Круглий стіл “Перспективи нового політичного міжсезоння”

27650626_1520392214725001_123561152_o1 лютого ГО “Аналітична група” Левіафан ” та Policy & Politics Platform організували круглий стіл “Перспективи нового політичного міжсезоння”. В заході взяли участь провідні експерти з питань політики, серед яких були директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник, провідний експерт Інституту публічної політики «ІНПОЛІТ» Анне Бикова, Голова Українського клубу Роман Кухарук, політичні експерти Олександр Москалюк,  Всеволод Степанюк, Олег Чабала.

Експерти дійшли спільного висновку, що не варто очікувати істотного прориву влади в новому політичному міжсезонні.

“Влада на сьогодні дуже слабка в кадровому питанні. Ми бачимо, що в уряді і в центральних органах виконавчої влади відкритими залишаються понад 40% вакансій, починаючи від 3 міністрів і глави Державної фіскальної служби, закінчуючи вакансіями в Центральній виборчій комісії, на державних підприємствах, аудиторів, Уповноваженого з прав людини. Цей кадровий пакет владі необхідно заповнити, якщо вони хочуть виглядати ефективними на виборах”, – сказав директор “Українського інституту аналізу та менеджменту політики” Руслан Бортник.

При цьому він висловив сумніви, що всі кадрові питання будуть вирішені під час роботи поточної сесії парламенту, і допустив, що призначення низки чиновників буде перенесено на осінь або зиму.

Бортник також назвав однією з істотних проблем на сьогодні для влади – поглиблення кризи із західними партнерами України в частині гуманітарної політики.

Прикладом цього він назвав схвалення 31 січня Сенатом Польщі внесення змін до закону “Про Інститут національної пам’яті”.

“І таких криз навколо української історії, української гуманітарної політики, української церкви буде дуже багато. Особливо тих, які будуть ініціюватися нашими зовнішньополітичними партнерами, які почали на тлі роздратованості українською владою, розчарованості відсутністю реальних реформ самостійно розігрувати ефективну для соціальних маніпуляцій “українську карту” в середині своїх держав”, – зазначив він.

Провідний експерт Інституту публічної політики та консалтингу “ІНПОЛІТ” Анне Бикова, в свою чергу, звернула увагу на питання гендерної рівності і те, яким чином жінки будуть представлені в списках на парламентських виборах наступного року, оскільки відповідно до недавно прийнятого (в першому читанні) виборчого кодексу, в кожній п’ятірці представлених кандидатів мають бути присутніми мінімум 2 жінки.

“Великим питанням є те, як 2018 рік проведуть окремі українські партії в питанні яких жінок вони будуть показувати в своїх списках. І мені здається, що саме цей політичний півсезон має задати певний ритм, хто це буде, які це будуть жінки?”, – сказала вона.

Крім того, Бикова висловила сумніви, що в 2018 році варто очікувати будь-якого прориву в політичних процесах в країні.

“Очікувати, що коефіцієнт корисної дії наступного політичного року буде кращим, ніж у 2017 році ми не можемо”, – зазначила експерт.

Водночас, з її слів, стратегічна мета, яку декларує прем’єр-міністр Володимир Гройсман, що стосується відходу від сировинної економіки в бік підвищення доданої вартості продукції, співпраці з Міжнародним валютним фондом може бути досягнута.

Голова Українського клубу Роман Кухарук зазначив, що “в Парламенті України є кілька кадрових завдань, які  мають вирішитись. Це формування нового складу ЦВК і той список, який зараз обговорюється, який поданий Президентом на розгляд Верховної Ради. Фактично пропонується ЦВК починати з чистого листа, хоча наразі там є такі великі спеціалісти як Охендовський, Магера, Білоус, Чорна, які представляють певні політичні сили в минулому, в теперішньому, в майбутньому, і за ці фігури, очевидно, боротьба триватиме. Так само буде боротьба за голову Національного Банку і підвисло питання стосовно кількох міністрів. Не відомо чи вони у відставці, і чому Парламент не може відправити їх у відставку, якщо є заяви, чому не може призначити на їх посаду наступників. Але Парламент, який мало керований Парубієм,  тепер стане майданчиком для президентської майбутньої кампанії. Ми не знаємо скільки цих кандидатів є в парламенті, але ми знаємо що Порошенко буде шукати собі підтримки знову ж таки в цьому Парламенті бо іншого немає”.

Політичний експерт Олег Чабала зауважив, що ” у 2018 році дійсно варто очікувати ймовірно запеклих баталій і спроб  пошуку Президентом більш високого рівня підтримки –  вже не 200, а 300 голосів, якщо це можливо, але  сумніваюсь, чи це буде. Тому скоріш за все це дійсно буде перманентна така кризова ситуація, яка певним чином закінчиться і її закінчення буде пов’язано уже з офіційним юридичним початком виборів”.

Політолог Олександр Москалюк заявив, що в 2018 році не очікує поліпшення якості законодавчої роботи. На його думку, низку нових законів, безумовно, буде прийнято, однак їх вплив на ситуацію в Україні не стане вирішальним.

“Якщо ми подивимося на наявні на сьогодні закони, наприклад, про створення Антикорупційного суду, незалежно від того, хто їх ініціюють дуже багато є недосконалостей, які внаслідок заблокують реалізацію самої концепції”, – зазначив він.

У свою чергу політичний експерт Всеволод Степанюк зазначив, що “попри всі недосконалості законопроекту про  Антикорупційний суд, його прийняття може стати ще й незаконною неконституційною реформою, адже створення антикорупційного суду  прямо заборонено ст. 56 Конституції, де написано що в Україні не можна створювати спеціалізовані і тимчасові суди”.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *