Аналіз законопроектів 2.10: Про статус чорнобильців та про місцеві вибори

закон2 жовтня було зареєстровано декілька проектів законів, серед яких Проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС» реєстр. № 9152, зареєстрований Володимиром Литвином. Проект технічний, вноситься лише одна правка – пункт 4 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» після слів «районних державних адміністрацій» доповнено словами «та органів місцевого самоврядування». На думку автора, така правка має вирішити проблему з отримання посвідчень відповідної категорії особами, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС в містах обласного підпорядкування. Проте, на мою думку, якщо така ситуація дійсно існує в містах обласного значення то варто було б уточнити, і доповнити зазначену статтю реченням такого змісту: «… районних державних адміністрацій, а у містах обласного підпорядкування – органів місцевого самоврядування».

Також, кілька нардепів (Гопко Г., Черненко О., Сидорович Р.,) зареєстрували Проект Закону «Про місцеві вибори», реєстр. № 9100-1 (Альтернативний до проекту «Про місцеві вибори», реєстр. № 9100, автор Писаренко В. В.). Законопроект налічує майже 300 сторінок. Направду, до кінця дочитати не вдалось, але певні питання виникли, наприклад: 1) ч. 3 ст. 5 в редакції проекту встановлює не зрозумілі обмеження: «Не може бути висунута кандидатом на позачергових виборах сільського, селищного, міського голови, на проміжних виборах депутата особа, у зв’язку з достроковим припиненням повноважень якої призначені такі вибори, якщо дострокове припинення повноважень відбулося на підставі власноручно поданої заяви особи». На мою думку, таке обмеження є не зовсім адекватним, адже в Україні часто існують ситуації, коли місцеві депутати фактично блокують роботу мера, в зв’язку з чим мер залишає посаду, і тому позбавляти його можливості на позачергових виборах, у разі підтримки людьми ще раз стати мером – це абсурд. 2)присутні також декларативні речі, які по суті ні до чого не зобов’язують, наприклад: «ч. 5 ст. 7 Інформаційні агентства, засоби масової інформації здійснюють інформування про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані із виборами, на засадах збалансованості, достовірності, повноти і точності поширюваної інформації.» А яким чином це контролюватися буде? Не зрозуміло. І взагалі, яким чином висвітлювати події, збалансовано, чи на засадах повноти. 3) ч. 2 ст. 10 «Будь-кому забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення окремого виборця.» А якщо виборець сам розповість в інтерв’ю за кого голосував, і телеканал покаже це в прямому ефірі, це буде вважатися розголошенням відомостей, які дають можливість встановити зміст волевиявлення окремого виборця? 4) ч. 1 ст. 19 «… Представництво територіальної громади у районній раді становить при чисельності виборців відповідної громади: до 3 тисяч виборців – 2 депутати; від 3 тисяч до 15 тисяч виборців – 3 депутати; понад 15 тисяч виборців – 4 депутати.» Можливо я чогось не розумію, але як 2 депутати можуть вирішувати долю 3 тисяч виборців, або 4 депутати 15 тисяч виборців?? При районній раді з 2 депутатів в українських реаліях це буде поділ ввіреної їм території. 5) ч 2. ст. 38 «2. Склад дільничної виборчої комісії формується у кількості: 1) для малих дільниць  1214 осіб; 2) для середніх дільниць  1418 осіб; 3) для великих дільниць  1824 особи.» Очевидно, що це помилка редакторів проекту, або помічників нардепів, але в редакції проекту це поки що так. Також, не менш дивними виглядають зміни в вже існуючому законі, наприклад ч.5 ст. 20 Закону України «Про державний реєстр виборців» говорить нам, що «До документів, що підтверджують фактичне проживання виборця за адресою, зазначеною у заяві, передбаченій частиною 2 цієї статті, та належно обґрунтовують зміну виборчої адреси на підставах,  передбачених частиною третьою статті 8 цього Закону, належать в тому числі документ, який підтверджує право власності на житло за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;»  Тобто, особа повинна подати копію документу договору про придбання будинку або квартири??? Серйозно? Особисто я вважаю це дурницею. Також дивне обмеження встановлене ч. 11 цієї ж статті, цього ж закону: «Виборець, виборча адреса якого була визначена відповідно до частини третьої статті 8 цього Закону, може звернутися до органу ведення Реєстру із новою заявою про зміну виборчої адреси з підстав, передбачених частиною третьою статі 8 цього Закону,  не раніше ніж через 180 днів після дати внесення до Реєстру останньої зміни виборчої адреси такого виборця».  Цим викликане обмеження в 180 днів? Не зрозуміло, якщо особа, наприклад придбала квартиру, а через 3 місяці щось трапилось у людини і вона переїхала на зйомну квартиру, і вона тільки тільки змінила виборчу адресу, і тепер не зможе це зробити оперативно ще раз. Багато суперечних моментів має цей проект закону.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *