Скасування санкцій проти РФ: можливість чи небезпека для Ради Європи?!

101012

Слово “криза”, написане китайською мовою,

складається з двох ієрогліфів:

один означає “можливість”, інший – «небезпека”.

 

         11 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи (далі – ПАРЄ) схвалила Резолюцію №2186 (2017), яка може створити умови для зняття політичних санкцій з делегації Російської Федерації. За інформацією, розміщеною на сайті Асамблеї, за відповідне рішення проголосувало 90 членів ПАРЄ, проти – 7, і утрималося – 16.

        Прийняття Резолюції викликало неабиякий резонанс серед українських ЗМІ та політичних експертів: «провал року», «бездіяльність української делегації в ПАРЄ», «продаж України» –  кричали на кожному кроці журналісти, експерти, блогери, навіть не прочитавши тексту документу.

          Ще не пройшов і місяць, а вже ніхто про цю ситуацію не згадує, ніхто не вивчає документ і не пише, які наслідки може мати прийняття відповідної Резолюції.

         Основною метою Резолюції  є зміцнення європейської єдності і захист демократії  та встановлення безпеки в Європі. Загалом Резолюція є актуальною як для Європи, так і для самої Організації, яка зараз проживає не найкращі часи. Найбільший резонанс в Україні викликали 12 та 16  пункти цього документу.

           Так,  у пункті 12 зазначається, що на даний момент існують  розбіжності в складі Комітету Міністрів Ради Європи (далі – КМРЄ) та ПАРЄ. Так, зазначається: «після незаконного приєднання Криму Російською Федерацією, ПАРЄ наклала санкції на парламентську делегацію Росії. Упродовж трьох років одна з держав-членів Ради Європи, Російська Федерація, брала участь у діяльності та була представлена лише в одному з двох статутних органів Організації, а саме – в Комітеті міністрів». Далі йде мова про те, що ПАРЄ шкодує, що в результаті санкцій Російська Федерація 30 червня 2017 року оголосила своє рішення призупинити виплату свого внеску до бюджету Ради Європи на 2017 рік до повного та безумовного відновлення повноважень її делегації в ПАРЄ. У пункті 16 Резолюції закріплюється норма про необхідність ініціювати процедуру, спрямовану на узгодження спільно з КМРЄ правил, що регулюють участь та представництво держав-членів в обох статутних органах, при повній повазі до автономії останніх.  Дана процедура ініціюється з метою гарантування того, щоб усі країни-учасниці Організації були повністю представлені як на парламентському, так і на міжурядовому рівнях в Організації.

           Саме через ці положення Резолюції різноманітні експерти, журналісти і блогери почали розганяти хвилю «зради», виголошуючи гучні заяви по типу «всі обмеження, накладені на росіян в ПАРЄ, можуть бути скасовані, бо в КМРЄ санкцій проти РФ немає», «іншого шляху гармонізації, тобто накладення на Росію санкцій КМРЄ, немає».

            Але чи насправді ці «експертні думки» відповідають реальності?!

         Згідно ст. 9 Статуту Ради Європи закріплює норму про те, що «якщо член  Ради  не  виконав  своїх  фінансових  зобов’язань, Комітет    Міністрів   може  тимчасово   позбавити   його   права представництва у Комітеті  та Консультативній  асамблеї  до  того часу, поки він не виконає ці зобов’язання». Отже, все таки КМРЄ може накласти санкції на Росію. Адже, делегація Російської Федерації, яка призупинила виплату свого внеску до бюджету Ради Європи, згідно Статуту Організації може бути позбавлена права представництва у КМРЄ та  ПАРЄ  до  того часу, поки вона не виконає ці зобов’язання. Таким чином, Рада Європи «вб’є двох зайців одним пострілом»: і дотримається Статуту, і реалізує положення Резолюції, яке стосується узгодження участі і представництва держав-членів в обох статутних органах. Якщо все відбудеться саме так, то вже за декілька років (в разі продовження невиплати свого внеску Росією до бюджету Ради Європи) Організація отримає право примусово виключити Росію зі свого складу. У такому випадку Рада Європи отримає МОЖЛИВІСТЬ показати міжнародним гравцям, що вона дійсно стоїть на сторожі своїх цінностей, і не продає їх ні за які гроші.

          Якщо ж буде прийнято рішення про необхідність повернення делегації Росії до роботи в ПАРЄ (тобто, члени Організації визнають необхідність скасування санкцій, накладених на  РФ), то слід зауважити, що спочатку потрібно буде внести зміни до самого Статуту Організації. Тобто, згідно процедури, спочатку пропозиції про внесення змін та доповнень повинні податись до КМРЄ чи ПАРЄ. Потім Комітет має рекомендує ті зміни та доповнення до Статуту,  які, на його думку, будуть доцільними (може визнати і недоцільними!), лише потім відбудеться оформлення пропозицій і змін у вигляді протоколу. А сам Протокол про внесення змін та доповнень  набере  чинності лише після його підписання та ратифікації 2/3 членів Ради Європи. Безумовно, ймовірність підписання достатньою кількістю представників Організації велика. Водночас, це лише ймовірність, яка зменшується, враховуючи те, що в разі повернення Росії до ПАРЄ та надходження російських грошей у бюджет, формально Організація відновить стабільність, але де-факто для Ради Європи буде НЕБЕЗПЕКА: розпочнеться повний хаос і поступовий занепад Організації. Адже в разі повернення делегації Росії до ПАРЄ кожна з держав-учасниць Ради Європи зрозуміє, що з цього моменту ніхто і ні за які порушення відповідальності не нестиме. Усі будуть «пробачені», як і Росія. Прецедент є прецедент. Члени Ради Європи це прекрасно розуміють і, будучи в здоровому глузді, ніколи на це не підуть.

             Фактично, у січні 2018 року відбудеться своєрідна «перевірка на вошивість», яку мають пройти (не пройти?!) члени Ради Європи. Цей іспит має остаточно розкрити суть Організації, яка десятиліттями плекали свою демократичну репутацію. «Пройти між крапельками» без наслідків для себе ж у цій ситуації Рада Європи не зможе.

Наталія Гузь, експерт Аналітичної групи “Левіафан”

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *