Патріоти не продаються!

a6fac1320c2894362b3dd36a2db60fd7Для кожної країни, яка любить футбол і займається його розвитком, успішні легіонери є величезною гордістю. Сьогодні українські футболісти виступають у різних країнах Європи, а потенціал нашого тренерського цеху розкривається навіть на Аравійському півострові. Також, деякі гравці поїхали на заробітки до наших сусідів. І, так, сусіди бувають різні. Ні у кого не виникає запитань до тих, хто приносить перемоги, наприклад, білоруським командам. Але велика кількість суперечок ведеться навколо тих гравців, які грають в Росії – у країні, армія якої вбиває наших хлопців на Сході України. Злочин це? Які мотиви у таких спортсменів? І що нас чекає в майбутньому? Спробуємо розібратися.

На жаль, сьогодні український футбол переживає не найкращий період у своїй історії. Цьому є багато причин і пояснень. Багато з них лежать на поверхні, деякі заховані від очей простого вболівальника. Але головною і першочерговою проблемою сучасного футболу в Україні є фінансове питання.

Адже всі, без винятку, українські футбольні клуби відчувають брак коштів, з чого і випливають затримка зарплат, неякісні поля, жахливий стан стадіонів і ще безліч інших проблем. За останні роки кілька клубів істотно урізали свій бюджет, а деякі і зовсім припинили існування. Що вже тут говорити, якщо навіть гіганти українського футболу – «Шахтар» і «Динамо» – за чутками переживають фінансові труднощі.

У пошуках кращого життя і криється головна причина поневірянь українських футболістів. І це не легіонери, а справжні блукачі. Комусь щастить, і його забирає європейський, нехай і скромний клуб. А когось запрошують наші «брати». Тут і виникає головне питання: «Їхати чи не їхати в Росію?». Багато хто помилково вважає, що знайти відповідь на це питання дуже складно. Навпаки! Все геніальне – просте. Рішення гравця залежить тільки від його громадянської позиції. Якщо людина любить свою країну і є патріотом, то вона ні за що в житті не зможе поїхати в країну, яка є агресором, через яку гинуть тисячі ні в чому не винних українців. Якщо ж людина абсолютно байдужа до того, де народилась, в якій країні проживає і що в ній відбувається, то ситуація приймає зворотне забарвлення. Людина без докорів сумління поїде, і буде заробляти гроші для себе і своєї сім’ї, при цьому не стаючи патріотом Росії. Такі люди говорять про те, що їх не цікавить політичні гасла, і що для них «спорт поза політикою». Головним виправданням таких «Каїнів» є те, що там «зарплати більші і рівень чемпіонату вищий». Іншими словами, чисто спортивний і діловий інтерес.

З одного боку їх можна зрозуміти, але, погодьтеся, жити, грати та мати різного роду відносини в тій країні, проти якої йде війна на твоїй Батьківщині – це як мінімум «некоректно» і «нешанобливо». Такої думки дотримується легендарний український воротар Олександр Шовковський. У своєму недавньому інтерв’ю футболіст заявив, що відмовився від участі в спортивних журналістських проектах на території Російської Федерації. І це, зауважте, не грати, а просто з’явиться на телебаченні.

Ніхто не забороняє українським футболістам грати в Росії. Демократія і свобода вибору дозволяє їм робити так, як вони вважають за потрібне. Зрадниками і злочинцями я не стану їх називати. Але з повною упевненістю скажу, що ці люди потребують переоцінки своїх цінностей і поглядів. Їм би не завадило подумати про питання самоідентифікації, питаннях Батьківщини і патріотизму. А наша влада, в свою чергу, повинна розвивати український футбол зсередини, щоб футболісти не замислювалися про переїзд задля не найсильнішого, зізнаємося, чемпіонату в світі.

Влада повинна перемогти корупцію і почати розвивати спортивну інфраструктуру країни. А керівництво команд має шукати шляхи вирішення фінансових проблем всередині клубу, щоб гравці не турбувалися про те, де б їм знайти стабільну зарплату. Нехай спортсмени думають лише про вершини і підвищення в «класі». Нехай всі хлопці, що залишають наш чемпіонат, грають в таких командах, наприклад, як Ярмоленко («Борусія», Німеччина) і Коноплянка («Шальке», Німеччина). Тоді вони стануть справжніми легіонерами і принесуть славу футбольній України.

І наостанок, хочеться закінчити цитатою, яка поставить все на свої місця. Цитатою, яка прибере всі сумніви.

Цитатою одного з найуспішніших українських тренерів – Мирона Богдановича Маркевича: «Треба навчитися любити свою країну. Це повинно бути в серці … У нашій країні йде війна, щодня гинуть люди. Наші герої! І всі знають, хто ворог! Що тут говорити? Чи не все вимірюється грошима… ».

Даниїл Осипчук, спортивний аналітик

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *