Чим цього тижня займатиметься Верховна Рада: огляд законопроектів

f40434d8e6820230a6d3c0d0f1b094128d402ca6ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА

Цього тижня Верховна Рада України розгляне Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України р.№ 6565, ініційований народним депутатом України Вікторією Сюмар.

Пані Сюмар своїм проектом пропонує внести змін до законів України “Про телебачення і радіомовлення”, “Про радіочастотний ресурс України” в частині закріплення механізму видачі тимчасових дозволів на мовлення. Зокрема, проектом  пропонується доповнити регуляторні повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення можливістю надавати дозволи на тимчасове мовлення. Окрім цього Проект передбачає внесення змін до Закону України “Про радіочастотний ресурс України” та передбачає процедуру надання висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення, у тому числі для потреб тимчасового мовлення Державним підприємством “Український державний центр радіочастот”.

Цікавим є те, що зміст законопроекту відрізняється від тексту порівняльної таблиці до нього, що призводить до плутанини. Так, підп. 2 п. 4 розд. І проекту, положення ч. 7 ст. 22 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» пропонує після слів «відповідно до Плану розвитку» доповнити словами «крім територій з особливим режимом мовлення». Однак у Порівняльній таблиці ці зміни сформульовані в іншій редакції – «з урахуванням необхідності забезпечення інформаційної безпеки держави». Це свідчить про недосконалість проекту закону, а тому його прийняття може стати помилкою.

 ДЕРЖАВНА СЛУЖБА

Парламент на цьому тижні розгляне також Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів р.№ 5547, ініційований Володимиром Гройсманом.

Варто зауважити, що у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» вже передбачено, що органи місцевого самоврядування можуть виступати замовниками для потреб територіальних громад відповідних послуг з підготовки фахівців та робітничих кадрів. Тобто, питання замовлення підготовки фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів фактично вже вирішено в чинному законодавстві. Окрім цього, слід зауважити, що підготовка кадрів є питанням державного значення, у зв’язку з чим органи місцевого самоврядування навряд чи можуть виступати регіональними замовниками.

Зважаючи на ці недоліки, законопроект навряд буде прийнятий Верховною Радою України.

Парламентарі розглянуть Проект Постанови про деякі питання реалізації статті 48 Закону України “Про державну службу” в Апараті Верховної Ради України, реєстр. №6596.

Проект передбачає можливість проведення стажування з метою ознайомлення з функціонуванням державної служби в Апараті Верховної Ради України громадян з числа молоді, які не перебувають на посадах державної служби (далі – стажери). Стажерам передбачено 30 стипендій у розмірі двох прожиткових мінімумів працездатних осіб.

Проект з розряду довгоочікуваних, адже стажування у ВРУ проходить вже 16 років, а відповідного правового обґрунтування не було і стажери знаходились на напівлегальному становищі. Наразі проект виправить цей прикрий пробіл і дозволить поповнити молодою кров’ю застарілий Апарат ВРУ.

ПІДТРИМКА КІНЕМАТОГРАФІЇ

Також парламентарі на цьому тижні розглянуть Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні р.№ 3238-д та проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» р.№ 3239-д. Метою яких є створення більш сприятливих умов для виробництва кінопродукції та розвитку галузі кінематографії в цілому. Законопроекти пропонують внесення змін, які дозволяють змінити підходи до державного фінансування у галузі кінематографії та створити ефективні механізми залучення приватних коштів в індустрію. Зазначені законопроекти є кроком вперед на шляху до розвитку українського кінематографу, і, зважаючи на початок сесії та поки що позитивне налаштування політиків, дані проекти законів можуть бути прийняті.

У свою чергу розглядатиметься і проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» р. №3240, ініційований групою народних депутатів на чолі з Оленою Кондратюк, який передбачає доповнення до Бюджетного кодексу, які забезпечать стабільне фінансування кінематографії шляхом закріплення захищених статей Державного бюджету та забезпечать повноцінне функціонування Державного фонду підтримки кінематографії України. Водночас, парламентарі, вказуючи на те, що реалізація законопроекту не потребує  додаткових витрат з Державного бюджету України, не зазначають конкретні джерела фінансування кінематографії, що є суттєвим недоліком. Окрім цього варто зауважити, що законопроект підготовлено у зв’язку з прийняттям 22 вересня 2016 року Верховною Радою України як Закону, проекту № 3081-д «Про державну підтримку кінематографії в Україні». При цьому даний Закон 13 жовтня 2016 року було направлено на підпис Президентові України. Тому прийняття законопроекту можливе лише у разі підписання вказаного Закону Президентом України.

ЕНЕРГЕТИКА

Проект Закону України Проект Закону про забезпечення прозорості у видобувних галузях (р.№6229) за авторства групи народних депутатів на чолі з О. Бельковою регулює організаційно-правові основи розкриття інформації у видобувних галузях, встановлює конкретні зобов’язання щодо розкриття інформації, способи розкриття інформації та відповідальність суб’єктів розкриття інформації.

Судячи зі структури пояснювальної записки даний проект закону розроблений Кабінетом міністрів Україні і поданий через народних депутатів України лише з метою усунення процедури внутрішньої експертизи Кабінету міністрів України.

Фактично вимоги, щодо розкриття інформації мають полегшити роботу фіскальним органам, а з іншого боку все ж приводить газовидобувну галузь до європейських стандартів відкритості та регулювання. Також, на мою думку, це поліпшить аудит інвесторам, які будуть заходити у галузь.

Група народних обранців на чолі з О.Рябчиним у проекті Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу (р.№6391) пропонують створити Єдину базу абонентів – споживачів природного газу та покласти його адміністрування на суб’єкта господарювання, що діє на підставі ліцензії на транспортування природного газу. Фактично такий реєстр допоможе покращити облік природного газу та з одного боку остаточно призведе до обладнання кожного домогосподарства апаратом обліку газу, а з іншого – зменшить доходи облгазів. Хоча в світлі того, що самі мережі в них наразі хоче забрати «Нафтогаз», то для них цей законопроект не є найбільшою проблемою

КІБЕРБЕЗПЕКА

Парламент розгляне законопроект про основні засади забезпечення кібербезпеки України, реєстр. 2126а.

Питанням підготовки комплексного законопроекту у галузі кібернетичної безпеки парламентарі і урядовці займаються вже з 2010 року і ось можливо на цьому тижні питання нарешті буде вирішене.

У законопроекті пропонується визначити правові та організаційні основи забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України у кіберпросторі, основні цілі, напрями та принципи державної політики у сфері кібербезпеки України, повноваження і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб та громадян у цій сфері, основні засади координації їх діяльності із забезпечення кібербезпеки України, а також дефініції  базових термінів у сфері кібербезпеки. Крім того, одночасно запропоновано внести зміни до Закону України «Про основи національної безпеки».

Проаналізувавши поданий законопроект, можна погодитись з тим, що питання забезпечення кібербезпеки є надзвичайно актуальними для України, але запропоновані заходи з протидії викликам і загрозам у зазначеній сфері знаходяться на початковому етапі та не мають комплексного характеру.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ

Вчергове по процедурі повторного другого читання, але вперше за цієї сесії Парламент розгляне проект Закону «Про електронні довірчі послуги», реєстр. №4685. Проект розроблений з метою реформування законодавства у сфері електронного цифрового підпису з урахуванням досвіду Європейського Союзу, розбудови єдиного простору довіри на основі системи електронних довірчих послуг, визнання в Україні електронних довірчих послуг, які надаються іноземними постачальниками електронних довірчих послуг, що в свою чергу забезпечить розвиток транскордонного співробітництва та інтеграцію України у світовий електронний інформаційний простір.

Ухвалення Закону «Про електронні довірчі послуги» сприятиме забезпеченню створення умов для розвитку та функціонування сфери електронних довірчих послуг, вільного обігу електронних довірчих послуг в Україні, а також можливості вільного доступу до електронних довірчих послуг постачальниками електронних довірчих послуг, що провадять діяльність в інших державах.

У сенсі розвитку електронних довірчих послуг Україна відстала від Європи, і прийняття закону дозволить поступово дати українським громадянам повний спектр можливостей з легкого ведення справ, які існують у цивілізованому.

ОСВІТА

Слідом за ним за процедурою повторного читання буде винесений на розгляд проект закону «Про освіту» реєстр. № 3491-д, розроблений групою нардепів на чолі з Олексієм Скрипником. Цей проект зареєстровано 4 квітня 2016 року та 6 жовтня був прийнятий в першому читанні. Відтоді він вибув з поля зору політичної спільноти. Підготовлена до другого читання редакція законопроекту враховує 1076 з 1705 поданих до нього поправок. Не дивлячись на таку фактично перетрубацію документу, його концептуальні ідеї не зазначали принципових змін.

Нормами законопроекту запроваджується низка новацій у сфері освітньої діяльності, окремі з яких важко назвати позитивними. Серед них – як і раніше зменшення розміру бюджетних асигнувань відносно ВВП з 10% до 7% (до речі поправку нардепа Сергія Євтушка щодо залишення фінансування на рівні 10% – не підтримано), запровадження 12-річної програми здобуття загальної освіти, проходження педагогічними працівниками державної атестації та сертифікації тощо.  Приділена увага і грошовому забезпеченню освітян. Відтак, посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії запропоновано встановити в розмірі не менше 4-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому, після здобуття таким працівником кожної наступної кваліфікаційної категорії його оклад буде підвищуватись не менше ніж на 10%, що має стати мотиваційним поштовхом для підвищення педагогічного рівня.

Тим не менш. свого часу профспілка працівників освіти та науки України висловлювала протест з ухвалення закону в запропонованій редакції. На думку освітян, такі зміни погіршуватиме та звужуватиме зміст їхніх прав і свобод порівняно з чинним законом. За наявною інформацію, іншого ставлення не було оприлюднено.

ВИБОРИ

Далі, вівторка за процедурою першого читання народні обранці мають розглянути законопроект реєстр. № 4843 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» щодо врегулювання процедури ухвалення рішення партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах». Документ примітний тим, що спрямований на спрощення (а точніше більш зважений підхід до) переліку документів, необхідних для участі місцевих організацій політичних партій в відповідних виборчих кампаніях на місцях. Адже наразі суб’єкти виборчого процесу знаходяться у ситуації, коли вони не завжди мають можливості брати участь у позачергових та перших місцевих виборах, які призначені на відповідній території. Проблема пояснюється тим, що для реєстрації кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови або старости необхідно вносити до відповідної територіальної виборчої комісії рішення вищого керівного органу партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах. А оскільки позачергові та/або перші місцеві вибори відбуваються із завзятою періодичністю, то прийняття такого рішення вищим керівним органом партії окремо для кожних таких місцевих виборів є ускладненим. В зв’язку із чим запропоновано внести відповідні зміни до діючого Закону в частині переліку документів, що буде подаватись для реєстрації кандидатів при проведенні позачергових та/або перших місцевих виборів. Тобто, Парламент націлений спростити життя політичному бомонду країни, переклавши бюрократичний тягар на менш задіяних у державних справах осіб. Так, вразі прийняття законопроекту, то в таких виборчих кампаніях замість рішення про участь місцевих організацій політичної партії буде подаватись рішення політичної партії, ухвалене не вищим, а виконавчим органом партії (згідно із статутом).

АДМІНСТРАТИВНА РЕФОРМА

В четвер 7 вересня на розгляд будуть винесені питання адміністративно-територіального устрою країни. Законотворчі ініціативи з цього приводу виражені у двох законопроектах, обидва з яких мають скромний обсяг та досить протирічний зміст. Тим не менш, користуючись можливістю, аналітична група Левіафан вкотре вважає запроваджену адміністративну реформу щодо об’єднання територіальних громад такою, що не відповідає Конституції, а базовий Закон № 157-VIII неконституційним. Та повернемось до законопроектів.

В першому випадку мова йде про проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад), реєстр. № 4773, поданий групою парламентаріїв на чолі з паном Миколою Федоруком. Розробники пропонують визначити, що право на перехід на прямі трансферти з державним бюджетом, крім визначених наразі міст обласного значення, районних бюджетів отримують бюджети, об’єднаних територіальних громад. Тобто, мова йде про адміністративні одиниці на рівні сіл/селищ та міст районного значення. Причому таке право отримують не всі територіальні громади, а лише ті, що визнані Урядом спроможними відповідно до Перспективного плану формування тер.громад.

Відповідно створюється механізм адміністративного тиску із фінансовими важелями впливу на адміністративні одиниці. Завдяки ньому, територіальні громади, що не бажають поєднуватись так, як потрібно столиці, фактично позбавляються навіть мрій про бюджетні субвенції. Концепція цього законопроекту, трохи не відповідає гарантіям чинного прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, який свого часу стверджував, що процес об’єднання громад є абсолютно добровільним і про будь-який тиск не може бути і мови. З іншого боку відповідає лозіці централізму, який демонструється з вулиці Банкової.

Тобто, якщо коротко, то вразі схвалення законопроекту, на фінансову підтримку з Державного бюджету зможуть розраховувати, тільки ті місцеві громади, які мовчки і без заперечень виконують вказівки «з верху» щодо об’єднання.

В другому випадку згадувався проект Закону про внесення змін до Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення, реєстр. № 6466. За версією авторів законопроекту об’єднання територіальних громад міст обласного значення з іншими територіальними громадами загальмоване через політичне небажання міських голів та міських рад йти на нові місцеві вибори для об’єднання з малими сільськими, селищними територіальними громадами. Ухвалення Проекту дозволить значно активізувати даний процес. Також він має стати новим сильним поштовхом децентралізації публічної влади та створення нових великих територіальних громад.

Тим не менш, більш поглиблений аналіз документу відразу розкриває його конструктивні недоліки. По-перше, концепція об’єднання територіальних громад , як вже згадувалось, ґрунтується на принципі диспозитивності і добровільності правосуб’єктів у вирішенні питання про об’єднання і залежить (має залежати) виключно від точки зору жителів таких адміністративних одиниці. Це не узгоджується із першим мотивом написання законопроекту щодо небажання місцевих лідерів йти не перевибори. Далі, повноваження щодо визнання об’єднаних територіальних громад «спроможними» делеговано Уряду, який своїм розпорядженням № 348-р від 24.05.2017 року затвердив перелік з 208 таких громад. Наразі автори Проекту пропонують, щоб Парламент на законодавчому рівні визнав «спроможними» територіальні громади міст, як обласного так і республіканського в АР Крим значення. Певно, що непослідовність є не найкращим проявом державного реформування

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *