Чим цього тижня займатиметься Верховна Рада (19.09 – 22.09): огляд законопроектів

imgsmallЧерговий тиждень роботи Верховної Ради України дасть нам відповідь на два питання: Чи дійсно Володимир Гройсман може змусити проголосувати парламент України за будь-що і чи дійсно народні депутати України мають суїцидальні нахили?!

 СУДОВА РЕФОРМА

Вівторка, одразу після реєстрації в сесійному залі Верховної Ради України, народні обранці приступлять, а точніше навіть повернуться до розгляду скандального президентського законопроекту реєстр. № 6232, що входить до складу судової реформи.

Нагадаємо що запропоновані законопроектом зміни, за версією Петра Порошенка, мають вдосконалити якщо не всі, то більшість механізмів і положень процесуального законодавства країни. Кінцева мета реформування – забезпечення ефективного, справедливого, неупередженого і своєчасного захисту прав і свобод громадян на всіх ланках судової влади. Основоположні процесуальні поправки спрямовані на ефективний захист прав як превалюючого завдання судочинства; визначення змагальності, диспозитивності та пропорційності як принципових засад судочинства; встановлення нових правил юрисдикції та підсудності; розширення засобів доказування, визначення дієвих механізмів забезпечення доказів та позову; спрощення та прискорення розгляду нескладних справ; забезпечення ґрунтовної підготовки та розгляду складних справ; зменшення процесуальних строків розгляду справ; забезпечення правової визначеності; встановлення запобіжних механізмів зловживання процесуальними правами; ефективну компенсацію судових витрат; осучаснення судочинства через впровадження системи «електронний суд».

Розроблені гарантом поправки до законодавства є рекордними і за кількістю актів, до яких вносяться зміни, і за їхнім обсягом (у редакції до другого читання законопроект опубліковано чотирма окремими розділами). Навряд чи знайдеться хоч десяток народних обранців, які вдумливо ознайомилися з повним первинним текстом проекту, не кажучи вже про додатки до нього. Відтак ці радикальні зміни можуть на етапі впровадження здатні паралізувати роботу парламенту, а після можливого ухвалення – усієї судової системи та правників-теоретиків. Народний депутат Альона Шкрум надаючи коментар повідомила, що вперше в історії України в тексті одного законопроекту пропонується викласти в новій редакції одразу 3 процесуальні кодекси, внести зміни додатково до 7 кодексів України і до 18 законів України, незважаючи на те, що передбачені зміни стосуються абсолютно різних сфер суспільних відносин. А отже, мають подаватися окремими законопроектами. Кумедною виглядає і іронічна пропозиція А. Шкрум запропонувати додати до президентського законопроекту ще цілу низку важливих положень, а саме: щодо врегулювання питань дипломатичної служби, соціального захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей і осіб, захоплених в заручники.

Разом з тим, практикуючі юристи запевняють, що насправді і чинна редакція процесуального законодавства цілком адекватно регулює судочинство в країні і надає майже такі ж права та простір для захисту прав і свобод громадянина. Проблема скоріше полягає не в написанні і стилістиці викладу деяких норм кодексів, а в їх цинічному спотворенні та тотальному ігноруванні положень окремими (якщо не більшістю) представниками судової гілки. Тим не менш, запровадження такої безпрецедентної практики проектування законопроектів, за нашою версією, більше схоже на знущання над правниками і всіма, хто має відношення до юриспруденції, а не на послідовне, проєвропейське і виважене реформування правової системи.

 МЕДИЧНА РЕФОРМА

Якщо парламентаріям вистачить сил та наснаги оговтатись після розгляду судової реформи, наступним випробуванням стане медична реформа. Чергова скринька Пандори для українського політикуму, яка в силах істотно змінити електоральні вподобання виборців.

В даному блоці першим за процедурою другого читання буде розглядатись урядовий Проект Закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», реєстр. № 6327, доповідати який за волею долі випало пані Ользі Богомолець. Дана законодавча ініціатива оформлена на 15 сторінках в якості окремого Закону структурована в 13 статей та окремий розділ з перехідними положеннями. Справжня кулуарна дискусія почалась після прийняття законопроекту у першому читанні та його доопрацюванні. Адже, як слідує з оприлюдненої порівняльної таблиці, яка вже має 367 арк., до початкового документу було запропоновано 893 поправки, з яких 413 враховано Комітетом.

Кабмін, розробляючи даний Законопроект, визначив його ключовою метою створення ефективного механізму реалізації та державного фінансування конституційних гарантій в сфері захисту охорони здоров’я. Конкретний обсяг медичних послуг та лікарських засобів, вартість яких буде покриватись державними гарантіями та ступінь покриття, визначатиметься так званим державним гарантованим пакетом. Пакет покриватиме оплату необхідних медичних послуг та лікарських засобів на екстреному, паліативному та первинному рівні, та частково на вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівні, наданих постачальниками медичних послуг. Законопроект також гарантує, що медична реабілітація, медична допомога дітям до 16 років та медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами буде реально на 100% безкоштовними для людей, а не виключно умовно, як це відбувається наразі. При цьому компонент медичної допомоги на всіх рівнях завжди буде оплачуватись державою у повному обсязі. В свою чергу, проект містить і гнучкий механізм корегування вартості для Держави такого тягаря, як частково безкоштовна медична допомога. Відтак, Кабмін щорічно буде затверджувати конкретний перелік послуг та лікарських засобів, які входитимуть в гарантований пакет. Фінансування наданих медичних послуг та лікарських засобів здійснюватиметься за затвердженими єдиними тарифами.

В результаті запровадження нової моделі фінансування кошти платників податків на фінансування охорони здоров’я будуть спрямовуватись на оплату конкретних медичних послуг та лікарських засобів, наданих пацієнтам, а не на утримання інфраструктури закладів охорони здоров’я.

Наступними системно пов’язаними законопроектами із блоку медичної реформи, можливо, будуть розглянуті основний і альтернативний законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів», реєстр. № 6604 та 6604-1. Перший представлено Кабміном, другий розроблено нардепом Віктором Пинзеником. У законопроектах пропонується визначити новий порядок бюджетного фінансування медичної галузі.

Законопроекти покликані технічно привести статті, що визначають розмежування видатків між бюджетами, у відповідність до нової концепції фінансування медичної допомоги та системи громадського здоров’я. Пропоновані зміни дозволять розширити напрямки видатків, які можуть фінансуватись з держбюджету, включивши до нього нову програму фінансування послуг всіх ступенів медичної допомоги, державні програми громадського здоров’я та заходи подолання загроз та наслідків надзвичайних ситуацій, які можуть мати негативний вплив на здоров’я населення (епідемії, спалахи інфекційних хвороб тощо).

При цьому зауважимо, що як основний, так і альтернативний законопроекти мають мізерні шанси на успішне прийняття, оскільки майже повністю дублюють суть урядового законопроекту реєстр. № 6329, який 08.06.2017 року був провалений в сесійній залі. Не маючи нічого проти даних документів, нагадаємо, що діючий Регламент Ради наголошує на тому, що відхилений законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточній та наступній за нею позачерговій сесіях Верховної Ради відповідного скликання.

КІБЕРБЕЗПЕКА

Черговий пленарний тиждень Верховна Рада розпочне з судової реформи, а якщо точніше то продовжить її розгляд. Проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (нова редакція), реєстр. №6232, розглядався по процедурі другого читання наприкінці попереднього пленарного тижня, однак у зв’язку з великою кількістю поправок ВРУ не встигла завершити його розгляд.

Президентський законопроект «Про внесення зміни до статті 540 Митного кодексу України щодо примусового виконання постанови органу доходів і зборів або суду про накладення штрафу», реєстр. №6233 органічно пов’язаний з проектом №6232.

Ним закріплюється, що постанова органу доходів і зборів або суду (судді) про накладення штрафу вноситься цим органом або судом до Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі якщо штраф не буде сплачено у визначені строки.

Відповідна постанова не пізніше наступного робочого дня пред’являється у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання чи роботи порушника або за місце-знаходженням його майна.

Обидва проекти мають комплексний характер регулювання та є досить змістовними та корисними. Але їх прийняття все ще під питанням, у зв’язку з саботуванням деякими політичними силами процесу їх розгляду.

Вчергове Парламент спробує розглянути законопроект про основні засади забезпечення кібербезпеки України, реєстр. 2126а.

Питанням підготовки комплексного законопроекту у галузі кібернетичної безпеки парламентарі і урядовці займаються вже з 2010 року і ось можливо на цьому тижні питання нарешті буде вирішене.

У законопроекті пропонується визначити правові та організаційні основи забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України у кіберпросторі, основні цілі, напрями та принципи державної політики у сфері кібербезпеки України, повноваження і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб та громадян у цій сфері, основні засади координації їх діяльності із забезпечення кібербезпеки України, а також дефініції  базових термінів у сфері кібербезпеки. Крім того, одночасно запропоновано внести зміни до Закону України «Про основи національної безпеки».

Проаналізувавши поданий законопроект, можна погодитись з тим, що питання забезпечення кібербезпеки є надзвичайно актуальними для України, але запропоновані заходи з протидії викликам і загрозам у зазначеній сфері знаходяться на початковому етапі та не мають комплексного характеру.

ЕЛЕКТРОННІ ДОВІРЧІ ПОСЛУГИ

Також в чергове по процедурі повторного другого читання, але вперше за цієї сесії Парламент розгляне проект Закону «Про електронні довірчі послуги», реєстр. №4685. Проект розроблений з метою реформування законодавства у сфері електронного цифрового підпису з урахуванням досвіду Європейського Союзу, розбудови єдиного простору довіри на основі системи електронних довірчих послуг, визнання в Україні електронних довірчих послуг, які надаються іноземними постачальниками електронних довірчих послуг, що в свою чергу забезпечить розвиток транскордонного співробітництва та інтеграцію України у світовий електронний інформаційний простір.

Ухвалення Закону «Про електронні довірчі послуги» сприятиме забезпеченню створення умов для розвитку та функціонування сфери електронних довірчих послуг, вільного обігу електронних довірчих послуг в Україні, а також можливості вільного доступу до електронних довірчих послуг постачальниками електронних довірчих послуг, що провадять діяльність в інших державах.

У сенсі розвитку електронних довірчих послуг Україна відстала від Європи, і прийняття закону дозволить поступово дати українським громадянам повний спектр можливостей з легкого ведення справ, які існують у цивілізованому.

 ПЕНСІЙНА РЕФОРМА

До другого читання до проекту Закону України «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (р.№ 6421)

Було подано 921 правка, але більшість із них були відхилені і остаточна редакція, яка буде вносить в зал  на друге читання на 80 відсотків відтворює текст.

Слід зазначити, що більшість самого тексту складають зміни орфографічного змісту коли слово «інвалід» заміняють по всьому тексту на «особа з інвалідністю», звичайно це дуже слушна пропозиція, яка відповідає курсу на толерантність, та доведення українського законодавства до європейських стандартів.

Але головна частина, яка цікавить усіх це пенсійний вік, страховий стаж та зміна в обчисленні пенсії:

  • обов’язковий страховий стаж для виходу на пенсії підвищено з 15 до 25 років, при чому до 2028 року страховий стаж для виходу на пенсію має становити 35 років.
  • величина оцінки одного року страхового стажу зменшена з 1,35% до 1%, але виходячи, що у формулі визначення коефіцієнту страхового стажу ця величина стоїть у чисельнику, то її зменшення ніяк не грає на користь пенсіонерів.
  • Тим у кого немає достатнього страхового стажу мають право виходу на пенсію з 63 років, з 2019 року без належного страхового стажу – вік виходу на пенсію буде складати 65 років;

Механізмів підвищення пенсій, окрім скорочення кількості пенсіонерів нами не виявлено. Дефіцит Пенсійного фонду дійсно буде скорочено, але за рахунок зменшення пенсіонерів, а не зміни самої системи пенсійного забезпечення громадян.

 КІНЕМАТОГРАФ

Цього тижня народні обранці розглядатимуть вже у другому читанні проекти Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні р.№ 3238-д та Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» р. № 3239-д. Ці законопроекти покликані створити сприятливі умови для виробництва кінопродукції та розвитку галузі кінематографії в Україні. Так, проектами законів передбачається «звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій суб’єктів кінематографії, яким надається державна підтримка, з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності». Ініціатива хороша і справді може сприяти розвитку кінематографії. Проте, водночас, може нести і певну загрозу. Адже, в разом з цим, у законопроектах нічого не вказано про незастосування такого ж звільнення від оподаткування імпорту продукції, яка має походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ж ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України. Тобто, очевидним постає той факт, що товари, призначені для використання у кінематографічній діяльності, з Росії можуть бути звільнені від оподаткування податком на додану вартість також, що може посприяти масовому імпорту з РФ. Але зважаючи на те, що зазначені законопроекти все ж таки є кроком вперед на шляху до розвитку українського кінематографу, вони можуть бути прийняті.

У другому читанні  розглядатиметься і проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» р. №3240, ініційований групою народних депутатів на чолі з Оленою Кондратюк, який передбачає доповнення до Бюджетного кодексу, які забезпечать стабільне фінансування кінематографії шляхом закріплення захищених статей Державного бюджету та забезпечать повноцінне функціонування Державного фонду підтримки кінематографії України. Водночас, парламентарі, вказуючи на те, що реалізація законопроекту не потребує  додаткових витрат з Державного бюджету України, не зазначають конкретні джерела фінансування кінематографії, що є суттєвим недоліком. Окрім цього варто зауважити, що законопроект підготовлено у зв’язку з прийняттям 22 вересня 2016 року Верховною Радою України як Закону, проекту № 3081-д «Про державну підтримку кінематографії в Україні». При цьому даний Закон 13 жовтня 2016 року було направлено на підпис Президентові України. Тому прийняття законопроекту можливе лише у разі підписання вказаного Закону Президентом України.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *