Міністрам від 9 до 13. Чим обернуться для Іспанії жорсткі вироки по «каталонській справі»

 

Очікується, що заворушення в Каталонії триватимуть кілька днів, але, швидше за все, зійдуть нанівець, оскільки тепер політики побоюються їх підтримувати, а силовики побоюються недіяти. У цьому сенсі вирок Верховного суду подіяв протверезуючи

Верховний суд Іспанії виніс вирок лідерам Каталонської Республіки, яка не відбулась. За події дворічної давності, коли після невизнаного референдуму каталонський парламент прийняв символічну декларацію про незалежність, судили високопоставлених політиків і громадських діячів. На лаві підсудних опинилися віце-президент уряду Каталонії, кілька міністрів, спікер регіонального парламенту, керівники двох впливових асоціацій сепаратистського спрямування. Всі вони провели в попередньому ув’язненні майже два роки і в результаті отримали від 9 до 13 років в’язниці – величезні терміни для процесу, який дуже схожий на політичний. У відповідь в Каталонії відразу ж почалися масові протести і заворушення.

99 років самотності

З 12 підсудних дев’ятьох засудили до реальних тюремних термінів, у сумі на 99 з половиною років. Троє колишніх каталонських міністрів, що пішли у відставку напередодні «проголошення незалежності», отримали штрафи за 60 тисяч євро кожен і заборону на заняття державних посад на 1 рік 8 місяців. Ще п’ять фігурантів «каталонської справи» в 2017 році зникли в Бельгії, Швейцарії та Шотландії. Найвідоміший серед втікачів – екс-президент Каталонії Карлес Пучдемон. Жодного з них іспанському правосуддю роздобути не вдалося. Евроордери на їх арешт були відхилені судами різних країн з формальних причин.

Однак тепер ситуація змінилася – партнерам по Євросоюзу вдавалося ігнорувати запити іспанського слідства, але чи вийде пропустити повз вуха вирок Верховного суду Іспанії? Відразу після оголошення обвинувального вироку Мадрид знову виписав міжнародний ордер на арешт Пучдемона. «Президент Каталонії в вигнанні» живе на віллі в Ватерлоо і любить давати прес-конференції в столиці Євросоюзу Брюсселі.

Повертаючись до перспектив засуджених, важливо помітити, що всі вони знаходяться в тюрмах на території Каталонії. Це грає їм на руку. Місцева влада, яка співчуває справі незалежності, має повноваження вводити для них послаблення в тюремному режимі після відбуття чверті терміну. У попередньому висновку підсудні провели майже по два роки. Так що очікується, що при ласці тюремного начальства багато з них вже в 2020 році зможуть приходити до в’язниці тільки ночувати, та й то з понеділка по четвер.

Ще одна опція, на яку сподіваються прихильники незалежності, це помилування. За законами Іспанії милувати може король за поданням прем’єр-міністра. Для цього від засудженого не потрібно ні визнання провини, ні особистого звернення, досить прохання від третьої особи. Праві партії, що знаходяться зараз в опозиції, вже багато місяців безуспішно намагаються отримати у голови уряду соціаліста Педро Санчеса інформацію, чи є у нього таємна домовленість про помилування з сепаратистами. Прем’єр ухиляється від відповіді, чим доводить до сказу своїх політичних опонентів.

Тонкощі правосуддя

Колегія з семи досвідчених суддів Верховного суду Іспанії розглядала справу більше півтора року, а ще чотири місяці пішло на те, щоб скласти вирок. Вища інстанція правосуддя країни віддавала собі звіт в тому, що створює прецедент правозастосування між Каталонією і Іспанією. Десятки, а то й сотні років конфлікти між центром і автономіями країни будуть вирішуватися на основі вироку по «каталонській справі». І з самого початку було ясно, що сепаратисти оскаржать вирок в Європейському суді з прав людини, так що в процесуальному сенсі справа велася суперкорректно.

Стаття про заколот (rebelión) з терміном до 25 років, яку ставила прокуратура, у вироку була замінена на смуту або підбурювання до заколоту (sedición) з терміном до 15 років. Основна різниця в тому, на що здійснювали замах обвинувачені, – на конституційний лад (заколот) або на громадський порядок (смута). На думку суду, державність залишалася під контролем центрального уряду Іспанії, так що заколоту не було.

Суд також відповів на багато інших важливих питань.

Чи було насильство з боку сепаратистів або, як вони самі стверджують, «каталонська осінь» була зразково мирна? Відповідь суду: насильство було і доведено. До нього підбурювали обвинувачені, але воно сталося не з їх наказом.

Чи був змова з метою насильницького повалення законного ладу? Відповідь: ні. Сепаратисти підкорилися рішенням суду Іспанії, постановами парламенту і уряду країни.

Чи виконала каталонська поліція – моссос – сумлінно свої функції? Відповідь суду: ні, поліція була частково на боці сепаратистів.

Чи була нецільова розтрата державних коштів? Відповідь: так, і це додало тюремного терміну деяким з регіональних міністрів, звідси некруглі цифри – десять з половиною років. До речі, рік тому саме за розтрату казенних грошей німецькі судді були готові все-таки видати Пучдемона Іспанії. Але тоді мадридському правосуддю здалося, що одних звинувачень у розтраті буде замало і що екс-президента треба судити ще й за заколот. Тому тоді німецьку пропозицію було відкинуто, але тепер можуть і передумати.

У вироку суду референдум 1 жовтня 2017 року був названий незаконним, а право каталонців на самовизначення – «уявним». Юристи вважають дуже важливим, що вирок більш ніж на 500 сторінках був прийнятий Верховною судом одноголосно, і ніхто не висловив своєї незгоди. Такий консенсус сімом суддям дався непросто, але відповідальність за створення найважливішого прецеденту переважила можливі розбіжності.

Таємницею мадридського двору залишився достроковий злив вироку в пресу. Офіційне оголошення відбулося в понеділок, 14 жовтня, але газета El País опублікувала основну канву вже в п’ятницю 11-го. Суботні ТВ-передачі та недільні газети вже щосили тлумачили ситуацію і давали прогнози розвитку подій. Незважаючи на обурення суддів, конспірологи вважають, що суд сам таємно сприяв витоку частин вироку в пресу, щоб поступово психологічно підготувати каталонців до його повної і офіційної публікації.

Протести Процесу

Протести в Каталонії в зв’язку з оголошенням вироку по «Ель Просесс» готувалися давно. Організовують їх помірні націоналістичні асоціації плюс рішуче налаштовані комітети захисту республіки (CDR). З’явився і новий рух під назвою «Демократичне цунамі». Бойовики комітетів недавно були затримані поліцією на конспіративній квартирі, де у них знайшли компоненти та інструкції для виробництва вибухівки. У суспільстві повіяло холодком радикалізації, а в пресі вперше за багато років зазвучав термін «каталонські терористи».

Вулична активність в Каталонії еволюціонує, як і в усьому світі. У минулому залишилися процесії розгніваних селян на тракторах центральними вулицями Барселони, вже ніхто не встає в кілометрові живі ланцюги від Франції до Валенсії. Ці акції свого часу не дали ніякого результату, і ось в 2019 році градус підвищується. Фірмовий каталонський віктімізм (жертовність) поступається місцем протестній конкретиці.

Мирні по виду маніфестації стають все менш нешкідливими. Активісти намагаються завдати максимальної шкоди і медійний ефект там, де все більш чутливе.

У день оголошення вироку, 14 жовтня, колони протестуючих перекрили об’їзні автомагістралі навколо Барселони, створивши пробки на 4-5 годин. Інші розрізнені групи зібралися в аеропорту міста, фактично паралізувавши його роботу. Було скасовано 108 рейсів, десятки тисяч пасажирів не змогли вилетіти вчасно. На залізничних вокзалах мітингувальники сідали на підлогу, займаючи собою простір залів.

У хід пішли вогнегасники, з палет зводилися барикади, а силовики у відповідь стріляли димовими шашками і орудували палицями. До пізнього вечора в облозі залишалося барселонське Управління внутрішніх справ. Сили правопорядку отримали підкріплення з національної поліції, яка була заздалегідь стягнута для охорони державних будівель.

Але офіцери каталонських моссос теж читали вирок у недільних газетах. І знають, що судовий вирок проти їх начальства за бездіяльність в 2017-м на підході, а терміни Мадрид роздає великі. Так що на цей раз в рішучий бій з натовпом пішли не тільки іспанські гвардійці, а й їх каталонські колеги.

Очікується, що заворушення триватимуть кілька днів, але, швидше за все, зійдуть нанівець, оскільки політики побоюються їх підтримувати, а силовики побоюються діяти. У цьому сенсі вирок Верховного суду подіяв протверезуючи.

Барселона лавірує, лавірує

Перспектива проголошення незалежності Каталонії після вироку Верховного суду стала ще більш туманною. Так вона і не була ніколи по-справжньому реально.. Непогану характеристику ввів в обіг суд – «уявна незалежність».

У політиці відбувається зміна поколінь, приходять нові лідери сепаратистів замість тих, хто сидить у в’язниці. Вони менш досвідчені, помітно обережніші в своїх кроках, хоча в риториці – ще радикальніше колишніх.

Залишається пара інтриг. Чи екстрадують Пучдемона? Чи помилують лідерів сепаратистів? У будь-якому випадку свою політичну кар’єру вони вже фактично завершили. Права займати державні пости у них не буде навіть після виходу з в’язниці.

Головне питання – чи налагодиться в Каталонії нормальна атмосфера, чи зможуть люди з різними переконаннями мирно жити по сусідству? Чи повернеться бізнес і іноземні інвестори в Барселону або вона буде скочуватися до провінційного існування? Тут ясних відповідей поки немає, хоча в цілому настрій швидше песимістичний і деякі вже починають прощатися з улюбленою Барселоною до кращих часів.

Петро Андрушевич

Джерело

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *