Чим цього тижня (14-17 листопада) займатиметься Верховна Рада: аналіз законопроектів

imgsmallЦього тижня Верховна рада розгляне комплекс важливих питань, пов’язаних з внесенням змін до Кримінального кодексу України, реформою суду, покращенням інвестиційного клімату України та ін.

КРИМІНАЛЬНИЙ БЛОК

Розпочнемо цей блок з законопроекту про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників, реєстр. №6149, який буде розглянутий у другому читанні

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до глави 44 «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)» КПК. Зміни спрямовані на удосконалення існуючої процедури екстрадиції з України правопорушників, які розшукуються компетентними органами іноземної держави для проведення розслідування у кримінальній справі або виконання вироку суду.

Так, у разі прийняття Закону особа отримає право просити про застосування щодо неї спрощеного порядку видачі одразу ж після затримання у зв’язку з перебуванням у міжнародному розшуку, не очікуючи надходження формального запиту про екстрадицію. Це дасть можливість скоротити строки перебування такої особи під вартою на території України з метою її екстрадиції іншій державі.

При цьому у статті 588 буде встановлено, що спрощений порядок видачі не застосовується у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності чи відбування покарання на території України, якщо є підстави вважати, що видача може суперечити інтересам захисту національної безпеки України або що розшукувана особа є громадянином України.

Проект є реакційним на ратифікацію Україною міжнародного протоколу і з метою комплексного регулювання питання повинен бути прийнятий.

 Знову Верховна Рада України у другому читанні спробує розглянути проект Закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги», реєстр. №4449. Законопроект передбачає внесення змін Закону України «Про психіатричну допомогу», Основ законодавства про охорону здоров’я, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, та інших законодавчих актів з метою забезпечення прав недієздатних осіб та осіб з обмеженими можливостями.

Зокрема, передбачається видалити дискримінуючи норми, що дозволяють стерилізацію недієздатних осіб без їх згоди. Передбачається забезпечити право недієздатних осіб і пацієнтів на доступ до правосуддя та зменшуються права лікарів-психіатрів при застосуванні примусових заходів медичного характеру. Також законопроектом пропонується врегулювати пільгове пенсійне забезпечення працівників психіатричних закладів.

Розгляд цього законопроекту це той унікальний випадок, коли навіть прискіпливе юридичне управління ВРУ не змогло найти в проекті жодної вади, сподіваємося що народні обранці також оцінять це і проголосують за проект

До другого читання пропонується проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання законодавства у сфері застосування запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування),
реєстр. №1242 авторства народних депутатів Левченка Ю.В., Осуховского О.І. та інших.

Законопроект має технічний характер і призваний внести деякі зміни у сфері застосування запобіжних заходів, що передбачені КПК до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування. Нобхідість викликана деякими розбіжностями які досі не врегулювали з часів прийняття КПК у 2012 році.

 РЕФОРМА СУДУ

Проект закону «Про внесення зміни до статті 23 Бюджетного кодексу України щодо бюджетних призначень на забезпечення діяльності Конституційного Суду України»,
реєстр. №5425, передбачає процедуру, при якій пропозиції про зменшення бюджетних призначень на забезпечення діяльності Конституційного Суду України мають бути погоджені Кабінетом Міністрів України з Конституційним Судом України.

Зазначений законопроект входить у низку законопроектів, які умовно називаються малою судовою реформою, основні з них вже були прийняті Парламентом, залишились лише технічні, на кшталт зазначеного. Тому безперечно законопроект буде підтриманий парламентом. Однак в той же час законопроект може породити небезпечну практику по розповсюдженню захищених статей бюджету на інші державні установи.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ

Парламентарі мають розглянути Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні р. №6540, ініційований Кабінетом міністрів України, зокрема виконувачем обов’язків Міністра економічного розвитку і торгівлі України    Максимом Нефьодовим. Законопроектом передбачається внесення до низки законів України змін, які покликані поліпшити інвестиційний клімат України за напрямами. Проект, безумовно, має позитивну мету, проте сам законопроект лишає бажати кращого.

По-перше, очевидним є те, що пан Нефьодов не довго заморочувався над самою назвою законопроекту. В іншому випадку він би помітив, що поняття  «інвестиційний клімат» не має чіткого законодавчого визначення, а тому вже сама назва законопроекту не відповідає вимогам законодавчої техніки.

По-друге, зміст законопроект виглядає так, що найкращою його характеристикою буде вислів «смешались в кучу кони, люди, и залпы тысячи орудий». Адже, як ще по-іншому пояснити те, що виконувач обов’язків Міністра економічного розвитку і торгівлі України пропонує  в одному законопроекті врегулювати різні за змістом відносини, які не пов’язані між собою?! Так, Нефьодов пропонує внести зміни до законів у сфері:  захисту прав акціонерів; правосуддя та альтернативного вирішення спорів; будівництва; відновлення платоспроможності та банкрутства; правочинів з нерухомістю та інших. Така «метушня» є порушення правил законотворення. Адже у законі про внесення змін мають регулюватися лише близькі суспільні відносини. Окрім цього такий зміст законопроекту ускладнить роботу в парламенті. Адже комітети Верховної Ради України, в яких ведеться необхідна підготовча робота щодо законопроектів, просто не зможуть чітко визначити предмет відання за сферами правовідносин, а отже – не зможуть однозначно визначити відповідальний Комітет Верховної Ради України.

Законопроект пана Нефьодова виглядає як намагання поєднати в одному законодавчому акті «все лучшее и сразу» (та і сумнівно, чи «лучшее»), а тому він навряд чи буде прийнятий.

ТЕЛЕ- і РАДІОМОВЛЕННЯ В ЗОНІ ПРОВЕДЕННЯ АТО

 Цього тижня парламентарі мають розглянути і Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України р. № 6565, ініційований групою народних депутатів на чолі з Вікторією Сюмар. Законопроектом пропонується внести змін до законів України “Про телебачення і радіомовлення”, “Про радіочастотний ресурс України” в частині закріплення механізму видачі тимчасових дозволів на мовлення. Окрім цього пропонується доповнити регуляторні повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення можливістю надавати дозволи на тимчасове мовлення. Мета законопроекту – забезпечення безперервності мовлення телерадіоорганізацій і приймання їх програм населенням на територіях, найбільш вразливих до зовнішнього негативного інформаційного впливу, – безумовно, є похвальною. Проте, сам законопроект далеко не є взірцем. По-перше, те, що прописано в тексі законопроекту, і те, що подано в порівняльній таблиці, суттєво відрізняється. Так, у законопроекті положення ч. 7 ст. 22 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» пропонується після слів «відповідно до Плану розвитку» доповнити словами «крім територій з особливим режимом мовлення», а в Порівняльній таблиці пропонується доповнити словами «з урахуванням необхідності забезпечення інформаційної безпеки держави». Зважаючи на це, законопроект варто направити на доопрацювання, а не виносити на голосування.

БЮДЖЕТ 2018

Бюджетний процес триває, і хоча депутати мали розглянути проект бюджету Україна на 2018 рік ще до 20 жовтня, але зрозуміло, що без прийняття пенсійної та медичної реформ проект Закону України про Державний бюджет на 2018 рік (р.№ 7000) розглядати було не логічно.

Відтак, що ж пропонує нам Кабмін.

Бюджет 2018 року розраховувався виходячи з курсу 30 грн/дол. Таким чином, девальвація гривні вже закладена на рівні 12,5%.

Доходи Державного бюджету України у сумі 877.042.755,7 тис. гривень (770.966.617,6 тис. гривень у 2017 році), у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у сумі 811.665.118,3 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 65.377.637,4 тис. гривень

Видатки Державного бюджету України у сумі 948.128.807,7 тис. гривень (841.102.834,3 тис. гривень у 2017 році), у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України — у сумі 878.478.015,3 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 69.650.792,4 тис. гривень.

Граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2018 року визначається в сумі 1.999.347.176,8 тис. гривень, що на 10 % або на 175 616 961,7 тис. гривень більше в порівнянні з Держбюджетом 2017 року (1 823 730 215, 1 станом на 31 грудня 2017 року).

Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31 грудня 2018 року пропонується визначити в сумі 747.551.011,7 тис. гривень, що на 29% або на 168 182 311,3 тис. гривень більше в порівнянні з Держбюджетом 2017 року (579 368 700,4 станом на 31 грудня 2017 року).

Фактично державний борг збільшився до 89% від ВВП країни. Також в 1,7 разів збільшується розмір обслуговування державного боргу, збільшуючи навантаження на державний бюджет

Прожитковий мінімум  – становитиме на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року — 1700 гривень, з 1 липня — 1777 гривень, з 1 грудня — 1853 гривні.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (мінімальний розмір пенсії) пропонується встановити: з 1 січня 2018 року — 1373 гривні, з 1 липня — 1435 гривень, з 1 грудня — 1497 гривень.

Мінімальна заробітна плата – становитиме з 1 січня – 3723 гривні (відповідно до бюджету 2017 року – 3200 гривень), тобто підвищується на 523 грн. або на 16%.

Хочемо зауважити, що фактично йде коригування мінімальної заробітної плати відповідно до інфляції, яка має місце в Україні у 2017 році.

Наслідки реформ

В сфері освіти запроваджується передача вищих навчальних закладів І—ІІ рівня акредитації з державної у комунальну власність на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів. Видатки на фінансове забезпечення таких державних вищих навчальних закладів плануються у відповідних місцевих бюджетах.

Також, до 1 червня 2018 року Міністерство освіти і науки України разом з вищими навчальними закладами ІІІ—ІV рівня акредитації повинні визначитися щодо доцільності фінансування підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І—ІІ рівня акредитації без статусу окремих юридичних осіб за рахунок коштів державного бюджету.

Змінами до Бюджетного кодексу України передбачається позбавлення державного  фінансування значної кількості ВНЗ та переведення студентів на контрактну форму навчання, а саме, визначається, що обсяг видатків, що здійснюються з Державного бюджету України на вищу освіту розподіляється між вищими навчальними закладами на основі формули, яка розробляється Міністерством освіти і науки України та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ліквідовується державне фінансування на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах державного замовлення у вищих навчальних закладах державної та/або комунальної власності.

В сфері охорони здоров’я зменшуються на 7% загальнодержавні витрати Державного бюджету на фінансування Міністерства охорони здоровʼя – 54 482 204,7 тис. грн. (58 427 073,3 у 2017 р.), зокрема,  майже на 4 млрд. грн зменшується субвенція місцевим бюджетам.

Пенсійне забезпечення: фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду) становитиме – як і в 2017 році – 141 315 405,1 тис. грн.

Але, якщо врахувати, що інфляція до кінця року складе 12-14%, то можна сміло казати, що держава завдяки фактичному підвищенню пенсійного віку, зберегла для бюджету близько 17 млрд.грн., що в умовах величезного держборгу і дефіциту бюджету дуже позитивно.

До бюджетної політики також слід віднести проект реєстр. №7116 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», авторства Кабінету Міністрів України.

Законопроектом передбачається унормування зміни до Кодексу щодо:

1) формування та виконання місцевих бюджетів, міжбюджетних взаємовідносин між державним бюджетом та місцевими бюджетами, зокрема, в частині:

  • надання місцевим бюджетам додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я;
  • вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів та усунення диспропорцій, що виникають у процесі об’єднання територіальних громад

Для чого законопроектом передбачено:

– зміну відсотка вилучення коштів з місцевих бюджетів, які передаються до державного бюджету у вигляді реверсної дотації, з 50 до 80 відсотків, що забезпечить додатковий ресурс для державного бюджету з подальшим його спрямуванням до відповідних місцевих бюджетів у вигляді базової дотації;

– продовження практики надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам (до завершення процесу об’єднання територіальних громад).

2) фінансового забезпечення освіти в частині:

  • запровадження розподілу загального обсягу видатків на вищу освіту на основі Формули яка враховуватиме, зокрема, наступні критерії: кількість здобувачів вищої освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями та спеціальностями, коригуючі коефіцієнти, що застосовуються до кількості здобувачів вищої освіти для груп спеціальностей;
  • обтяження обласних бюджетів та бюджетів міст обласного значення – обласних центрів по здійсненню видатків на підготовку молодших спеціалістів у професійно-технічних навчальних закладах;

3) здійснення видатків бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення в частині:

  • передачі, починаючи з 2018 року, місцевим бюджетам видатків на надання пільг окремим категоріям громадян на оплату житлово-комунальних послуг
  • доповнення переліку пільгових категорій громадян новою категорією пільговиків, а саме: «депортовані особи, які повернулися в Україну на постійне проживання»
  • встановлення механізму погашення у 2018 році заборгованості з пільг окремим категоріям громадян на оплату житлово-комунальних послуг, що виникла у попередніх бюджетних періодах

4) перерозподілу повноважень щодо здійснення видатків на первинну медичну допомогу в рамках реалізації реформи фінансування системи охорони здоров’я щодо переходу на оплату медичних послуг, а саме віднесення до видатків які здійснюються з:

– Державного бюджету України – видатків на надання первинної медичної  допомоги;

– бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, та місцеві програми надання  населенню медичних послуг з первинної медичної допомоги населенню.

5) зарахування до державного та місцевих бюджетів плати за видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей (зміни до статей 29, 64, 69);

6) розширення можливостей зарахування  до спеціального фонду місцевих бюджетів надходжень в рамках програм допомоги від урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та більш ефективного використання таких коштів, тощо.

Зазначений законопроект необхідний задля прийняття бюджету України на 2018 рік і тому КМУ на чолі з В.Гройсманом проявить всі свої таланти по переконанню народних обранців у голосуванні за нього.

Проект закону «Про внесення зміни до статті 23 Бюджетного кодексу України щодо бюджетних призначень на забезпечення діяльності Конституційного Суду України»,
реєстр. №5425, передбачає процедуру, при якій пропозиції про зменшення бюджетних призначень на забезпечення діяльності Конституційного Суду України мають бути погоджені Кабінетом Міністрів України з Конституційним Судом України.

Зазначений законопроект входить у низку законопроектів, які умовно називаються малою судовою реформою, основні з них вже були прийняті Парламентом, залишились лише технічні, на кшталт зазначеного. Тому безперечно законопроект буде підтриманий парламентом. Однак в той же час законопроект може породити небезпечну практику по розповсюдженню захищених статей бюджету на інші державні установи.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Проект Закону про внесення змін до законодавчих актів України з питань забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців та членів сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов’язків військової служби (реєстр. № 4995) регламентує захист прав військовослужбовців, які були мобілізовані у зв’язку з проведенням антитерористичної операції. Зокрема зазначається право мобілізованих на збережені житлових приміщень, а також право сімей військовослужбовців, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на матеріальну допомогу на поліпшення житлових умов. Ініціатива прекрасна, але виходячи із постійного дефіциту бюджету навряд чи положення, які законопроекту будуть реалізовані.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *