропозиція», «оголошення про спрощену закупівлю», «переможець спрощеної закупівлі», «приведена ціна» тощо, запровадити спрощені закупівлі; визначити етапи застосування спрощених закупівель; уточнити порядок укладення рамкових угод, а також оскарження процедур закупівлі; конкретизувати вимоги до конкурентного діалогу, а також до умов договору про закупівлю. Крім того, у законопроекті пропонується внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також законів України «Про санкції», «Про запобігання корупції», «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».Законопроект має деякі несуттєві вади техніко-юридичного характеру, але зважаючи на увагу Президента до цього законопроекту його буде прийнято у першому читанні вже найближчого часу.

Також статус невідкладного має інша ініціатива Президента – Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про громадянство України” щодо удосконалення окремих положень, реєстр. №8297.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про громадянство України», якими:

1) уточнюються повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства України;

2)       обмежується у часі строк, протягом якого має бути оформлено належність до громадянства України осіб;

3)       звужується коло осіб – вихідців з території України, за наявності яких особа має право на набуття громадянства України за територіальним походженням;

4)       встановлюються підстави, за наявності яких особа не може набути громадянство України за територіальним походженням (вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид, засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, вчинила на території іншої держави діяння, яке визнане законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином);

5) встановлюються (зі збереженням гарантій для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі) додаткові підстави для втрати громадянства України, зокрема, такі як: використання повнолітньою особою, яка набула громадянство України, виборчого або іншого права, яке їй надає іноземне громадянство, або виконання обов’язків, які на неї покладає іноземне громадянство, що може підтверджуватися даними публічних реєстрів державних органів, органів місцевого самоврядування іноземних держав, інформацією, розміщеною на офіційних веб-сайтах, тощо.

6) уточняється, що підставою для втрати громадянства України, скасування рішення про оформлення набуття громадянства стосовно осіб, які набули громадянство відповідно до статей 8, 10 Закону України «Про громадянство України», є набуття особою громадянства України не тільки внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, а й із суттєвим порушенням встановленого законодавством про громадянство України порядку набуття громадянства України.

 Запропоновані Президентом виклики в цілому відповідають викликам, які стоять перед нашою країною сьогодні. Головне науково експертне управління ВРУ висловило декілька суттєвих зауважень до законопроекту, але вірогідніше за все, закон буле прийнятий в поданій редакції і буде виправлений до другого читання.

ПРАВООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ

prokuratura-otreagirovala-na-obvineniya-v-neobektivnosti-po-delu-dtp-v-feodosii_foto-iz-intereneta_1_2013-08-7-11-24-06В четвер Парламент планує розглянути законопроект «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань», реєстр. 5395-д, доопрацьований членами Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. У законопроекті пропонується внести до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» зміни, відповідно до яких:

1) уточнюються окремі повноваження Державного бюро розслідувань;

2) встановлюються кваліфікаційні вимоги до директорів територіальних управлінь, керівників підрозділів (управлінь) центрального апарату ДБР та керівника підрозділу внутрішнього контролю;

3) Закон доповнюється статтями 14-1 «Присяга осіб рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань» та 31 «Печатка Державного бюро розслідувань», тощо.

Крім того, у проекті запропоновано внести зміни до статей 5, 9, 9-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», якими розширюється перелік підрозділів ДБР, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність.

Законопроект є вже узгодженою зміненою редакцією, яка вироблена на основі розгляду попередньої редакції цього проекту, в Парламенті вже досягнута згода щодо його прийняття, якщо не відбудеться форс-мажорних обставин то законопроект буде прийнятий у четвер.

РОБОТА ЗА КОРДОНОМ

robota-polcha-esПроект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» р. № 6275-д, зареєстрований групою народних депутатів на чолі з Людмилою Денисовою. Даний законопроект передбачає внесення змін до низки Законів України, в тому числі «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про зайнятість населення». Окрім того, пропонується внести доповнення до Кодексу про адміністративні правопорушення. Законопроект має на меті підвищити рівень відповідальності суб’єктів, які займаються господарською діяльністю у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном та покласти на них додаткові обов’язки.

Так, проектом закону передбачається додати обов’язок надання працівникам нотаріально засвідченого перекладу трудового договору та повної і достовірної інформації про умови проживання, медобслуговування соцгарантії, умов реалізації та інші умови перебування за кордоном, які передбачені чинним законодавство. Окрім того суб’єкти, які займаються господарською діяльністю у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, повинні будуть співпрацювати з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та повідомляти про кількість працевлаштованих ними за кордоном українців та надавати інформації стосовно їх роботодавців.

Законодавча ініціатива може бути корисною як для центральних органів виконавчої влади, бо їм не доведеться робити це самостійно, так і для самих працівників, які завдяки засвідченому нотаріально перекладу трудового договору позбудуться проблеми, коли змушені були підписували трудовий договір, не до кінця розуміючи його змісту.

Також, додамо, що На сьогодні в реєстрі судових рішень за ст. 149 ККУ «Торгівля людьми», винесено вироків в першій інстанції 25. Особам, що вперше притягаються до Кримінальної відповідальності майже всі суди виносять покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Після цього, використовують ст.75 «Звільнення від відбування покарання з випробуванням», в тому числі, ч.1 Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тобто, бачимо, що реального покарання жоден з торговців людьми не поніс. Тому, важливо було б підняти питання і про не відворотність покарання.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

transplantaciyaВерховна Рада України розгляне і законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині» р №2386а-1. Варто зазначити, що низку положень проекту викладено без урахування вимоги юридичної визначеності закону як складової принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України). Наприклад: абзац п’ятий частини першої статті 1, частина п’ята статті 22 та інші аналогічні положення проекту потребують термінологічного узгодження у зв’язку з тим, що по-різному  використовують терміни «близькі родичі» та «члени сім’ї», чим  уможливлюють неоднакове їх застосування в частині прав і обов’язків цих осіб; зі змісту частини одинадцятої статті 16 проекту незрозуміло про яку особу йдеться при запитуванні у родичів згоди щодо неї  – про «померлу особу» чи про «потенційного донора», як це визначено  статтею 1 проекту. Також, дивним виглядає наприклад, частина 3 статті 10 проекту Закону, а саме: «Трансплант-координатор – це особа, яка має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня у галузі охорони здоров’я. Трансплант-координатор патолого-анатомічного бюро або бюро судово-медичної експертизи – це особа, яка має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня у галузях охорони здоров’я або соціальної роботи чи соціальних та поведінкових наук.» Як бачимо, Трансплант-координатор патолого-анатомічного бюро або бюро судово-медичної експертизи особа, що може мати освіту магістерського рівна у галузах соціальних та поведінкових наук. Згідно з переліком спеціальностей до соціальних та поведінкових наук (код 05) відносять: економія, психологія, політологія і т.д. Логічне питання як траснплант-координатор може мати освіту, наприклад, політолога? Чи економіста? Відповіді на ці питання нажаль нам не відомі. Варто законодавцям доопрацювати цей проект.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *