Аналіз законопроектів 12.07: Про референдум та про лікарські засоби

f40434d8e6820230a6d3c0d0f1b094128d402ca612 липня було зареєстровано багато законодавчих ініціатив, серед них нам цікаві проект закону «Про референдуми», реєстр. №8590 авторства нардепа Мураєва Є. В., та проект закону «Про внесення змін до Закону України “Про лікарські засоби” щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами», реєстр. №8591 авторства кількох нардепів на чолі з Сисоєнко І.В.

Щодо першого, то законопроект нараховує понад 200 сторінок, а отже його досить важко аналізувати, проте є певні зауваження:

  1. частина 2 статті 6 проекту закону дублює за змістом статтю 11.
  2. стаття 7 дублює за змістом статтю 10.
  3. стаття 2 схожа за змістом з статтею 5.
  4. підпункт 4 пункту 3 статті 6 дублює зміст статті 12 та частину 8 статті 13.
  5. частина 1 статті 14 проекту «Процес референдуму – це здійснення суб’єктами, визначеними статтями 18 та 91 цього Закону, процедур референдуму, передбачених цим Законом.» більше схожа на визначення.
  6. стаття 17 проекту не відповідає Конституції України, а саме статті 72.
  7. пункт 3 статті 19 встановлює обмеження, які Конституцією не передбачені.
  8. стаття 22 не відповідає Конституції, бо процес всеукраїнського референдуму починається з моменту призначення Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією.

Щодо другого, то в мене теж є певні застереження:

  1. стаття 192 в редакції проекту говорить «Для здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами фізична особа-підприємець має відповідати наступним освітнім вимогам: мати документ про вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Фармація»» та «Фізична особа-підприємець, яка здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, не може бути працівником за трудовим договором або надавати послуги чи виконувати роботи за цивільно-правовим договором в іншій аптеці, а також не може передавати іншій особі (комерційному агенту, управителю тощо) функції управління аптекою.» навіть не буду коментувати безглуздість цього положення. Просто для аналогії приведу приклад, що це те саме, щоб вимагати від власника готелю диплом магістра готельно – ресторанної справи. Або від власника компанії – авіаперевізника льотну ліцензію.
  2. Також, в цій же статті сказано: «Фізична особа-підприємець має право здійснювати господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами лише через одну аптеку без можливості створення її відокремлених структурних підрозділів.», абсолютна незрозуміла норма, на підставі чого повинні обмежуватися права ФОП на здійснення господарської діяльності. Це просто знищить аптечний бізнес в Україні.
  3. Стаття 193 в редакції проекту говорить: «Для здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами юридична особа має відповідати наступним вимогам: здійснювати свою діяльність у формі приватного підприємства, акціонерного, повного, командитного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю з урахуванням того,  що  учасників (акціонерів, засновників) кожного з таких товариств (підприємств) повинно  бути  не  менше  трьох, та з урахуванням інших особливостей, передбачених  цим  Законом;» знову ж питання, з якого дива засновників повинно бути не менше трьох? А чого не менше 23? Вимагати від засновників мати документ про вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Фармація», тим більше немає жодних підстав, бо ці люди не факт, що навіть керувати юридичною особою будуть.
  4. Також, в проекті закону встановлено певні обмеження для юридичних осіб: «Юридична особа має право здійснювати господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами не більше ніж через чотири аптеки включно з їх структурними підрозділами, що мають бути розташовані в межах лише однієї області України.», чому 4 обґрунтування немає ніякого.

Законотворці в пояснювальній записці кажуть, що реалізація запропонованих законопроектом норм забезпечить:

–        визначення та реалізацію засад державної політики у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами з метою виконання завдань з розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму у цій сфері;

–        визнання роздрібної торгівлі лікарськими засобами професійним видом фармацевтичної діяльності як передумови для підвищення рівня якості (професійності) фармацевтичного обслуговування громадян;

–        закріплення підвищених вимог до фахівців, які можуть безпосередньо провадити на підприємницьких засадах діяльність із роздрібної торгівлі лікарськими засобами або бути допущеними до організації такої діяльності через механізми корпоративного управління юридичними особами – суб’єктами роздрібної торгівлі лікарськими засобами;

–        рівномірний розподіл аптек за територіальною ознакою з метою гарантування пацієнтам рівного доступу до фармацевтичних послуг;

–        сприяння розвитку екстемпорального виробництва лікарських засобів і підвищення доступності знеболювальних препаратів;

–        встановлення чітких вимог до індивідуалізації суб’єктів роздрібної торгівлі лікарськими засобами та місць здійснення ними діяльності з метою забезпечення захисту прав споживачів.

Я не зовсім згоден з законотворцями, і не впевнений в тому, що це сприятиме обмеженню монополізму в цій сфері. Вимоги до власників аптечного бізнесу навпаки монополізують цю сферу. І тому я впевнений, що під такі критерії потраплять зовсім небагато аптечних бізнесменів.

Денис Матюк, політолог

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *