Чим цього тижня (12 – 16 березня) займатиметься Верховна Рада: Аналіз законопроектів

fyfksnbrfАВТОРСЬКІ ПРАВА І ПІРАТСТВО

Проект Закону про внесення змін до статті 5 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” (щодо подолання піратства та поліпшення інвестиційного клімату) р. № 4571 має на меті забезпечення правової охорони прав авторів, виконавців, виробників фонограм (відеограм), комп’ютерних програм, баз даних при розповсюдженні їх творів та виконань, подолання піратства та поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Серед іншого законопроектом пропонується для одержання контрольних марок подавати відповідної заяви та перелік найменувань примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних встановленого зразка із зазначенням творів, зафіксованих на цих примірниках (мовою, що використовується для оригіналу відповідного примірника) на паперових та електронних носіях. Об’єктивно, це навряд послугує ефективній боротьбі з порушенням законних інтересів авторів, і окрім того пропозиція надавати інформацію на паперових носіях у ХХІ столітті виглядає трохи кумедно.

РЕАБІЛІТАЦІЯ ЖЕРТВ РЕПРЕСІЙ

ea0bff3aea6ecd5a059cb2555c83cfb6Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років (друге читання) р. №6574 має на меті відновлення прав осіб, які були засуджені у позасудовому порядку, а також засуджені за діяння, які не вважаються злочинами у цивілізованому суспільстві. Водночас, законопроектом пропонується, аби однією із форм репресій визнати позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі, а ознакам

и здійснення репресій є факт обвинувачення або призначення покарання особі до 24 серпня 1991 року. Це створює значну загрозу, адже зазначені положення створюють можливість для реабілітації будь-яких осіб, які вчиняли, наприклад, широкомасштабні вбивства мирного населення чи інші, так

звані, загальнокримінальні злочини (вбивство, розбій, знищення майна тощо), під гаслом незалежності чи ні, що, у свою чергу, суперечитиме нормам як міжнародного, так і національного права.

47951_1446508553 РЕАБІЛІТАЦІЯ ІНВАЛІДІВ

Проект Закону «Про внесення зміни до Закону України «Про реабілітацію інвалідів України» щодо встановлення групи інвалідності учасникам антитерористичної операції», р. №7161 пропонує внести зміни до статті 7 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в  Україні», якими передбачити, що  особам, у яких внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, отриманих під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечені її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, ампутовані верхні та/або нижні кінцівки, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище.  Зазначений законопроект нарешті повинен припинити ганебну практику коли, люди без кінцівок кожного року повинні приходити до лікаря і демонструвати, що кінцівка все ж таки не відросла.

МІСТОБУДУВАННЯ

1473079636_1444050864_indexПроектом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері містобудування» р. №7085 передбачено зміну до низки законів, зокрема, «Про рекламу», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про архітектурну діяльність», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Фонд енергоефективності», а також до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проект потребує суттєвого доопрацювання, зокрема, виключення із статті 26 Закону України «Про рекламу» положення щодо здійснення контролю центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури за дотриманням законодавства України про рекламу, «щодо спорудження житлового будинку», може призвести до відсутності контролю за такою рекламою, оскільки з проекту не зрозуміло кому передають ці повноваження. Ще однією з проблем цього проекту, є те, що законотворці пропонують доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення ст. 16624, але народні депутати навіть не заглянули в КУпАП, бо вони б знали, що стаття з номером 16624 вже є там.

Проект Закону «Про основні вимоги до споруд, а також умови розміщення на ринку будівельних виробів» р. №7151, на думку авторів, «сприятиме виведенню технічного регулювання у будівництві на якісно новий рівень, створенню законодавчого підґрунтя для гармонійної інтеграції нормативної бази України в міжнародний нормативно-правовий простір, прискоренню євроінтеграційних процесів в Україні». Проте є маленькі неточності в проекті, наприклад, в частині 1 статті 24 сказано: «рівні, порогові рівні або класи будівельних виробів установлюються у регламентних технічних умовах», а в частині 3 цієї статті вже інше: «рівень, пороговий рівень та/або клас будівельного виробу» повинні визначатися «у регламентному стандарті». Більше того, законопроект передбачає створення нових органів – «бюро з надання технічної інформації», та органи «технічної апробації», мало того, що виникає сумнів щодо доцільності створення цих органів, оскільки це додаткові видатки з бюджету, так ще і створення цих органів не узгоджено з нормами Закону України «Про будівельні норми».

Проект Закону  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості» р. № 7084. У проекті пропонується надати статус окремого об’єкту цивільних прав «майбутньому об’єкту нерухомості» , під яким розуміється об’єкт незавершеного будівництва (цілісний або подільний) або складова частина подільного об’єкта незавершеного будівництва, право власності на кожний з яких зареєстровано у встановленому законом порядку. Фактично йдеться про визнання  «майбутніх об’єктів нерухомості» речами, а майнових прав на них – правом власності. Причому, як практично випливає із відповідних положень проекту,  підставою для визнання таких об’єктів речами стає державна реєстрація права власності на такі об’єкти. До того ж вказана реєстрація не пов’язується з переробкою матеріалів, обладнання, використаних в процесі будівництва цих об’єктів (які є окремими речами), у якісно новий об’єкт цивільних прав – об’єкт нерухомості. Тобто те, що у проекті розглядається як «майбутній об’єкт нерухомості», з’являється з будівельних матеріалів та обладнання лише у ході  будівництва,  а на початкових його етапах такого об’єкта як самостійного взагалі  не існує у реальності, є лише матеріали та обладнання для його створення. Перетворення матеріалів та обладнання на окремий об’єкт нерухомості як самостійний об’єкт права власності відбувається в момент, коли матеріали та обладнання внаслідок будівництва як виготовлення такого об’єкта отримують характерні ознаки об’єкта нерухомості як самостійної речі – об’єкта, розташованого на земельній ділянці, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни призначення (стаття 181 ЦК України). Саме тому «майбутній об’єкт нерухомості» не може бути визнаний річчю, оскільки, відповідно до статті 179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права і обов’язки, а матеріали та обладнання для будівництва об’єкта нерухомості до його створення, як такого, є окремими об’єктами права власності.

Проект Закону «Про житловий фонд соціального призначення» р. №7304, метою розроблення проекту акта є законодавче врегулювання питання надання права взяття на соціальний квартирний облік внутрішньо переміщеним особам з інвалідністю, варто зазначити, що загальні підстави взяття на соціальний квартирний облік визначаються у частині 2 статті 10 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення». Зокрема, цим правом користуються громадяни України: а) для яких таке житло є єдиним  місцем  проживання  або  які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону; б) середньомісячний  сукупний  дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством. Таким чином, питання щодо забезпечення соціальним житлом усіх осіб, серед яких внутрішньо переміщені особи з інвалідністю не є виключенням, унормовано у Законі, до якого пропонуються зміни. Тому належність до числа внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю, на наш погляд, не потребує виокремлення як підстави для взяття на квартирний соціальний облік, оскільки вищезазначені умови також на них поширюються.

7a17c3b5789e72a7d2a7e724abf45c0f04516d14ВЕТО ПРЕЗИДЕНТА

Президент повернув із пропозиціями Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” у зв’язку з тимчасовою окупацією території України” р.№5370.

Нагадаю, що депутати запропонували схему за якої “Чорноморнафтогаз” продовжує здійснювати свою діяльність, ліцензії на видобуток пролонговуються, а всі виконавчі провадження зупиняються, при тому що компанія має зобов’язання перед державним бюджетом України і не стачу по сплаті податків ще за довоєнний період. Адміністрація Президента не змогла погодитись із такою пропозицією. Відтепер для подолання вето Верховна Рада України має назбирати 300 голосів, який звичайно ж немає.

РЕФОРМА ПАРЛАМЕНТУ

Проект Закону про внесення змін до законів України “Про комітети Верховнimgsmallої Ради України” та “Про центральні органи виконавчої влади” щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради України та співвідношення предметів їх відання із сферами діяльності міністерств (р.№ 6526) групи депутатів на чолі з А. Парубієм пропонує зробити спів розмірним кількість парламентських комітетів та кількість міністерств. Ця ідея не є новою і обговорювалась правниками починаючи з початку третього тисячоліття.

В самому законопроекті пропонується у Верховній Раді України дев’ятого скликання, склад якої буде сформовано на виборах, проведених за пропорційною системою, створити не більше 20 комітетів. При цьому предмети відання комітетів мають співвідноситися із сферами діяльності міністерств. Також пропонується уточнити умови утворення нового або ліквідації раніше створеного комітету, зміни назви комітету чи предмету його відання (зміни до ст. ст. 5, 8, 43 Закону). Відповідні зміни пропонується внести і до ст. 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», за якими  кількість міністерств також не може перевищувати 20.

Ідея звичайно є слушною, але є декілька дуже важливих зауважень. По-перше, а що зараз заважає підігнати кількість комітетів під кількість міністерств? Та що буде, якщо вибори до наступного скликання відбудуться все ж не за пропорційною основою?

Відповідно можна констатувати, що хоч ідея законопроекту є абсолютно слушною, але наразі політичної волі щоб реформувати  Парламент немає!

ПРО УСТАНОВУ БІЗНЕС-ОМБУДСМЕНА

88d650d90c7a3683b2ecd87041a0e1edac005ddbВерховна Рада України має розглянути Проект Закону про Установу бізнес-омбудсмена р. № 4591, метою якого є запровадження на законодавчому рівні в Україні інституту бізнес-омбудсмена в якості посередника, незалежної, третьої особи, що сприяє суб’єктам підприємництва у захисті їх права на підприємницьку діяльність.

Законопроект не може бути прийнятим, оскільки згідно Конституції України до повноважень Верховної Ради України не входить прийняття відповідних рішень. Згідно з Конституцією України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (частина 1 статті 113). Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи Завдання, склад та організація роботи консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів визначаються Кабінетом Міністрів України (частини 1 і 3 статті 48 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»). Уряд уповноважений приймати рішення про створення будь-якого консультативно-дорадчого чи іншого допоміжного органу при Кабінеті Міністрів України на свій розсуд, виходячи з необхідності забезпечення здійснення своїх повноважень, шляхом видання відповідного правового акту.

Слід також звернути увагу на те, що правовий статус бізнес-омбудсмена у проекті чітко не визначений. Згідно з статтею 1 проекту він визначений як «фізична особа, яка очолює Установу», яка у, свою чергу, у статті 5 визначається  «недержавною неприбутковою організацією, яка сприяє захисту суб’єктів підприємництва під час реалізації ними конституційного права на провадження підприємницької діяльності». Проте, фізична особа як така не може мати таких повноважень, які за проектом надаються бізнес-омбудсмену. Наприклад, для того, щоб очолювати Установу бізнес-омбудсмен (стаття 14 проекту) має бути посадовою особою цієї установи. Так само з точки зору забезпечення ефективності державного управління некоректним виглядає надання недержавній установі таких повноважень як, наприклад,  визначати власним Регламентом порядок проведення співбесід з посадовими чи службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування (стаття 18 проекту).

Крім того частиною першою статті 25 проекту закону передбачено, що «бізнес-омбудсмен або його заступники користуються правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Бізнес-омбудсмена, його заступників не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності чи піддано заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затримано, заарештовано або піддано будь-якій формі обшуку чи огляду без згоди Верховної Ради України, яка надається після розгляду відповідного подання, яке зініціюється Генеральним прокурором». «Після припинення повноважень бізнес-омбудсмена, його заступників на таких осіб поширюється юридичний захист, передбачений у частині першій цієї статті, в частині їх діяльності під час роботи в Установі» (частина друга статті 25 проекту). Тобто, після припинення їх повноважень зазначені особи щодо їх діяльності під час роботи в Установі можуть бути притягнені до кримінальної, адміністративної відповідальності лише зі згоди Верховної Ради України.

Таким чином, законопроект наділяє недержавну установу владними повноваженнями, а її керівництво недоторканністю в обсязі, більшому ніж мають народні депутати України відповідно до статті 80 Конституції України. Що не відповідає конституційним засадам організації державної влади в Україні.

Законопроект має безліч оціночних понять: «детальна процедура подання скарг» (пункт 10 частини першої статті 1), «бездоганна ділова репутація, високі моральні якості, глибокі знання господарських, суспільних та владних проблем» (частина перша статті 9), ««найбільш гострі проблеми бізнесу, що набули системності» (стаття 14), «дотримуватися найвищих стандартів професіоналізму», «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів» (стаття 15), «виправлення випадків, що мають ознаки недобросовісної поведінки» (стаття 16), «розумний строк» (статті 18 та 24), «необхідні або корисні відомості», «необхідна або корисна інформація» (абзаци 1 та 2 частини першої статті 18), «детальне пояснення щодо стану розгляду подань» (абзац 4 частини першої статті 18), «зменшення втручання публічних суб’єктів» (стаття 18), «системні причини порушення» (абзац 8 частини першої статті 18), «з урахуванням стратегії та пріоритетності завдань Установи» (стаття 20). І при його застосуванні виникне безліч проблем та підстав щодо оскаржень рішень бізнес-омбудсмена.

На нашу думку даний проект Закону не відповідає чинній Конституції, але може бути прийнятий виходячи із політичної кон’юктури, та міфологеми, яка полягає у тому, що поява бізнес-омбудсмена поліпшить інвестиційний клімат в Україні та поліпшить умови ведення бізнесу в Україні

 МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА

20180122143432Проект Постанови про присудження у 2017 році Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування (р.№ 7218) став символом всієї молодіжної політики в державі, коли поряд із відзнакою дійсно достойних народні депутати не утримуються від спокуси відзначити своїх помічників: Лисянський Павло Леонідович – помічник-консультант н.д. України Палатного А. Л.; Кузик Євген Станіславович – помічник-консультант н.д. України Білоцерківця Д.О.; Воронов Сергій Вікторович  – помічник-консультант н.д. України Крулька І.І. Чи несе в собі таке відзначання своїх помічників ознаки корупційного діяння, думаю буде визначати суд.

МІЖНАРОДНІ УГОДИ

57e1c5572cПроект Закону про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (р.№0163) регламентує безвідсоткове запозичення Україною 150 млн.дол. Держава сплачує лише комісію за позику (0,25%) та гарантію (0,25%). Можна лише привітати Мінфін із залученням кредитних коштів на таких вигідних умовах.

КАДРОВІ ПРИЗНАЧЕННЯ

89802c83e54f10fc4fc92e0c079012ac-big1-e151012758217618 січня Президент України Петро Порошенко запропонував Верховній Раді звільнити Гонтареву з посади голови НБУ і призначити на цю посаду в.о. голови регулятора Якова Смолія. На нашу думку таке затягування рішення щодо призначення нового голову НБУ, було пов’язане з розподілом пулу кадрових призначень, в які входить не тільки посади заступників Голови НБУ, а й близько 40 посад чиновників топ-рівня.  Що ж до такого довгоочікуваного виступу пані Гонтаревої, то нічого трагічного для неї не відбудеться. Навіть, якщо її роботу визнають не задовільною жодних правових наслідків це не потягне. Ми далекі від думки, що Яків Смолій буде проводити якусь іншу, більш незалежну політику, ніж це робила Валерія Гонтарева. Він буде просто слідувати тим рамкам, які вона задала. У той же час від Смолія чекають це чіткий сигнал ринку, що банкопад закінчився, що банкіри можуть знову працювати, не боячись того, що завтра-післязавтра буде введена тимчасова адміністрація. Гонтарева, зачистила банківський сектор, вона зробила свою справу і може йти.

ПРАВООХОРОННА СФЕРА

закониНа цьому пленарному тижні Верховна Рада України розгляне ряд законопроектів, що стосуються діяльності Державного бюро розслідувань. Перший з них – проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Державне бюро розслідувань” щодо уточнення окремих положень, р. №5395 авторства народного депутата України Паламарчука М.П. У законопроекті пропонується внести до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (далі – Закон) низку змін, а саме: 1) частину 1 статті 9 викласти в новій редакції, уточнивши структуру Державного бюро розслідувань (далі – ДБР); 2) уточнити вимоги до кандидатів на посади Директора територіального управління та керівника підрозділу центрального апарату ДБР (зміни до статті 13 Закону); 3) розширити повноваження Директора ДБР (зміни до статті 12 Закону); 4) доповнити Закон статтею 14-1 «Присяга осіб рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань»; 5) підвищити розмір посадового окладу працівникам ДБР та запровадити доплати за почесне звання та науковий ступінь (зміни до статті 20 Закону); 6) доповнити Закон статтею 31 «Печатка Державного бюро розслідувань» тощо.

Другий – Урядовий проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань, р. №6430. Міністерство юстиції як головний розробник проекту пропонує внести зміни до пункту 1 частини 4 статті 216 та абзацу 3 пункту 1 розділу Х «Прикінцеві положення» Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), уточнивши перелік злочинів, які розслідуватимуть слідчі органів Державного бюро розслідувань (далі – ДБР), та момент, з якого частина 4 статті 216 КПК вводиться в дію.  Також пропонується внести зміни до абзацу 3 частини 1 статті 5, частини 3 статті 9 та частини 2 статті 9-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», розширивши перелік оперативних підрозділів ДБР, а також службових осіб ДБР, які матимуть право затверджувати постанову про заведення оперативно-розшукової справи та продовжувати строк ведення такої справи. У Законі України «Про Державне бюро розслідувань» (далі – Закон) пропонується викласти у новій редакції пункт 1 частини 1 статті 5 «Завдання Державного бюро розслідувань», пункти 2–6 частини 4 статті 9 «Структура і чисельність Державного бюро розслідувань», частину 1 статті 13 «Директори територіальних органів і керівники підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань та їхні заступники», а також доповнити Закон статтями 14-1 «Спеціальні звання осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань» та 14-2 «Присяга осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань» тощо.

Третій законопроект – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень з питань діяльності Державного бюро розслідувань, р. №7450, авторства групи народних депутатів на чолі з М.Найємом та О.Сотник. У законопроекті пропонується внести зміни до абзацу 3 частини 1 статті 5 та частини 3 статті 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», розширивши перелік оперативних підрозділів Державного бюро розслідувань, а також службових осіб ДБР, які матимуть право затверджувати постанову про заведення оперативно-розшукової справи. Також пропонується внести зміни до частини 2 статті 5 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та віднести до спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України підрозділи ДБР. Зміни пропонується внести і до пункту 1 частини 4 статті 216, частини 4 статті 263 та абзацу 3 пункту 1 розділу Х «Прикінцеві положення» Кримінального процесуального кодексу України, надавши право уповноваженим підрозділам ДБР знімати інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж і уточнивши перелік злочинів, які розслідуватимуть слідчі органів ДБР, та момент, з якого частина 4 статті 216 КПК вводиться в дію. У Законі України «Про Державне бюро розслідувань» пропонується внести зміни до пункту 1 частини 1 статті 5 «Завдання Державного бюро розслідувань», пункту 1 частини 1 статті 7 «Реалізація повноважень Державного бюро розслідувань», пунктів 3–6 частини 4 статті 9 «Структура і чисельність Державного бюро розслідувань», статті 14 «Працівники Державного бюро розслідувань», а також доповнити Закон статтями 14-1 «Спеціальні звання осіб начальницького складу Державного бюро розслідувань» та 14-2 «Присяга осіб начальницького складу Державного бюро розслідувань» тощо.

Зазначені три законопроекти фактично вносять зміни до одних і тих же норм ЗУ «Про державне бюро розслідувань» відповідно буде прийнятий один з них, і скоріше за все це буде саме урядовий проект р. №6430, а норми інших будуть враховані при підготовці до другого читання. Прийняття подібних змін є необхідним, адже ЗУ «Про державне бюро розслідувань» має деякі вади, що заважають повноцінному функціонуванню бюро.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *