Силовики на сторожі

2296453

Минулий тиждень запам’ятався черговими скандалами пов’язаними з виборами та дискредитацією політичних опонентів Петра Порошенка.

Минулий тиждень запам’ятався черговими скандалами пов’язаними з виборами та дискредитацією політичних опонентів Петра Порошенка.

Як мені не прикро це говорити, але Україна стоїть між такими двома проваллями, що моє серце бере туга. За великим рахунком Переможе фракція або умовних “березенків-луценків” або “мєрікових-геращенків”. В обох випадках йде дискусія лише про ступінь муданутості еліти, яка зайде на наступні декілька років, а не про якість.

Та війна, що зараз відбувається між правоохоронними структурами призведе до їх повної делегітимації, і переможців тут не буде.

Останній скандал пов’язаний із послушкою Володимира Зеленського, яскраве підтвердження моїм словам. Ще раз…”Контора”, прослуховувала кандидата в президенти…в цивілізованій країні це закінчилось би “Уотергейтом” в Україні ж звинуваченням МВС і працівників штабу кандидата у зриві контррозвідувальної операції проти “агентів Кремля”.

І суспільство за великим рахунком схавало. Це страшно. Страшно від того що силові структури задіяні у виборах на стороні кандидатів. Страшно від того, що громадянське суспільство атамізовано і деморалізовано. Страшно, що поки СБУ, ДБР, ГПУ виконують функції помічників кандидата Президента Порошенка, російські спецслужби відчувають себе у відносній безпеці. Страшно, що єдина силова структура, яка поки хоч якось бореться з адмінтиском це МВС, в якій за великим рахунком злочинців більше ніж в Лук’янівському СІЗО.

І таких “страшно” багато. Адже, коли Генеральний прокурор публікує персональні дані підозрюваних, або інформацію яка є таємницею слідства, або публікує дані спецагентів НАБУ, то в мене виникають лише сумніви в професійності незаангажованості Юрія Віталійовича.

Коли півкраїни ставлять на прослушку заради боротьби з “агентами Кремля” без детальних пояснень, то це шлях до путінізма, а не європейських стандартів.

Інституційна криза правоохоронних структур зазнає цього року апогею. Стільки бруду буде ще кинуто не вентилятор, що не заляпаних не залишиться. І щоб нам потім не розповідали “вонь” виконання політично вмотивованих наказів залишиться на людях в пагонах надовго…Втім навряд чи вони переживають за те що чимось тхне, коли в них на руках кров “небесної сотні” і активістів…і Каті Гандзюк.

Микола Мельник, експерт Аналітичної групи “Левіафан”

Джерело

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *