Чим цього тижня (15 – 18 січня) займатиметься Верховна Рада: аналіз законопроектів

ОБОРОНА

міноборониПарламент планує розглянути по процедурі першого читання урядовий законопроект «Про внесення змін до деяких законів України з питань проходження військової служби», реєстр. №7549.

Законопроект спрямований на удосконалення законодавства України з питань проходження військової служби у Збройних Силах України шляхом внесення змін до статутів Збройних Сил України та законів України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України» з метою упорядкування дисциплінарних повноважень посадових осіб, врегулювання деяких питань повсякденної діяльності, визначення прав та обов’язків головних сержантів та головних старшин підрозділів військових частин Збройних Сил України, легітимізації у Збройних Силах України традиційного вітання «Слава Україні! – Героям слава!»

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вітання «Слава Україні! – Героям слава!» від 04.10.2018 р. № 2587-VIII вітання «Слава Україні! – Героям слава!» вже запроваджено у відповідні законодавчі акти. А звернення «товаришу» замінено відповідно словами «пане (пані)», «воїн», «воїне». Отже ряд змін, запропонованих у проекті, втратили свою актуальність, в іншому законопроект підготовлений Урядом є зважений та доцільним і заслуговує на прийняття.

Це ж саме зауваження і до альтернативного законопроекту реєстр. №7549-1 «Про внесення змін до деяких законів України (з питань проходження військової служби),  авторства народних депутатів – членів партії ВО «Свобода». Цей проект передбачає зміну військового вітання, замість радянського «Здравствуйте товарищі! – Бажаємо здоров’я!» будуть казати «Слава Україні! – Героям Слава!».

ПОДАТКИ

Bezymyannyj-71В четвер Верховна Рада України планує розглянути проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні, реєстр. №8159 та проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні, реєстр. №8160. Проектами пропонується внести до Податкового кодексу України, Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» зміни, згідно з якими, зокрема: платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки витрати на переобладнання транспортного засобу в електромобіль або придбання електромобіля (до 31 грудня 2028 року); платник податку на додану вартість звільняється від оподаткування цим податком щодо операцій із ввезення на митну територію України комплектуючих виробів для виробництва електромобілів (до 31 грудня 2028 року); підприємства добувної промисловості (клас 27.20 група 27.2 розділ 27 КВЕД ДК 009:2010) звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств щодо прибутку (доходу), отриманого від реалізації літію власного видобутку; фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, оснащені виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що підлягають першій державній реєстрації в Україні, звільняються від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (до 31 грудня 2028 року).

Крім того, пропонується внести зміни до Закону України «Про дорожній рух» щодо визначення кількості місць, облаштованих зарядними пристроями, для паркування транспортних засобів, що оснащенні виключно електричними двигунами (одним чи декількома), а до Митного тарифу України щодо визначення нових товарних кодів та описів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Ринок транспортних засобів, оснащених виключно електричним двигуном один з найбільш динамічних у світі, Україна входить в трійку лідерів по зростанню кількості електрокарів в Європі, прийняття зазначених законопроектів ще більш розвине зазначений ринок, що позитивно відобразиться на економіці України.

ПРАВОСУДДЯ

судПроектом Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність р.№9055 передбачається викласти Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” у новій редакції, а також внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За своєю структурою Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” у новій редакції складається з десяти логічно пов’язаних між собою розділів, якими передбачаються такі зміни:

У законопроекті пропонується закріпити за адвокатами такі професійні права додатково до наданих чинним законодавством:

  • участь у будь-яких слідчих або процесуальних діях, у яких має право брати участь клієнт;
  • ідентифікований доступ до всіх державних реєстрів, у тому числі Єдиного реєстру досудового розслідування, Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та автоматизованої системи документообігу суду;
  • використання не заборонених технічних засобів без будь-якого дозволу посадових осіб або суду.

Законопроект закріплює також додаткові гарантії адвокатської діяльності, а саме:

  • слідчі дії, у тому числі негласні, щодо адвоката можуть здійснюватися лише в межах кримінального провадження, в якому адвокату вручено підозру у вчиненні злочину, і виключно на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду;
  • недопустимість доказів, пов’язаних із дорученням клієнта;
  • заборона огляду та обшуку у зв’язку із адвокатською діяльністю;
  • заборона збору інформації про спілкування між адвокатом (помічником адвоката) і клієнтом, адвокатом і помічником адвоката;
  • забезпечення безпеки під час здійснення адвокатської діяльності.

Законопроект, порівняно з чинною редакцією Закону України  “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, змінює механізм доступу до професії та скасовує платне стажування.

Законопроект передбачає новий порядок складення кваліфікаційного іспиту, зокрема кваліфікаційний іспит буде проводитись Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури шляхом складення особою, яка виявила намір стати адвокатом, письмового анонімного тестування.

Законопроект передбачає розширення видів адвокатської діяльності. Згідно із рекомендаціями Венеціанської Комісії законопроектом до видів адвокатської діяльності віднесено фідуціарну діяльність та медіацію.

Законопроект удосконалює правила дисциплінарного провадження та заповнює прогалини, які є в чинному законодавстві.

У законопроекті визначено коло осіб, які можуть подати скаргу щодо поведінки адвоката, зокрема подати скаргу мають право:

  • клієнт адвоката;
  • адвокат щодо дисциплінарного проступку, вчиненого іншим адвокатом;
  • прокурор, який брав участь у справі, у якій адвокат вчинив дисциплінарний проступок;
  • слідчий, керівник органу досудового розслідування щодо дисциплінарного проступку, вчиненого адвокатом під час досудового розслідування;
  • рада адвокатів регіону щодо несплати адвокатом щорічного внеску;
  • особа, чиї права, свободи та інтереси порушені адвокатом у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

У законопроекті чітко визначена структура органів адвокатського самоврядування, які діють на національному та регіональному рівнях, а також організаційні форми адвокатського самоврядування.

Так, законопроект передбачає, що адвокатське самоврядування здійснюється через Національну асоціацію адвокатів України та регіональні палати адвокатів (Автономної Республіки Крим, області, м.Києва, м.Севастополя).

Проектом передбачено утворення замість Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури двох органів – Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури та Вищої дисциплінарної комісії адвокатури, що обумовлено необхідністю розмежування кваліфікаційної та дисциплінарної функцій, а також забезпечення незалежності органу, який здійснює розгляд дисциплінарних питань.

На цьому тижні парламент також розгляне і законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти власності, безпеки руху та експлуатації транспорту», реєстр. № 8184. На дамку законотворців, виходячи з пояснювальної записки: Метою законодавчого акта є невідворотність кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом, зокрема передбачення кваліфікаційної ознаки, яка слугуватиме підставою застосування більш суворого виду кримінальної відповідальності при вчиненні такого виду злочину повторно. Прийняття цього проекту Закону сприятиме ефективному захисту прав власників транспортних засобів, забезпечить дієвий захист майнових прав громадян, невідворотність та адекватність відповідальності за незаконне заволодіння транспортними засобами, послабить соціальну напругу серед населення та поліпшить довіру до державної влади в Україні. Не зважаючи, на проблему заволодінням транспортним засобом за допомогою електронних засобів, проте внесення змін, та передбачення кваліфікаційної ознаки не означає невідворотність покарання. Невідворотність покарання забезпечується рішеннями судів, а не зміна в закон.

БЛАГОДІЙНІСТЬ, ОПОДАТКУВАННЯ і СТРАХУВАННЯ

благоУ парламенті має розглянутись Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку благодійної діяльності р. №8237, метою якого, згідно пояснювальної записки, є сприяння розвитку благодійної діяльності в Україні шляхом розширення кола отримувачів благодійної допомоги, звільненої від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором – осіб з інвалідністю, малозабезпечених та незахищених верств населення, а також залучення фізичних осіб до благодійництва. Зважаючи на те, що оподаткування благодійної допомоги – це нонсенс, характерний для України, проект є абсолютно логічним. Адже, коли благодійні організації допомагають людям у скруті, виконуючи роботу держави, є блюзнірством з боку держави стягувати з них за це ще й податки. Саме тому, законопроект, безперечно, є потрібним.

На цьому тижні буде розглянутий ще один проект Закону – «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою»», реєстр. № 6355. У проекті пропонується вдосконалити правове регулювання відносин у сфері страхування сільськогосподарської продукції, що здійснюється з державною підтримкою, виклавши Закон України «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» в новій редакції. Як зазначається у Пояснювальній записці до проекту, метою його прийняття є «забезпечення сільськогосподарських товаровиробників якісним страховим захистом, за умови сплати ними лише частини ринкової вартості страхової премії, а також запровадження державного планування та регулярного фінансування програм субсидованого агрострахування в Україні». У пункті 1 частини 3 статті 10 проекту пропонується встановити, що державна фінансова підтримка при страхуванні сільськогосподарської продукції здійснюється шляхом надання державної субсидії для здешевлення страхових платежів за договорами страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою за рахунок грошових коштів як державного, так і місцевих бюджетів. Проте, питання участі останніх в механізмі здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою (порядок субсидування, участь у формуванні грошових фондів, визначення переліку ризиків та об’єктів страхування тощо) проектом практично не врегульовані.  До альтернативного проекту, 6355-1, зауваження теж є. Наприклад, термінологічний апарат проекту вимагає доопрацювання. У визначенні змісту терміну «страховий сільськогосподарський ризик» у статті 1 проекту слід уточнити, що це певні події, на випадок яких проводиться страхування. Також за доцільне чітко визначити у цій статті такий базовий термін, як «сільськогосподарське страхування», оскільки без цього, на нашу думку, неможливо чітко визначити чому саме має бути надана державна підтримка.

Варто також звернути увагу на те, що термін «рівень страхового покриття», зміст якого розкривається у цій статті, у подальшому у проекті не використовується. Зміст частин 1, 2, 10 та 12 статті 10 проекту не має безпосереднього відношення до порядку укладення стандартизованого договору сільськогосподарського страхування, а тому їх краще перенести до статті 9 або викласти як окрему статтю. Крім цього, у частині 1 цієї статті  слід уточнити, чи має бути частка страхового платіжу, що підлягає субсидуванню, однаковою для всіх об’єктів страхування, чи вона може бути різною для різних об’єктів. У частині 3 цієї статті потрібно уточнити, яким чином відбувається резервування страхувальником необхідної для субсидування страхового платежу суми коштів в інформаційній системі Агентства, а у частині 7 – яким чином та у який строк зарезервовані кошти повертаються страховику. Також, у частині 6 цієї статті слід уточнити як розмір частини страхового платежу, який оплачує страхувальник, пов’язується з розміром отриманої страховиком субсидії.

ЗМІ

зміКомітет з питань свободи слова та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді України прийняти Постанову “Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2019 року” р.№ №9329, в якій пропонують ввести мораторій на проведення перевірок ЗМІ. Згідно пояснювальної записки, Постанова покликана усунути правові, адміністративні, економічні та організаційні перешкоди у висвітленні кампанії з виборів Президента України, запобігти можливим зловживанням з боку контролюючих органів у ході перевірок діяльності засобів масової інформації.

Постанова передбачає заборону проведення перевірок відповідними службами органів виконавчої влади (Держпраці, Державна аудиторська служба тощо) засобів масової інформації на період проведення передвиборчої кампанії з виборів Президента України. Окрім цього, у Проекті Постанови передбачена рекомендація Державній фіскальній службі та Національній раді з питань телебачення і радіомовлення перенести планові перевірки засобів масової інформації під час передвиборчої кампанії на період після виборів.

Загалом Постанова є цілком виправданою, адже пропоновані заходи вводяться з метою забезпечення безперешкодної діяльності медіа, а також недопущення припинення діяльності ЗМІ не інакше як за рішенням засновника або суду.

СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ

соцПарламент на цьому тижні має розглянути і Проект Закону про соціальні послуги р. №4607,  метою якого є вдосконалення чинного законодавства в частині адміністрування соціальних послуг, підвищення статусу соціальних працівників та інших фахівців, що надають соціальні послуги, забезпечення захисту прав осіб, які отримують соціальні послуги, розширення повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань організації надання соціальних послуг.

Згідно пояснювальної записки, під час підготовки проекту досліджено найкращий досвід правового регулювання у сфері надання соціальних послуг, зокрема досвід Франції та Великобританії.

Загалом, ухвалення законопроекту може посприяти активізації реформування системи надання соціальних послуг, залучення до надання соціальних послуг інститутів громадянського суспільства і поліпшення якості соціальних послуг, проте фахівцям, варто уважніше дослідити, чи дійсно реалізація даного закону не потребуватиме додаткових витрат з бюджету, як це вказано в пояснювальній записці.

Також, буде розглянутий проект Закону «Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами», реєстр. № 4611. У законопроекті, метою якого відповідно до Пояснювальної записки до нього, є «встановлення правових та організаційних засад обігу предметів і матеріалів, призначених для безпосереднього або опосередкованого контакту з харчовими продуктами для збереження здоров’я споживачів та захисту їх інтересів, а також адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері безпечності харчових продуктів», пропонується, зокрема, встановити порядок реєстрації, маркування, декларування відповідності вимогам до предметів і матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. Визначаються також список груп предметів та матеріалів, на які поширюються спеціальні заходи; речовини, що дозволені для використання у компонентах предметів та матеріалів, що контактують з харчовими  продуктами; питання конфіденційності та здійснення державного контролю тощо. У статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» проекту пропонується внести до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» зміни, які випливають із проекту. Прийняття проекту, на думку суб’єкта законодавчої ініціативи, «сприятиме підвищенню рівня захисту здоров’я та інтересів споживачів, забезпечить прозорі умови ведення господарської діяльності у сфері виробництва, постачання, обігу та реалізації харчових продуктів і предметів та матеріалів, що контактують з ними». Проте, варто зазначити, що у тексті проекту використовуються також терміни, зміст яких в ньому не розкривається. Наприклад, «речовини, дозволені для використання у виробництві предметів та матеріалів», «речовини, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів» (стаття 6 проекту). Із проекту також залишається не зрозумілим, чи стосуються державна реєстрація усіх предметів та матеріалів, чи лише визначених «груп», оскільки затвердження Державних реєстрів «речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів» та «речовин, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів» віднесено до спеціальних заходів для «груп предметів та матеріалів» (пункти 1-2 частини 1 статті 4 проекту).

Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації та наближення до громадян адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану (р.№6150). У ньому запропоноване суттєве спрощення реєстрації актів цивільного стану та поступова передача до 2023 року відповідних повноважень від органів Міністерства юстиції до органів місцевого самоврядування. До нововведень, які торкнуться кожного українця, слід віднести необов’язковість для молодих пар витримувати місячний строк між поданням заяви та одруженням, з іншого боку  – заборонена подач заяв через представників, а змінити по батькові тепер можна з шістнадцяти років, або з чотирнадцяти із погодженням із батьками або піклувальниками тощо. Законопроект має всі шанси бути прийнятим.

Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” р. № 3833, зареєстрований групою парламентарів на чолі з Борисом Розенблатом, має на меті забезпечення доступності та належної якості соціальних послуг для бездомних осіб та розширення переліку надавачів соціальних послуг на рівні громади та на рівні регіону відповідно за принципами субсидіарності та децентралізації, а також удосконалення процедур та умов надання адміністративних послуг. Загалом законопроект потрібний і не має очевидних недоліків, які б могли завадити його прийняти.

Проектом Закону про внесення змін до розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії” (р.№8527) пропонується призупинити дію абзацу п’ятого  пункту 16 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та відновити дію статті 9 Закону України «Про електроенергетику», що забезпечить  відтермінування реорганізації інспекції до 31 березня 2019 року з метою вирішення питання їх фінансування з тарифу ДП «НЕК «Укренерго» на передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, включаючи плату за централізоване диспетчерське управління об’єднаною енергосистемою України до початку роботи Держенергонагляду ЦОВВ.

Автори законопроекту (Уряд) зазначають, що рішення не впливатиме на початок роботи нового ринку електричної енергії. Від себе додам, що так дійсно не впливає, адже він не запрацює до 31 березня 2019 року. Наразі йде відтермінування вирішення проблеми до періоду політичної турбулентності з перекладанням відповідальності або на нову політичну кліку, або на політичну кон’юнктуру.

ПРАВА БАТЬКІВ-УСИНОВЛЮВАЧІВ

дітиПроект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування р. № 6350 від 12.04.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Пропонується зрівняти усиновлювачів , чоловіків і жінок у праві на отримання відпустки при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування незалежно від віку дитини та статі усиновлювача. Загалом, законопроект не має очевидних недоліків і вже був прийнятий у першому читанні, у той же час наразі на сайті Верховної Ради України відсутня порівняльна таблиця до другого читання, тож розгляд Законопроекту, на жаль, перенесуть на лютий.

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УКРАЇНЦІВ ЗА КОРДОНОМ

630_360_1477306331-6541Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» р. № 6275-д, зареєстрований групою народних депутатів на чолі з Людмилою Денисовою. Даний законопроект передбачає внесення змін до низки Законів України, в тому числі «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про зайнятість населення». Окрім того, пропонується внести доповнення до Кодексу про адміністративні правопорушення. Законопроект має на меті підвищити рівень відповідальності суб’єктів, які займаються господарською діяльністю у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном та покласти на них додаткові обов’язки.

Так, проектом закону передбачається додати обов’язок надання працівникам нотаріально засвідченого перекладу трудового договору та повної і достовірної інформації про умови проживання, медобслуговування соцгарантії, умов реалізації та інші умови перебування за кордоном, які передбачені чинним законодавство. Окрім того суб’єкти, які займаються господарською діяльністю у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, повинні будуть співпрацювати з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та повідомляти про кількість працевлаштованих ними за кордоном українців та надавати інформації стосовно їх роботодавців.

Законодавча ініціатива може бути корисною як для центральних органів виконавчої влади, бо їм не доведеться робити це самостійно, так і для самих працівників, які завдяки засвідченому нотаріально перекладу трудового договору позбудуться проблеми, коли змушені були підписувати трудовий договір, не до кінця розуміючи його змісту.

Також, додамо, що на сьогодні в реєстрі судових рішень за ст. 149 ККУ «Торгівля людьми», винесено вироків в першій інстанції 25. Особам, що вперше притягаються до Кримінальної відповідальності майже всі суди виносять покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Після цього, використовують ст.75 «Звільнення від відбування покарання з випробуванням», в тому числі, ч.1 Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тобто, бачимо, що реального покарання жоден з торговців людьми не поніс.

У той же час у проекті Закону встановлюються додаткові вимоги до підприємств, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (ст. 38 Закону України «Про зайнятість»), а саме обов’язок:

1) додатково до інформації, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 36 цього Закону, надавати особам повну та достовірну інформацію про умови проживання, медичного обслуговування, соціальні гарантії, умови репатріації та інші умови перебування за кордоном, передбачені законодавством;

2) співпрацювати з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;

3) подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відомості про чисельність працевлаштованих ними за кордоном осіб та про їхніх роботодавців у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі статистики;

4) подавати до Міністерства закордонних справ відомості про працевлаштованих ними осіб та про їхніх роботодавців у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з Міністерством закордонних справ.

Також, ці вимоги відтепер пропонується поширити і на фірми, що надають «інформаційно-консультаційні послуги» з працевлаштування за кордоном.

Фактично, в легальне контрольоване поле заганяють всі компанії, які займаються фактичним працевлаштуванням українців за кордоном. З одного боку це створить певні перепони у торгівлі Українцями за кордон. З іншого боку, цей Законопроект породжує значні корупційні ризики в частині посилення повноважень Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. А так як, 1 січня 2019 року сплив період мораторіюна перевірки бізнесу, то перспективи компаній, які займаються працевлаштуванням за кордоном бачиться лише через призму перевірок і заносу «кешу» перевіряючим структурам.

ЖИТЛОВИЙ ФОНД

133598Проект Закону про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку (р.№6424). Група народних депутатів на чолі з Артуром Герасимовим пропонує внести зміни до Житлового кодексу Української РСР та заборонити використовувати житловий фонд багатоповерхових будинків не за призначенням, в тому числі як офісів, готелів та інших закладів тимчасового проживання.

Дана норма направлена на впорядкування містобудівної діяльності та виключення можливості, коли не добросовісні ви наймачі та власники квартир перетворюють такі квартири в офіси і хостели створюючи не зручності іншим мешканцям такого будинку. З іншого боку введення цієї норми може зламати шию багатьом підприємствам, які працюють у сфері АйТі та міні-хостелам, які змушені будуть передислоковуватись у офісні приміщення, або (у випадку з міні-хостелами) просто піти з ринку, звільнивши нішу для готелів.

ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ

11-14Проект Закону про мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок з метою збереження об’єктів фізичної культури і спорту  р. № 6487 ініціювала законопроект група народних депутатів на чолі з Денисом Силаньтьєвим (Радикальна Партія Олега Ляшка).

Проектом закону передбачається введення заборони на зміну цільового призначення земельних ділянок з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури і спорту і, таким чином, унеможливлення їх передачі під забудову житловими та офісними будівлями, спорудами господарського призначення тощо.

Зважаючи на те, що на сьогодні земельні ділянки такого цільового призначення є надзвичайно уразливими, адже зараз все частіше спостерігається незаконна передача земельних ділянок під будівництво різних фабрик, і шоколадних у тому числі, то потреба додаткового захисту таких земельних ділянок як з боку парламенту (шляхом введення мораторію), так і з боку органів виконавчої влади, постає просто очевидною.

У той же час, законопроект не вносить зміни до Земельного кодексу, що може спровокувати певну правову колізію в разі його прийняття. Тож авторам слід відкликати даний законопроект та доробити його, інакше шансів бути прийнятим в нього немає.

РЕЄСТРАЦІЯ ТВАРИНИ

твариниТакож, нардепи розглянуть законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин», реєстраційний номер 9022. Законопроектом пропонується внести зміни до статті 107-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині розміру штрафних санкцій за порушення законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема, встановити накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 – 510 грн), а на фізичних осіб – підприємців, уповноважених осіб – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 – 1530 грн).  Законопроект має безліч нюансів і недоліків. Наприклад, мені не зрозуміло для чого зберігати відомості про тварину протягом трьох років після її смерті або переміщення її з господарства. Також, мені не зрозумілий пункт ст. 5 ЗУ «Про реєстрацію та ідентифікацію тварин» в редакції проекту «Юридичні та фізичні особи, що утримують домашніх тварин та диких тварин, які перебувають в неволі чи у напіввільних умовах, зобов’язані її ідентифікувати та зареєструвати відповідно до Порядку ідентифікації та реєстрації домашніх та диких тварин.» Мені цікаво як юридичні особи можуть «реєструвати на себе» котів та собак? Це типу як автомобілі? Кіт «Творожок» числиться на балансі ТОВ «А+Б» чи як? І як в разі смерті тварини буде вирішуватися питання з реєстрацією на юридичній особі? Також, мені не зрозуміло, положення цього ж ЗУ в редакції проекту, а саме ч.2 та ч.3 ст. 13, зокрема, ч.2 «Штраф за порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.» Якщо це правопорушення, то штраф ПОВИНЕН бути накладено, а не МОЖЕ бути, ч.3 «Протокол про порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин (далі – протокол) за результатами здійснення заходів державного контролю мають право оформляти державні інспектори та державні ветеринарні інспектори.» Мені здається, що це як право повинно бути, а як обов’язок.  

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *